Ухвала суду № 42786234, 22.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2015 рокусправа № 804/9889/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Чепурнова Д.В. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рефракторіс»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року по справі № 804/9889/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рефракторіс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рефракторіс» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.07.2013 року № 0000012202, прийняте ДПІ у Ленінському районі, яким ТОВ «Рефракторіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 161 685,43 грн., з якої 129 348,34 грн. - сума донарахування ПДВ та 32 337,09 грн. - сума штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фактичне здійснення господарських операцій з поставки товару між позивачем та ТОВ «Лігран» підтверджено видатковими та податковими накладними, реєстрами платіжних документів за поставлений товар та товарно-транспортними накладними, в подальшому вказаний товар реалізовано. Тому позивач вважає неправомірними дії відповідача щодо визнання нікчемними угод, укладених між позивачем та ТОВ «Лігран». Крім того, вчинення зловживань контрагентами позивача за ланцюгом постачання товару не позбавляє позивача права на податковий кредит та бюджетне відшкодування.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що вона винесена при неповному з'ясуванню обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Позивач зазначає, що суд першої інстанції зазначив про відсутність факту поставки товару між позивачем та ТОВ «Лігран» ґрунтуючись на даних акту перевірки, який має інформативний характер та нормативно-правових документах, які не встановлюють правил податкового обліку та не є законодавством з питань оподаткування. Разом з тим, факт здійснення господарських операцій підтверджено первинними документами відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Також позивач зазначає, що товарно-транспортна накладна не може підтвердити або спростувати факт здійснення господарської операції.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ДПІ у Ленінському районі проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Рефракторіс» щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Лігран» за квітень, червень, липень 2012 року. За наслідком перевірки відповідачем 01.07.2013 року складено акт № 2138/225/31842197, в якому встановлено:

- нереальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Рефракторіс» та ТОВ «Лігран» у квітні, червні, липні 2012 року та встановлено юридичну дефектність первинних документів навіть у разі їх наявності;

- порушення п.п. 185.1 ст. 185, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України ТОВ «Рефракторіс» завищено суму ПДВ, яка віднесена до складу податкового кредиту, всього у розмірі 129 348,34 грн., в т.ч. по періодах: за квітень 2012 року у розмірі 65 415,00 грн., за червень 2012 року у розмірі 3 266,67 грн., за липень 2012 року у розмірі 60 666,67 грн.

11.07.2013 року ДПІ у Ленінському районі на підставі акту № 2138/225/31842197 від 01.07.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000012202, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - податок на додану вартість 161 685,43 грн.: за основним платежем в сумі 129 348,34 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 32 337,09 грн..

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що 03.04.2012 року між ТОВ «Лігран» (продавець) та ТОВ «Рефракторіс» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 42/12, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар (плівку поліетиленову), а покупець зобов'язується прийняти його та оплатити. Згідно видаткової накладної №263 від 09.04.2012 р. плівка поліетиленова у кількості 8722 кг. загальною вартістю 392 490,00 грн., в т.ч. ПДВ 65 415,00 грн. передана позивачу. ТОВ «Рефракторіс» отримано податкову накладну та здійснено оплату за товар в безготівковому порядку. Транспортування зазначеної партії товару від ТОВ «Лігран» до ТОВ «Рефракторіс» підтверджено товарно-транспортноюу накладною, відповідно до якої 09.04.2012 року плівка ПВХ кількістю 20500,00 кг. була поставлена перевізником на замовлення позивача автомобільним транспортом з пункту навантаження - м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, 23а до пункту розвантаження - м. Сахновщина, вул. Шевченка, 2.

Викладене свідчить про невідповідність обсягів поставки товару за видатковою накладною (8722 кг.) та товарно-транспортною накладною (20500,00 кг.).

Отримана від ТОВ «Лігран» плівка поліетиленова була в подальшому реалізована ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна».

19.03.2012 року між ТОВ «Рефракторіс» (постачальник) та ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» (покупець) укладено договір поставки №55/12/531 (а.с.52-55), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (пакувальну плівку скетч-худ) на умовах, викладених в цьому договорі; постачальник поставляє товар покупцю автомобільним транспортом на умовах DDP Правил «Інкотермс» 2000. Згідно специфікації №1 до договору має бути поставлена плівка кількістю 20000 кг. загальною вартістю 979200,00 грн., в т.ч. ПДВ 163200,00 грн.; строк поставки - 09.04.2012 року; пункт поставки - Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна,1. Згідно видаткової накладної від 11.04.2012 року позивачем здійснено поставку ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» плівки поліетиленової кількістю 20500 кг. загальною вартістю 1003680,00 грн., в т.ч. ПДВ 167280,00 грн. На підтвердження фактичного транспортування товару позивачем надано суду товарно-транспортну накладну від 11.04.2012 року, з якої вбачається, що плівка ПВХ кількістю 20500,00 кг. була поставлена позивачем автомобільним транспортом з пункту навантаження - Польща Вальце на адресу ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» - м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна,1.

Таким чином, поставка ТОВ «Рефракторіс» до ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» плівки відбулася з Польщі 11.04.2012 року в кількості 20500 кг., що спростовує факт отримання плівки від ТОВ «Лігран» (з пункту навантаження - м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, 23а до пункту розвантаження - м. Сахновщина, вул. Шевченка, 2 та подальший її продаж ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна».

