Рішення № 42791, 29.06.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.06 Справа 144/19-06

Розглянувши матеріали справи за позовом Дочірнього підприємства „Фірми Леда”, м. Одеса

до Приватного підприємства „АМТ пласт”, м. Бровари

про стягнення 76996,89 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

від позивача –Бланський П. Ю. (дор. № 1 від 15.05.2006 року)

від відповідача – не з’явився

обставини справи:

Дочірнє підприємство „Фірми Леда” звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства „АМТ пласт” (далі-відповідач) про стягнення 76996,89 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умови договору № 250 укладеному між сторонами 08.08.2003 року, а саме не оплатив в повному обсязі вартість переданого товару в сумі 45131,43 грн. додатково позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання зобов’язання пеню в розмірі 32647,33 грн.

В судовому засіданні 29.06.2006 року представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог та стягненню з відповідача 27493,72 грн. основного боргу в зв’язку з частковою сплатою заборгованості.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 17.04.2006 року, від 15.05.2006 року та від 08.06.2006 року в засідання суду не з'явився, витребуваних документів не подав, у зв’язку з зазначеним суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою від 08.06.2006 року голови господарського суду Київської області Грєхова А. С. на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України продовжено термін розгляду справи на один місяць до 17.07.2006 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог з наступних підстав.

Між позивачем (за договором-продавець) та відповідачем (за договором-покупець) 08.08.2003 року укладено договір № 250 (далі-договір). За умов договору позивач зобов’язаний передати у власність відповідача товар в асортименті, а відповідач прийняти та оплати товар (п.1.1 договору). Відповідач зобов’язаний перерахувати на розрахунковий рахунок позивача кошти за переданий товар на протязі чотирнадцяти днів з дня підписання сторонами акту передачі-приймання товару чи за видатковими накладними (п. 3.1 договору). Позивач зобов’язання за договором виконав належно, а саме передав відповідачу товар в асортименті на загальну суму 64375,45 грн., що підтверджується видатковими накладними № 13889/фк від 10.10.2005 року, № 14077/фк від 13.10.2005 року, № 14747/фк від 27.10.2005 року, № 14355/фк від 19.10.2005 року, № 14612/фк від 25.10.2005 року, № 15122/фк від 03.11.2005 року. Відповідач зобов’язання за договором виконав неналежно, а саме оплатив вартість товару частково в сумі 45131,43 грн. Сторонами у справі 28.02.2006 року підписано акт звірки розрахунків на суму 45131,43 грн. Позивач додатково за прострочення виконання зобов’язання нарахував відповідачу пеню в розмірі 0,5% від вартості товару в загальній сумі 32647,33 грн.

В судовому засіданні 29.06.2006 року представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог та стягненню з відповідача 27493,72 грн. основного боргу в зв’язку з частковою сплатою заборгованості.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в сумі 27493,72 грн. основного боргу та 32647,33 грн. пені.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належно, причини неявки суду не повідомив.

Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.

При вирішенні спору судом враховано, що згідно п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України (надалі по тексту –ГК України), прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (надалі по тексту –ЦК України), щодо господарських та цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності, положення ГК України та ЦК України застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідач частково розрахувався з позивачем в частині основного боргу в сумі 17637,71 грн., отже в частині стягнення 17637,71 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню відповідно до п.1.1 ст. 80 ГПК України, в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Приписами п. 1, п. 2 статі 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Позовні вимоги в частині стягнення 27493,72 грн. основного боргу підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 32647,33 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 3317,54 грн., в іншій частині стягнення пені судом відмовлено, оскільки позивачем розрахунок проведено в супереч чинного законодавства, а саме згідно ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/965-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Таким чином позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „АТМ пласт” (Київська область, м. Бровари, вул. Сєдова, 24, код 322708879, р/р 26001012225620 в філії „Укрсімбанк” м. Києва, МФО 380333) на користь Дочірнього підприємства „Фірма Леда” (м. Одеса, пр. Шевченка, 31, код 24761695, р/р 26009315527 в АБ „Південний”, МФО 328209) –27493 (двадцять сім тисяч чотириста дев’яносто три) грн. 72 коп. основного боргу, 3317 (три тисячі триста сімнадцять) грн. 54 коп. пені та судові витрати: 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 17637,71 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4. В частині стягнення 29329,79 грн. - пені в задоволенні позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Карпечкін Т.П.

Рішення підписано 04.07.2006 р.