Ухвала суду № 42787137, 11.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2015 р. Справа № 522/13729/14-а

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Турецький О.С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Домусчі С.Д. судді -Кравець О.О.

при секретарі - Гречаному В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 22 жовтня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕК СІ РІЕЛТІ ГРУП» до виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, про часткове скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «БЛЕК СІ РІЕЛТІ ГРУП» звернулося до суду з позовом до виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, про скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014 року №109 «Про затвердження актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок», в частині пункту 13 та пункту 14 Додатку 1 до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014 року №109 «Перелік актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок» та в частині пункту 12 Додатку 2 до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014 року №109 «Перелік суб'єктів господарювання, які зобов'язані сплатити збитки, що визначені актами».

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач виходив з того, що ТОВ «БЛЕК СІ РІЕЛТІ ГРУП» використовує земельні ділянки без правовстановлюючих документів, оскільки після реєстрації прав власності на певне нерухоме майно товариство не скористалося правом на укладання з міською радою договорів оренди земельних ділянок, на яких це майно розташоване, що призвело до завдання збитків міській раді у вигляді недоотриманої орендної плати. На думку позивача, вказані висновки є необґрунтованими, тому що ТОВ «БЛЕК СІ РІЕЛТІ ГРУП» як власник нерухомого майна набув право користування земельними ділянками, на яких це майно розташоване, разом з тим, законодавством не визначено, що власник нерухомого майна, яке розташоване на орендованій земельній ділянці, повинен терміново розробляти технічну документацію із землеустрою та укладати договір оренди - строки для вчинення цих дій не встановлені. Також, позивач зазначив, що в порушення «Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №284, він не запрошувався на засідання комісії з визначення розміру та відшкодування збитків.

Відповідач - виконавчий комітет Одеської міської ради позов не визнав, вказуючи, що вважає його необґрунтованим.

Третя особа - Департамент комунальної власності Одеської міської ради також посилався на необґрунтованість позову.

В ході розгляду у справу вступила прокуратура Приморського району м. Одеси для представництва інтересів держави в особі виконавчого комітету Одеської міської ради.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 22 жовтня 2014 року адміністративний позов ТОВ «БЛЕК СІ РІЕЛТІ ГРУП» - задоволено.

Визнано недійсним та скасовано рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014 року №109 «Про затвердження актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних в наслідок незаконного використання земельних ділянок», в частині пункту 13 та пункту 14 Додатку 1 до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014 року №109 «Перелік актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок» та в частині пункту 12 Додатку 2 до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014 року №109 «Перелік суб'єктів господарювання, які зобов'язані сплатити збитки, що визначені актами».

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, виконавчий комітет Одеської міської ради та Департамент комунальної власності Одеської міської ради подали апеляційні скарги, в яких ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ТОВ «БЛЕК СІ PIEЛTI ГРУП» відповідно до свідоцтва про право власності на майно від 28.03.2013 року індексний №1754990, виданого реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області, та витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.03.2013 року індексний №1755012, є власником нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу, що розташований на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 72.

Також, позивач, на підставі свідоцтва на нерухоме майно від 28.03.2013 р. індексний №1755222, виданого реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області та витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 28.03.2013 р. індексний №1755233, є власником складських приміщень цілісного майнового комплексу, розташованих на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 10.

В ході перевірки 04 грудня 2013 року, управлінням земельних ресурсів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було виявлено порушення позивачем вимог земельного законодавства України, а саме: встановлено, що позивач використовує земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 72 без правовстановлюючих документів.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №000116 від 04 грудня 2013 р.

Такі самі порушення були виявлені управлінням земельних ресурсів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради в ході перевірки 24 січня 2014 року, за наслідком якої встановлено використання позивачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів за адресою: м. Одеса, Аеропортівська, 10.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 24 січня 2014 р. №145.

14 лютого 2014 року, внаслідок засідання комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, відповідно до пункту 3.4 «Положення про комісію з визначення розміру та відшкодуванні збитків власникам землі та землекористувачам», затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.05.2013 року №204, зі змінами та доповненнями, внесеними рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 15.08.2013 року №302, вирішено: «Розмір збитків, нанесених ТОВ «БЛЕК СІ РІЕЛТІ ГРУП» територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради, у вигляді неодержаного доходу, який міг би одержати власник земельних ділянок за адресами: м. Одеса, вул. Пушкінська, 72 та Аеропортівська, 10, але не одержав внаслідок їх тимчасового зайняття та використання без правовстановлюючих документів, складає 980 118, 62 та 156 506, 85 грн., відповідно».