04.06.2012 року між ТОВ «Лігран» (постачальник) та ТОВ «Рефракторіс» (покупець) укладено договір поставки № 18/12, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію (композицію поліминеральну теплоізоляційну «Сфероліт»), а покупець зобов'язується прийняти її та оплатити; поставка товару відбувається транспортом постачальника на умовах DDP Правил «Інкотермс» 2000 по наступним реквізитам: м. Дніпропетровськ, пер. Штурманський, 1. Згідно видаткової накладної №345 від 06.06.2012 р. композиція поліминеральна теплоізоляційна у кількості 400 кг. загальною вартістю 19600,00 грн., в т.ч. ПДВ 3266,67 грн. передана позивачу. ТОВ «Рефракторіс» отримано податкову накладну та здійснено оплату за товар в безготівковому порядку. Докази транспортування зазначеної партії товару від ТОВ «Лігран» до ТОВ «Рефракторіс» у матеріалах справи відсутні.

Отримана від ТОВ «Лігран» композиція поліминеральна теплоізоляційна була в подальшому реалізована ПАТ «Дніпропетровський завод по ремонту та будівництву пасажирських вагонів» (далі - ПАТ «Дніпровагонремстрой»).

05.06.2012 року між ТОВ «Рефракторіс» (постачальник) та ПАТ «Дніпровагонремстрой» (покупець) укладено договір № 64/2.0-847/2, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (композицію поліминеральну теплоізоляційну «Сфероліт») на умовах, викладених в цьому договорі; постачальник поставляє продукцію покупцю автомобільним транспортом на умовах DDP Правил «Інкотермс» 2000 за наступними реквізитами: м.Дніпропетровськ, вул. Універсальна, 10. Згідно додатку №1 до договору має бути поставлена продукція кількістю 1000 кг. загальною вартістю 49620,00 грн., в т.ч. ПДВ 8270,00 грн. Згідно видаткової накладної від 08.06.2012 року позивачем здійснено поставку ПАТ «Дніпровагонремстрой» композиції поліминеральної теплоізоляційної «Сфероліт» кількістю 1000 кг.

Вказані первинні документи вказують на невідповідність обсягів поставки продукції від ТОВ «Лігран» позивачу (400 кг.) та від позивача до ПАТ «Дніпровагонремстрой» (1000 кг.).

На підтвердження фактичного навантаження, транспортування, розвантаження, зберігання продукції позивачем матеріали справи не містять жодного первинного документа.

24.07.2012 року між ТОВ «Лігран» (продавець) та ТОВ «Рефракторіс» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 43/12, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар (плівку поліетиленову), а покупець зобов'язується прийняти його та оплатити. Згідно видаткової накладної №1288 від 24.07.2012 р. плівка поліетиленова у кількості 8000 кг. загальною вартістю 364 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 60 666,67 грн. передана позивачу. ТОВ «Рефракторіс» отримано податкову накладну та здійснено оплату за товар в безготівковому порядку. Транспортування зазначеної партії товару від ТОВ «Лігран» до ТОВ «Рефракторіс» підтверджено товарно-транспортною накладною, відповідно до якої 24.07.2012 року плівка ПВХ кількістю 21888,00 кг. була поставлена перевізником на замовлення позивача автомобільним транспортом з пункту навантаження - м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, 23а до пункту розвантаження - м. Сахновщина, вул. Шевченка, 2.

Вказані документи свідчать про невідповідність обсягів поставки товару за видатковою накладною (8000 кг.) та товарно-транспортною накладною (21888,00 кг.).

Отримана від ТОВ «Лігран» плівка поліетиленова була в подальшому реалізована ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна».

19.03.2012 року між ТОВ «Рефракторіс» (постачальник) та ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» (покупець) укладено договір поставки №55/12/531, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (пакувальну плівку скетч-худ) на умовах, викладених в цьому договорі; постачальник поставляє товар покупцю автомобільним транспортом на умовах DDP Правил «Інкотермс» 2000. Згідно специфікації №2 до договору має бути поставлена плівка кількістю 20000 кг. загальною вартістю 949920,00 грн., в т.ч. ПДВ 158320,00 грн.; строк поставки - до 30.07.2012 року; пункт поставки - Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна,1. Згідно видаткової накладної від 26.07.2012 року позивачем здійснено поставку ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» плівки поліетиленової кількістю 21888 кг. загальною вартістю 1039592,45 грн., в т.ч. ПДВ 173265,41 грн. На підтвердження фактичного транспортування товару позивачем надано суду товарно-транспортну накладну від 26.07.2012 року, з якої вбачається, що плівка ПВХ кількістю 21888,00 кг. була поставлена позивачем автомобільним транспортом з пункту навантаження - Польща Вальце на адресу ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» - м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна,1.

З аналізу викладеного вбачається, що поставка ТОВ «Рефракторіс» до ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» плівки відбулася з Польщі 26.07.2012 року в кількості 21888,00 кг., що спростовує факт отримання плівки від ТОВ «Лігран» (з пункту навантаження - м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, 23а до пункту розвантаження - м. Сахновщина, вул. Шевченка, 2 та подальший її продаж ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна».

Таким чином, колегія суддів вважає, що викладені вище невідповідності, які підтверджено первинними документами, спростовують зазначені в апеляційній скарзі обставини щодо підтвердження факту здійснення вказаних господарських операції.

Суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рефракторіс» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 18 лютого 2015 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова