Ухвала суду № 42803965, 17.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2015 року м. Київ К/800/57472/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Новокаховської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області правонаступника Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ) на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом ДПІ до Приватного підприємця ОСОБА_2,

про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2013 року ДПІ звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій, у розмірі 1 364,00 грн.

На обґрунтування позову ДПІ зазначила, що на підставі порушення вимог ст. 267 Податкового кодексу України та п. 1 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР від 6.07.1995 року «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» 6.04.2012 року та 12.04.2012 року ДПІ стосовно ОСОБА_3 були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0005102301, № 0005092301, № 0005192301 та № 0005182301 та штрафні (фінансові) санкції, у розмірі 1 364,00 грн., які у добровільному порядку не сплачені.

5 квітня 2013 року постановою Херсонського окружного адміністративного суду позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 1 364,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

3 жовтня 2013 року постановою Одеського апеляційного адміністративного суду постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2013 року скасована, у задоволенні позову відмовлено.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Одеського апеляційного адміністративного суду та залишення в силі постанови Херсонського окружного адміністративного суду, посилаючись на порушення апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 26.03.2012 року ДПІ здійснила перевірку відділів торгівлі ювелірними виробами на АДРЕСА_1 та на АДРЕСА_2, які належать ОСОБА_2, того ж дня за наслідками перевірки були складені акти перевірки.

У актах перевірки зазначено, що у порушення вимог ст. 267 Податкового кодексу України та п. 1 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР від 6.07.1995 року «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» ОСОБА_2 здійснювалась діяльність у сфері роздрібної торгівлі ювелірними виробами без використання реєстратора розрахункових операцій та без придбання відповідного торгового патенту.

6 квітня 2012 року та 12 квітні 2012 року ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0005102301, № 0005092301, № 0005192301 та № 0005182301 щодо застосування до ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій, у розмірі 1 364,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Як правильно зазначив апеляційний адміністративний суд, суд першої інстанції, задовольняючи позов, прийшов до передчасного висновку, що суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю ювелірними виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, повинні застосовувати при розрахунку із споживачами зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, а також здійснювати роздрібну торгівлю ювелірними виробами за наявності відповідного патенту, оскільки відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності: торговельна діяльність у пунктах продажу товарів, діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти, діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Згідно з пп. 267.1.3 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України особливості справляння збору суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

Відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності зі збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Згідно з п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 4014-VI від 4.11.2011 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» видані свідоцтва про сплату єдиного податку і патенти про сплату фіксованого податку на 2011 рік відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» та розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» є дійсними до отримання свідоцтва платника єдиного податку, передбаченого цим Законом, але не пізніше ніж до 1 червня 2012 року.

Суд апеляційної інстанції встановив, що діяльність ОСОБА_2 у сфері роздрібної торгівлі ювелірними виробами без придбання відповідного торгового патенту була предметом розгляду в справі № 2117/2630/12 за адміністративним позовом ДПІ до ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності.

24 травня 2012 року постановою Новокаховського міського суду Херсонської області провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності закрите за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до зазначеної постанови згідно свідоцтва про сплату єдиного податку, виданого 1.01.2011 року ДПІ, ОСОБА_2 є платником єдиного податку та обрав вид господарської діяльності згідно Національного класифікатору видів економічної діяльності ДК 009:2005, який також діє протягом 2012 року, за кодом 52.48 «Роздрібна торгівля у спеціальних магазинах іншими непродовольчими товарами», підкласом якого є код 52.48.2 «Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами», про що безпосередньо зазначено у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування та свідоцтві про сплату єдиного податку, термін дії якого подовжено з 1.01.2012 року до 31.05.2012 року.

Згідно з пп. 5 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України ОСОБА_3 звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності зі збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, а також від отримання торгового патенту.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що при здійснені перевірки ОСОБА_3 здійснював підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку і відповідно до вимог чинного законодавства не мав обов'язку отримувати патент на реалізацію ювелірних виробів.

При здійснені перевірки ОСОБА_3 перебував на спрощеній системі оподаткування, був платником єдиного податку.

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до п. 6 ст. 9 цього Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та положення глави 1 розділу ІХ Податкового кодексу України при здійснені зазначеної перевірки ОСОБА_2 був платником єдиного податку і не повинен був застосовувати реєстратор розрахункових операцій при здійсненні господарської діяльності та отримувати торговий патент з 1.01.2012 року.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що постанова апеляційного адміністративного суду ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Здійснити заміну Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби на її правонаступника - Новокаховську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Херсонській області.

Касаційну скаргу Новокаховської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області відхилити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.