Рішення № 42802293, 18.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2015Справа №910/29407/14-г

За позовомМалого приватного підприємства "Тріод"до Фізичної особи-підприємця Шереметьєва Олексія Євгеновича простягнення 32281,50 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Вардугіна О.А. - представник від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Мале приватне підприємство "Тріод" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Шереметьєва Олексія Євгеновича заборгованості у розмірі 32281,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором № 1583 поставки товару від 01.01.2010 щодо здійснення повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. Ухвали про порушення провадження у справі та про її відкладення направлялась відповідачу рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою. Про місце, дату та час судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень від 14.01.2015 та від 05.02.2015. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвал суду та нез'явлення в судові засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.02.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

01.01.2010 між Малим приватним підприємством "Тріод" (постачальник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Шереметьєвим Олексієм Євгеновичем (покупець, відповідач) підписано договір № 1583 поставки товару (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар у відповідності з поданими покупцем замовленнями, а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно сплачувати його вартість на умовах даного Договору.

Згідно з п. 7.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 27.12.2011 Договір діє з моменту його підписання обома сторонами до 31.12.2012.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного календарного року, а у частині невиконаних зобов'язань - до їх повного виконання. Якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодна сторона письмово не повідомить одна одну про припинення дії Договору, Договір вважається пролонгованим кожного разу на один рік і на тих самих умовах (п. 7.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 27.12.2011).

Оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні заяви сторін про припинення дії Договору, та позивачем підтверджується, що вказані заяви не надсилались, суд приходить до висновку, що строк дії вказаного Договору було продовжено на наступні - 2013, 2014 роки та у заявлений до стягнення період Договір був чинним.

На виконання умов Договору позивач з 21.06.2013 по 23.07.2014 поставив відповідачу товар на загальну суму 32556,30 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних.

Отримання відповідачем товару, зазначеного у видаткових накладних, підтверджується підписом його представника на зазначених накладних, скріпленим печаткою відповідача.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У статті 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4.2 Договору покупець зобов'язаний перерахувати кошти за поставлену партію товару після спливу 30 банківських днів з моменту отримання товару.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме поставив відповідачу товар на загальну суму 32556,30 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Проте, в порушення умов Договору, відповідач зобов'язання щодо повної та своєчасної (протягом 30-ти банківських днів з моменту отримання товару) оплати отриманого товару виконав не в повному, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 32281,50 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості станом на час вирішення спору відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за отриманий товар у розмірі 32281,50 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шереметьєва Олексія Євгеновича (03186, м. Київ, бульвар Чоколівський, 19, кв. 36, ідентифікаційний номер 2625110834) на користь Малого приватного підприємства "Тріод" (03194, м. Київ, вул. Зодчих, 24, ідентифікаційний код 24377376) заборгованість у розмірі 32281 (тридцять дві тисячі двісті вісімдесят одна) грн 50 коп. та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 19.02.2015

Суддя Ю.М. Смирнова