Внаслідок засідання комісії складено акт від 14.02.2014 року.

Представник позивача у засіданні участі не приймав.

01 липня 2014 року позивачем поштою отримано лист Департаменту комунальної власності №01-13/4710 від 26.06.2014 p., яким був повідомлений про необхідність відшкодування територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради відповідних збитків та, зокрема, про прийняття виконавчим комітетом Одеської міської ради відповідного рішення з даного питання.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014 р. №109 «Про затвердження актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок», затверджено акти комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок, у тому числі акт від 14.02.2014 р. відносно земельних ділянок за адресами: м. Одеса, вул. Пушкінська, 72 та Аеропортівська, 10.

А саме: земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти права власності позивача визначені у пунктах 13,14 Додатку 1 до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №109 «Перелік актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок» та у пункті 12 Додатку 2 до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014 р. №109 «Перелік суб'єктів господарювання, як зобов'язані сплатити збитки, що визначені актами».

Як слідує з рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014 р. №109, під збитками, нанесеними позивачем територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради відповідач розуміє неодержаний дохід - втрати бюджету від недотримання коштів внаслідок незаконного використання позивачем земельних ділянок.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення була невірно визначена правова природа матеріальних збитків, у результаті чого були застосовані норми закону, які не підлягають застосуванню до виниклих між сторонами правовідносин, що призвело до винесення рішення, яке істотно суперечить законодавству України та порушує права позивача.

В апеляційних скаргах виконавчого комітету Одеської міської ради, департаменту комунальної власності Одеської міської ради вказується, що у спірних правовідносинах виконавчий комітет Одеської міської ради діяв в межах своїх повноважень та згідно з ч.6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 156, 157 ЗК України, Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», від 19 квітня 1993 року №284, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає доводи апелянтів, виходячи з наступного.

Виконавчий комітет Одеської міської ради вважає, що раді заподіяні збитки у вигляді неодержаного доходу у період з 28 березня 2013 року по 01 лютого 2014 року, який вона могла би одержати, але не одержала внаслідок її використання позивачем без правовстановлюючих документів.

З цього приводу колегія суддів зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що земельні ділянки, на яких розміщені придбані позивачем будівлі, перебували в оренді у АТЗТ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ УНІВЕРМАГ» (а.с.104, 105).

Таким чином, для з'ясування питання про завдання міській раді збитків у вигляді неодержаної орендної плати необхідно розглянути відносини ради з колишнім реальним орендарем - АТЗТ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ УНІВЕРМАГ» та з потенційно новим орендарем - ТОВ «БЛЕК СІ РІЕЛТІ ГРУП» (позивачем).

Стосовно сплати орендної плати АТЗТ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ УНІВЕРМАГ», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.288.1 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з ч.3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі», до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Пунктом 287.1. ст. 287 ПК України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Таким чином, у зв'язку з набуттям позивачем права власності на будівлі, що належали АТЗТ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ УНІВЕРМАГ», припинилися договори оренди землі, укладені міською радою з АТЗТ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ УНІВЕРМАГ», а земельні ділянки фактично вибули з користування АТЗТ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ УНІВЕРМАГ» (незалежно від того, що позивач не переоформив на себе право користування земельними ділянками) відповідно, АТЗТ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ УНІВЕРМАГ» вже не являлось платником орендної плати.

Тому, не має підстав стверджувати, що у зв'язку з використанням позивачем земельної ділянки міській раді заподіяні збитки у вигляді неодержаної орендної плати від АТЗТ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ УНІВЕРМАГ».

Стосовно сплати орендної плати потенційно новим орендарем - ТОВ «БЛЕК СІ РІЕЛТІ ГРУП» (позивачем), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частинами 1, 2 ст. 120 ЗК України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення (ч.1).

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч.2).

Отже, згідно з наведеними нормами законодавства, до позивача перейшло право користування земельними ділянками на тих самих умовах, що були у АТЗТ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ УНІВЕРМАГ».

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що наведене не означає, що позивач автоматично став орендарем зазначених земельних ділянок.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленій у Постановах від 28 березня 2006 року у справі №40/140 та від 06 грудня 2010 року у справі №3-51гс10, з виникненням права власності на будівлю чи споруду, що розташована на земельній ділянці, наданій у користування, у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку у користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Таким чином, з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно новий власник нерухомого майна може лише вимагати переоформлення відповідних прав на земельну ділянку. Право ж оренди земельної ділянки у нового власника об'єкта нерухомого майна виникатиме не з моменту реєстрації права власності на нерухоме майно, а з моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Отже, позивач, як новий власник вказаних будівель має право на переоформлення на себе договорів оренди земельних ділянок.

Статтею 16 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. (ч.2 ст. 124 ЗК України)

Частиною 2 ст. 134 ЗК України встановлено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Частиною 3 ст. 124 ЗК України встановлено, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 123 ЗК України встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. (ч.2 ст. 123 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. (ч.3 ст. 123 ЗК України).

Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою. Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. (ч.4 ст. 123 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування. (ч.6 ст. 123 ЗК України).

Наведені норми законодавства вказують, що процедура переоформлення права користування земельною ділянкою на нового власника будівель є досить тривалою і при найбільш сприятливих умовах не може бути коротшою кількох місяців і, тому, новий власник об'єктивно не може одночасно з набуттям права власності на будівлі стати орендарем земельної ділянки.

Таким чином, оскільки згідно з попереднім абзацом, позивач об'єктивно не міг бути платником орендної плати за землю з 28 березня 2013 року - моменту набуттям ним права власності на будівлі, а ще вище було доведено, що з моменту набуттям позивачем права власності на будівлі, міська рада не мала підстав розраховувати на дохід у вигляді орендної плати від АТЗТ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ УНІВЕРМАГ», то доводи виконавчого комітету міської ради про неотримання радою доходу саме з 28 березня 2013 року та відповідно, надані розрахунки збитків є необґрунтованими, що є достатньою підставою для скасування оскарженого рішення.

Крім того, пунктом 287.6 ст. 287 ПК України, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що обов'язок щодо внесення орендної плати за земельні ділянки виникне у позивача як у нового власника вказаного нерухомого майно, виключно на підставі укладених ним з міською радою договорів оренди земельних ділянок, а до цього моменту позивач зобов'язаний сплачувати плату за землю у вигляді земельного податку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Одеської міської ради за отриманням в оренду земельних ділянок у 2014 році та за весь цей час (з моменту набуття права власності на будівлі) сплачує земельний податок.

Судом першої інстанції правильно вказано, що чинним законодавством не визначений строк, в який новий власник нерухомого майна, розташованого на орендованій земельній ділянці, має реалізувати своє право на переоформлення на себе договору оренди.

Також, колегія суддів звертає увагу, що виконавчому комітету Одеської міської ради було відомо (або мало бути відомо) про припинення договорів оренди земельних ділянок між радою та АТЗТ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ УНІВЕРМАГ», оскільки згідно з абзацом 2 п.288.1 ст. 288 ПК України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Однак, незважаючи на наявність відомостей щодо припинення вказаних договорів оренди, виконавчий комітет не звертався до нового власника будівель - позивача (ТОВ «БЛЕК СІ РІЕЛТІ ГРУП») з зазначенням, що він, як орендодавець земельних ділянок, зацікавлений у тому, щоб позивач найскоріше вжив заходів для переоформлення на себе договорів оренди земельних ділянок.

Колегія суддів вважає, що саме неврегульованість у законодавстві строку, в який новий власник нерухомого майна, розташованого на орендованій земельній ділянці, має реалізувати своє право на переоформлення на себе договору оренди (про що зазначалось вище) обумовлювала необхідність звернення виконавчого комітету до позивача з вказаною заявою, якщо виконавчий комітет бажав найскоріше мати в особі позивача нового орендаря. Будь-якої обставини, яка б виправдовувала відсутність такого звернення з боку виконавчого комітету, останній не наводить.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи виконавчого комітету про заподіяння позивачем міській раді збитків у вигляді неодержаного доходу у період з 28 березня 2013 року по 01 лютого 2014 року в заявленому розмірі є необґрунтованими, у зв'язку з чим оскаржуване рішення належить скасувати, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів відхиляє доводи апеляційних скарг як необґрунтовані та погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 22 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 16 лютого 2015 року.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: О.О. Кравець