Постанова № 42803256, 30.01.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2015 року № 813/8104/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Бегей О.Р.,

представника позивача Черевика Є.В.,

представника відповідача Белецького Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова до товариства з обмеженою відповідальністю "Техмонтажналадка" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

в с т а н о в и в:

Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова звернулось до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Техмонтажналадка" з врахуванням уточнень позовної заяви просить суд про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 585,40 грн за період травень-листопад 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до п. "б-з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації, на яких набуто пільговий стаж, з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Однак, всупереч зазначеним вимогам відповідач не сплатив суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період травень-листопад 2014 року в розмірі 585,40 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві. Просить позов задовольнити повністю.

Відповідач проти позову заперечив надавши суду письмові заперечення, стверджує що підстав для відшкодування витрат позивачу немає, посилаючись на Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, згідно п. 6.3 котрої у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники. А оскільки позивач являється правонаступником Львівської виробничої госпрозрахункової дільниці котра була в складі Харківської СУ "Техмонтажналадка", і котра набула статусу як це ним стверджується суб'єкта господарювання лише з 02.01.1992 року, в той час як пенсіонер ОСОБА_3 працював з 1980 по 1985 роки на Львівській комплексній дільниці Харківської СУ "Техмонтажналадка", котра в той період в такому статусі не перебувала, що відповідно є тією обставиною, що не зобов'язує компенсувати витрати на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_3, так як правонаступником роботодавця пенсіонера ОСОБА_3, відповідач стверджує, що не являється.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, суд приходить до наступного висновку.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Частиною 5 п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах, зокрема, для платників, зазначених у п.п.2.1.1 п.2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до наданої позивачем довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, розпорядження про призначення пенсії, а також враховуючи особливий характер роботи на ТзОВ "Техмонтажналадка", право на пільгову пенсію за списком 2 за період роботи в ТзОВ "Техмонтажналадка" набув працівник ОСОБА_3

Згідно п.6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно п. 6.8. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Позивачем в підтвердження надіслання відповідачу розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», надано суду копії скерованих конвертів, в котрих відповідачу, як це ним стверджується, направлялись розрахунки фактичних витрат, однак як вбачається з даних конвертів, то такі скеровувались за адресою м. Львів, вул. П.Мирного, 11, в той час як це стверджується витягом з ЄДРПОУ відповідач знаходиться за адресою м. Львів, вул. П.Мирного, 24.

В підтвердження направлення розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період вересень, червень 2014 року позивач надав копії реєстрів поштових відправдень.

А відтак, за даних обставин, суд дійшов висновку, що несплата відповідачем сум витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період травень-листопад 2014 року в розмірі 585,40 грн сталась з вини позивача, оскільки як це свідчать матеріали справи, то відповідач розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не отримував, так як такі позивачем направлялись не за місцем знаходження відповідача, а й відповідно останній не міг знати розміру сум, що підлягали до відшкодування, що в такому випадку є наслідком відмови судом у задоволенні позову.

Судом відхиляються як докази надіслання відповідачу розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, надані копії реєстрів поштових відправлень за червень 2014 року та вересень 2014 року, оскільки з таких неможливо встановити як адреси, на котру направлялись такі розрахунки, а також з таких реєстрів поштових відправлень неможливо встановити, що саме позивачем було надіслано.

Більше того, позивач заявляючи вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 585,40 грн за період травень-листопад 2014 року, надав суду лише розрахунки за травень 2014 року, червень 2014 року, липень 2014 року та листопад 2014 року, однак за серпень, вересень, жовтень 2014 року розрахунків позивачем надано не було.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Судом не беруться до уваги заперечення відповідача проти адміністративного позову, оскільки ним помилково трактується поняття правонаступництва юридичної особи, а саме суд зазначає наступне.

Як це видно з довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, пенсіонер ОСОБА_3, працював з 1980 по 1985 роки на Львівській комплексній дільниці Харківської СУ "Техмонтажналадка", котра входила до складу Харківської СУ "Техмонтажналадка, тобто була його структурним підрозділом, а згідно указу Харківської СУ "Техмонтажналадка від 17.12.1991 року №89 цей структурний підрозділ з 02.01.1992 року перетворений в Львівську виробничу госпрозрахункову дільницю з окремим розрахунковим рахунком, окремим балансом та печаткою. І як вбачається з Положення Львівська виробнича госпрозрахункова дільницю Харківської СУ "Техмонтажналадка", є в складі і безпосередньому підпорядкуванні Харківської СУ "Техмонтажналадка" та являється самостійним структурним підрозділом, і як це видно з даного Положення не являється юридночною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Те саме говорить ч. 1 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" - юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державних органів, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Отже, реорганізація - припинення юридичної особи в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам.

З наведеного суд зазначає що правонаступництво є можливе щодо юридичної особи, а не її відокремленого підрозділу, котрий не є юридичною особою.

А відтак відповідач, є тим суб'єктом, що повинен нести витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, проте за обставин даної справи наведених вище, такі витрати відшкодуванню ним не підлягають.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова до ТзОВ "Техмонтажналадка" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, слід відмовити.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з позивача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 06.02.2015 року.

Суддя Сидор Н.Т.