Рішення № 42788444, 04.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2015Справа №910/26522/14

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"доПриватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"провідшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі (в порядку регресу) 16 964,66 грн.Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Кулик А.М. - представник за довіреністю;від відповідача:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (надалі - ПрАТ "СК "Українська страхова група") звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (надалі - ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія") про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі (в порядку регресу) 16 964,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ "СК "Українська страхова група" на підставі Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-2808-13-00078 від 02.09.2013 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Hyundai SANTA FE", реєстраційний номер АА 0899 НК, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки "FORD", реєстраційний номер АА 5794 НО, яким скоєно ДТП, застрахована ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АС/8552795), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.12.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.01.2015 р.

12.01.2015 р. представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 01.12.2014 р. через загальний відділ суду було подано витребувані документи.

Представник позивача в судове засідання 21.01.2015 р. з'явився, вимоги ухвали суду виконав, подав клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 21.01.2015 р. не з'явився, вимог ухвали суду від 01.12.2014 р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2015 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та у зв'язку із неявкою представника відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду, розгляд справи відкладено на 04.02.2015 р.

Представник позивача в судове засідання 04.02.2015 р. з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 04.02.2015 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

При цьому, суд відзначає, що за змістом ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77 на яку було надіслано ухвали суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами та інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html та вказано у позові.

Отримання позивачем поштової кореспонденції підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №0103032440600 (0103316464584), згідно якого ухвала про відкладення розгляду справи від 21.01.2015 р. отримана відповідачем за вищевказаною адресою 28.01.2015 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 04.02.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2013 р. між позивачем, як страховиком та Єрмак Володимиром Миколайовичем, як страхувальником було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-2808-13-00078, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки "Hyundai SANTA FE", реєстраційний номер АА 0899 НК, 2013 року випуску.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП та вигодонабувачем є Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк".

Строк дії договору встановлено з 02.09.2013 р. по 01.09.2014 р.

05.02.2014 р. о 15 год. 15 хв. на Південному шляхопроводі, в напрямку пр. Бажана в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля марки "Hyundai SANTA FE", реєстраційний номер АА 0899 НК та автомобіля "FORD", реєстраційний номер АА 5794 НО, а саме: Кривопуст Анна Тарасівна, керуючи транспортним засобом - автомобілем "FORD", реєстраційний номер АА 5794 НО, не врахувавши дорожньої обстановки та не впоравшись з керуванням, здійснила зіткнення з автомобілем "Hyundai SANTA FE", реєстраційний номер АА 0899 НК що призвело до пошкодження транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Кривопуст Анною Тарасівною вимог п.п. 2.3 б), 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою відділу УДАІ ГУ МВС України в м. Києві про дорожньо-транспортну пригоду №9345349.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 27.02.2014 р. у справі №752/2481/14-п встановлено порушення Кривопуст Анною Тарасівною вимог п.п. 2.3 б), 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, Кривопуст Анну Тарасівну визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

06.02.2014 р. власник застрахованого автомобіля "Hyundai SANTA FE", реєстраційний номер АА 0899 НК звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-2808-13-00078 від 02.09.2013 р. на рахунок СТО для здійснення ремонту.

Вигодонабувач - Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" листом №2608/1649/БТ від 14.02.2014 р. погодив перерахування суми оплати відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу "Hyundai SANTA FE", реєстраційний номер АА 0899 НК на поточний рахунок авторизованого (гарантійного) СТО.

12.03.2014 р. та 25.04.2014 р. позивачем було складено та підписано страхові акти №ДККА-34443 та №ДККА-34443/1, згідно з якими пошкодження транспортного засобу автомобіля "Hyundai SANTA FE", реєстраційний номер АА 0899 НК, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 17 464,66 грн., на рахунок СТО - ТОВ "АВТОБЕРЕГ".

Як зазначає позивач, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Hyundai SANTA FE", реєстраційний номер АА 0899 НК визначена на підставі актів огляду транспортного засобу від 06.02.2014 р. та від 27.03.2014 р., складених Жабченком О.М. та Олексенком Д.В., а також ремонтних калькуляцій "Audatex" від 12.02.2014 р. та від 15.04.2014 р. та становить 21 029,66 грн.

При цьому слід зазначити, що дані, зазначені у вказаній ремонтній калькуляції, відповідають встановленим в п. 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. Зміст вказаної ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми Audatex, що рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

На підставі складених страхових актів №ДККА-34443 від 12.03.2014 р. та №ДККА-34443/1 від 25.04.2014 р. ПрАТ "Українська страхова група", виконуючи свої зобов'язання за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-2808-13-00078 від 02.09.2013 р., виплатило суму страхового відшкодування в розмірі 17 464,66 грн. на рахунок СТО - ТОВ "АВТОБЕРЕГ", що підтверджується наявним в матеріалах платіжними дорученнями №6732 від 17.03.2014 р. №10820 від 28.04.2014 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПрАТ "Українська страхова група" перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - "FORD", реєстраційний номер АА 5794 НО, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю "Hyundai SANTA FE", реєстраційний номер АА 0899 НК, належить громадянці Кривопуст Анні Тарасівні та знаходився під її керуванням.

Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Кривопуст Анни Тарасівни встановлена в судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля "FORD", реєстраційний номер АА 5794 НО відшкодовується Кривопуст Анною Тарасівною як власником цього транспортного засобу.

Цивільно-правова відповідальність Кривопуст Анни Тарасівни, як власника автомобіля "FORD", реєстраційний номер АА 5794 НО, застрахована ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" згідно із полісом АС №8552795 строк дії якого з 13.10.2013 р. до 12.10.2014 р., що підтверджено відповіддю МТСБУ, яка надійшла на запит суду.

Відповідно до полісу серії АС №8552795 страхувальником - особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є Кривопуст Анна Тарасівна, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля "FORD", реєстраційний номер АА 5794 НО була застрахована ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія".

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому, за умовами п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним договором (поліс серії №АС/8552795) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 500,00 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Hyundai SANTA FE", реєстраційний номер АА 0899 НК складає 21 029,66 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої суми.

Позивач заявою на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу №21392 від 23.06.2014 р. звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

Втім, відповідач відповіді на вимогу не надав, виплату страхового відшкодування не здійснив.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом серії АС №8552795 розміри лімітів відповідальності та франшизи (500,00 грн.), суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 16 964,66 грн. (17 464,66 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування) - 500,00 грн. (франшиза) = 16 964,66 грн.)

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з покладенням судового збору на відповідача, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Українська страхова група" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77; ідентифікаційний код 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А; ідентифікаційний код 30859524) суму страхового відшкодування у розмірі 16 964 (шістнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 66 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано - 09.02.2015 р.

Суддя Ю.О. Підченко