Ухвала суду № 42799217, 17.02.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 445/1719/14-к Головуючий у 1 інстанції: Постигач Б.А.

Провадження № 11-кп/783/132/15 Доповідач:Тенюх В. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого-судді : - Тенюха В.П.

суддів : - Волинця М.М., Урдюк Т.М.,

секретаря : - Мержвінської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014140210000506, за апеляційною скаргою обвинуваченої за ч.1 ст.190 КК України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1,

на вирок Золочівського районного суду Львівської області від 18 листопада 2014 року,-

з участю прокурора : - Малиш Н.С.

обвинуваченої: - ОСОБА_5

адвоката: - ОСОБА_7

в с т а н о в и л а:

вищевказаним вироком ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Згідно з вироком місцевого суду, ОСОБА_5 11 лютого 2004 року подала в управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації у Львівській області заяву про призначення їй допомоги як одинокій матері, яка призначається один раз на період до досягнення дитиною повноліття, та надала витяг із реєстру актів цивільного стану про державну реєстрацію народження дитини з відомостями про те, що запис про батька її дитини ОСОБА_8, проведено за вказівкою матері згідно ч.1 ст. 135 Сімейного Кодексу України, внаслідок чого останній було призначено державну допомогу на дитину як одинокій матері .

10.03.2009 року рішенням Золочівського районного суду Львівської області було встановлено, що батьком дитини ОСОБА_9, яку ІНФОРМАЦІЯ_3 народила ОСОБА_5, є ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2..

Даним рішенням суд вирішив з ОСОБА_10 стягувати аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 часитини зі всіх видів його доходів щомісячно, до досягнення донькою повноліття.

ОСОБА_10, визнавши своє батьківство щодо доньки, за період з 2009 року по 30.05.2014 року сплатив на її утримання в користь ОСОБА_5 54 075 грн 56 коп аліментів.

ОСОБА_5, будучи ознайомленою працівниками управління соціального захисту населення, що в її обов'язки входить повідомляти управління про зміну обставин, які впивають на умови призначення та виплати, зокрема обов'язок повідомляти про факт встановлення батьківства, у тому числі за рішенням суду з метою подальшого незаконного отримання державної допомоги на дітей одиноким матерям, не повідомила про факт встановлення батьківства, внаслідок чого в період із квітня 2009 року по липень 2014 року безпідставно отримала кошти на загальну суму 19 659,86 грн.

Не погоджуючись із даним вироком, обвинувачена ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій вказує на неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність та відсутність в її діях складу згаданого злочину, просить оскаржуваний вирок скасувати та ухвалити новий, яким виправдати її.

Заслухавши доповідача, обвинувачену та її адвоката на підтримання апеляційної скарги, прокурора Малиш Н.С. про безпідставність цієї скарги та залишення без змін вироку районного суду, перевіривши матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до часткового задоволення.

У відповідності до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до статті 18-1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21.11.1992 № 2811-ХІІ зі змінами, право на допомогу на дітей одиноким матерям має одинока матір, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку, відсутній запис про батька або запис про батька проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері дитини.

Стаття 18-4 цього Закону вказує на умови, за яких виплата допомоги на дітей одиноким матерям припиняється або призупиняється. Припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду; скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним; реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом; смерті дитини; смерті отримувача допомоги. Призупиняється у разі: тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового працевлаштування дитини.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 на момент звернення до управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації у Львівській області про призначення їй допомоги на дитину як одинокій матері мала право на її отримання.

Згідно рішення Золочівського районного суду Львівської області від 10.03.2009 року встановлено, що ОСОБА_10 є батьком ОСОБА_8, яку ІНФОРМАЦІЯ_3 народила ОСОБА_5, а також вирішено стягувати з нього аліменти в користь ОСОБА_5 на утримання цієї дитини.

Заяв про внесення будь-яких змін до актового запису про народження ОСОБА_8, в тому числі і за цим рішенням суду до відділу державної реєстрації актів цивільного стану станом на 08.07. 2014 року не надходило (а.м.к.п. 21).

Відповідно до ст.22 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", одержувачі державної допомоги зобов'язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги.

Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно з законом.

Місцевим судом правильно встановлено, що обвинувачена не повідомила управління соціального захисту населення Золочівської райдержадміністрації про встановлення батьківства щодо її малолітньої дитини ОСОБА_8 та стягнення аліментів в її користь на утримання цієї дитини, і це не заперечується в апеляційній скарзі.

Однак те, що ОСОБА_5 не повідомила вказаний орган про зміну обставин, які впливають на виплату її допомоги, тобто не виконала свій обов'язок, який передбачений вищезазначеним Законом, і в подальшому, після набрання чинності згаданого судового рішення, продовжувала отримувати встановлену її раніше державну допомогу, на переконання колегії суддів, не може вказувати про наявність в таких її діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та свідчити про заволодіння нею чужим майном шляхом обману.

При цьому колегія виходить з того, що статтею 22 цього Закону прямо передбачена відповідальність за такі дії, зокрема у вигляді стягнення надміру виплаченої її державної допомоги, а тому питання повернення виплачених її грошових коштів в сумі 19659 грн. повинно вирішуватись в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що обвинувальний вирок місцевого суду щодо ОСОБА_5 є необґрунтований та незаконний, а тому підлягає скасуванню із закриттям кримінального провадження за відсутністю в її діях складу вказаного кримінального правопорушення, на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.

Оскільки колегія не ухвалює новий вирок, тому доводи апеляційної скарги в цій частині не можуть бути задоволені.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 417, 419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволити частково.

Вирок Золочівського районного суду Львівської області від 18 листопада 2014 року відносно ОСОБА_5 скасувати та кримінальне провадження № 12014140210000506 відносно неї закрити у зв'язку із відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

На ухвалу суду може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення.

Судді

В.П.Тенюх М.М.Волинець Т.М.Урдюк