Постанова № 42786825, 11.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2015 р. Справа № 1570/6030/2012

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Жука С.І.,

- Кравченка К.В.

при секретарі - Романові Д.І.

з участю: представника позивача - Кутиркіної Олени Геннадіївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Ринок Привоз" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Ринок Привоз" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

КП "Ринок Привоз" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про:

- визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.07.2012р. №0000752230 та №0000732230.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі КП "Ринок Привоз" ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу, судом першої інстанції встановлено, що у період з 11.06.2012 р. по 15.06.2012 р. відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку КП підприємства "Ринок Привоз", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року, за наслідками якої складено Акт №3639/22-3/25433639 від 22.06.2012 р.

Перевіркою встановлено порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.138.10.4 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, а також п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

На підставі складеного Акта перевірки №3639/22-3/25433639 від 22.06.2012 р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС 09.07.2012 р. винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000752230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності у загальному розмірі 221 347,00 грн., з яких 193 508,00 грн. - основний платіж, 27 839,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- №0000732230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 170 813,00 грн., з яких 148 594,00 грн. - основний платіж, 22 219,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в порядку ст. 56 ПК України до ДПС в Одеській області, за результатами розгляду якої податковим органом прийнято рішення №21052/10/10-2007 від 07.08.2012 р., яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 09.07.2012р. №0000752230, та №0000732230, а первинну скаргу КП "Ринок Привоз" - без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірні рішення відповідача прийняті правомірно, обґрунтовано та в межах положень податкового законодавства, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів (складених за результатами здійснення господарських операцій) дійшов висновку про безпідставність формування позивачем валових витрат і податкового кредиту.

Таким чином, у відповідності до наведених вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Основним доводом апелянта є посилання на те, що перевірка підприємства здійснена у рамках кримінальної справи у відповідності до вимог пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України. ДПІ не надала суду доказів ухвалення вироку суду та набрання ним законної сили, що є порушенням вимог п. 86.9 ст. 89 цього Кодексу, оскільки ДПІ не мала права приймати оскаржувані податкові повідомлення-рішення за результатами такої перевірки до набрання законної сили відповідного рішення суду.

Колегія суддів приймає до уваги вказаний довід апелянта, оскільки судом першої інстанції вищевказані норми податкового законодавства не були враховані, що призвело до невірної правової оцінки всіх обставин справи.

Матеріали справи свідчать про те, що перевірка, на підставі якої позивачу донараховано податкові зобов'язання за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями, призначена на виконання постанови заступника начальника СВ прокуратури Одеської області радника юстиції Лободи Г.Д. від 27.04.2012 року та на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК однією з підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

У разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність (пункт 86.9 статті 86 ПК).

П. 58.4 ст. 58 ПК України передбачено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом (абзац перший п. 58.4 ст. 58 ПК України).

Абзац другий п. 58.4 ст. 58 ПК України передбачає, що складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Оскільки п. 86.9 ст. 86 та п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, на момент виникнення спірних правовідносин не конкретизовано коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства, відповідну документальну перевірку за постановою слідчого, прокурора, органу дізнання чи суду може бути проведено щодо будь-яких осіб, тому п. 86.9 ст. 86 ПК України на момент прийняття податкового повідомлення-рішення врегульовував порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок щодо будь-яких осіб, якщо такі перевірки були проведені на підставі пп. 78.1.11 п. 78.11 ст. 78 ПК України, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що відповідно до п. 86.9 ст. 86 ПК України, статус матеріалів перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, у зв'язку з чим вони не можуть бути досліджені в порядку адміністративного судочинства до набрання законної сили судовим рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 09.07.2012р. №0000752230 та №0000732230 було прийнято на підставі акта перевірки, призначеної відповідно на виконання заступника начальника СВ прокуратури Одеської області радника юстиції Лободи Г.Д. від 27.04.2012 року та у відповідності до положень Кримінально-процесуального кодексу.

Докази набрання законної сили відповідного рішенням суду в кримінальній справі у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищенаведені положення, податковий орган не мав права на прийняття податкових повідомлень-рішень на підставі акта перевірки, проведеної з посиланням на пп. 78.1.11. п. 78.1. ст. 78 ПК України, до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду у кримінальній справі.

Такий висновок колегії суддів узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 23 грудня 2014 року № 21-561а14.

Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В той же час, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи, що судом першої інстанції, при вирішенні справи, порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти по справі нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги КП "Ринок Привоз".

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.п.3, 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст.205, ст.207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємство "Ринок Привоз"- задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2014 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов Комунального підприємство "Ринок Привоз" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 09.07.2012 року №0000752230, № 0000732230 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: О.В. Лук'янчук

Суддя: С.І. Жук

Суддя: К.В. Кравченко