Ухвала суду № 42787541, 17.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-32123/11 Головуючий у 1-й інстанції: Бондаренко О.В. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

17 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2014 року за результатами розгляду заяви головного державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Сівак Вероніки Олегівни про зміну способу і порядку виконання рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.02.2011 року у справі № 2-а-32123/10 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області (далі - Боржник) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2.) доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, та додаткової пенсії у розмірах однієї мінімальної заробітної плати та 15% мінімальної пенсії за віком за період з 14.06.2010 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2011 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква на постанову Білоцерківського міськрайонного суду від 04.02.2011 року повернуто апелянту.

У грудні 2014 року головний державний виконавець міського відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (далі - Заявник) звернувся до суду першої інстанції із заявою про зміну способу і порядку виконання постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 2-а-32123/10 шляхом стягнення на користь ОСОБА_2 нарахованої, але не виплаченої суми перерахунку.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.12.2014 року у задоволенні заяви відмовлено. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що Заявником не подано доказів про наявність обставин, ускладнюють виконання рішення суду.

Не погоджуючись з викладеним в ухвалі рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову про задоволення заяви державного виконавця. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповноту доказів та неповне дослідження судом всіх обставин справи.

Представник Апелянта в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив останню задовольнити у повному обсязі.

Представники Заявника та Боржника, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи в судове засідання не з'явились.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважного представника Апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області і зобов'язання останнього перерахувати і виплатити пенсію з огляду на обставини, зазначені в позовній заяві.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.02.2011 року позов задоволено та зобов'язано Відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 14.06.2010 року.

Судом першої інстанції було встановлено, що державний виконавець під час розгляду справи посилався на те, що останнім було відкрито виконавчі провадження, однак у зв'язку з поданням Боржником розпорядження № 171861 було винесено постанови про закриття виконавчих проваджень № № 26106434, 25843174 за виконавчими листами № 2-а-32123 від 04.02.2011 року відповідно до п. 8 ст. 49 Закону України «По виконавче провадження». Однак, копій постанов про відкриття виконавчого провадження до суду надано не було.

Разом з тим, постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.09.2014 року № 357/11990/14-а, 2-а/357/309/14 було скасовано постанови про закінчення виконавчих проваджень від 25.05.2011 року за виконавчими листами від 04.02.2011 року.

Державним виконавцем 23.10.2014 року винесено постанови про відновлення виконавчих проваджень з виконання вищезазначених виконавчих листів.

На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. 2, 255, 258, 263 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання рішення, оскільки Заявником не подано доказів про наявність обставин, ускладнюють виконання рішення суду.

З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на наступне.

Зі змісту листів Боржника від 29.10.2013 року № 211055/09 та від 23.02.2013 року № 23751/09 вбачається, що Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області провело перерахунок додаткової пенсії та доплати до пенсії ОСОБА_2 відповідно до постанови Білоцерківського міськрайонного суду від 04.02.2011 року та нарахувало до доплату додаткової пенсії в сумі 848,50 грн. (перерахунок проведено 08.05.2011 року та зараховано додатковими списками на червень 2011 року), а також 9628,99 грн. доплати до пенсії (перерахунок проведено 21.04.2011 року та зараховано додатковими списками на травень 2011 року). Крім того, даними листами Боржник повідомив Заявника про виплату пенсії ОСОБА_2 у повному розмірі згідно чинного законодавства та про відсутність заборгованості.

Вищезазначені нарахування підтверджуються копіями наявних у матеріалах справи протоколів від 25.04.2011 року (а.с. 44), 20.05.2011 року (а.с. 42) та розпорядження від 19.05.2011 року № 171861 (а.с. 56).

Крім того, як зауважено судом першої інстанції, в судовому засіданні представник Боржника та ОСОБА_2 зазначили, що перерахунок та виплата коштів відповідно до постанови Білоцерківського міськрайонного суду від 04.02.2011 року проведено.

Враховуючи те, що під час розгляду справи сторонами не заперечувався факт проведення виплати стягувачу відповідних виплат, а державним виконавцем не подано інших документів, якими підтверджується зворотнє, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області щодо неподання Заявником достатньої кількості доказів про наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення.

Крім того, надаючи оцінку відсутності підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання постанови від 04.02.2011 року, судова колегія вважає за необхідне зауважити наступне.

Згідно ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 у тому числі й стосовно зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок доплати до пенсії та провести відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених та отриманих особою сум.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Аналіз резолютивної частини постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 2-а-32123/10 та синтез наведених процесуальних норм дають підстави для висновку про те, що зобов'язання, покладені на Боржника судом, є обраним судом способом захисту порушених прав ОСОБА_2

За таких обставин, необхідно зауважити, що Заявник просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови, хоча в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій.

Відтак, при вирішенні питання щодо задоволення заяви про зміну способу виконання рішення необхідно звернути увагу на відмінності між позовною вимогою, як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, від способу виконання судового рішення, як одного з його заходів.

Крім того, частиною першою статті 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Отже, зміною способу і порядку виконання судового рішення є застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Аналізуючи норми ч. 1 ст. 263 КАС у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, можна дійти висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті. Варто також зазначити, що невиконання органом пенсійного фонду судового зобов'язання в частині виплати пенсії через брак коштів на її виплату в розумінні частини першої статті 263 КАС не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку виконання судового рішення, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.11.2014 року у справі № 21-506а14.

Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно відмовив у зміні способу та порядку виконання постанови суду від 04.02.2011 року.

Крім того, колегія суддів критично оцінює доводи Апелянта щодо неправомірності припинення Боржником виплати пенсії відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.11.2011 року, з огляду на те, що такі дії можуть бути оскаржені особою у порядку ст. 267 КАС України, а не у межах вирішення питання про зміну способу і порядку виконання рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254, 263 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2014 року за результатами розгляду заяви головного державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Сівак Вероніки Олегівни про зміну способу і порядку виконання рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про зобов'язання вчинити дії, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.