Ухвала суду № 42786221, 29.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2015 рокусправа № 804/9080/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року по справі № 804/9080/13-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Міністерства доходів і зборів України про визнання нечинним рішення ДПС у Дніпропетровській області №1567/10/10-25 від 08.04.2013 року в частині залишення без змін податкових повідомлень - рішень від 18.01.2013 року № 0000010224, № 0000020224, № 0000040172, № 0000050172, № 0000080172; визнання нечинним рішення Міністерства доходів і зборів України від 07.05.2013 року № 370/13/99-9-10-01-15 про відмову у задоволенні скарги; визнання нечинним та скасування податкових повідомлень - рішень, які прийняті на підставі акту перевірки № 5438/634/17-219/НОМЕР_6 від 29.12.2012 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2013 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання нечинним рішення ДПС у Дніпропетровській області №1567/10/10-25 від 08.04.2013 року в частині залишення без змін податкових повідомлень - рішень від 18.01.2013 року № 0000010224, № 0000020224, № 0000040172, № 0000050172, № 0000080172 та визнання нечинним рішення Міністерства доходів і зборів України від 07.05.2013 року № 370/13/99-9-10-01-15 про відмову у задоволенні скарги.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 18.01.2013 року № 0000010224 на суму 77969 грн. 75 коп. та № 0000020224 на суму 1700 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач зазначає, що в додатку № 5 до декларацій за жовтень 2011 року та грудень 2011 року для збільшення податкового навантаження (на прохання працівників податкового органу) сума обігу без ПДВ по рядку «інші» вона показала збільшену суму, яка не відповідала звіту РРО та реєстру податкових накладних. Тому, позивачем правомірно було подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Крім того, акт виконаних робіт щодо монтажу вантажних шин позивачем надавався. Також ФОП ОСОБА_1 повідомила відповідача стосовно допущення описки, яка згодом була виправлена. Скоригований акт виконаних робіт було додано до скарги ДПС у Дніпропетровській області.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, правильність застосування судом норм матеріального права, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, у період з 19.11.2012 року по 28.12.2012 року, на підставі наказу Дніпродзержинської ОДПІ від 29.10.2012 року № 1147, відповідно до направлень від 19.11.2012 року № 824, № 825, № 826 та плану - графіку проведення планових перевірок суб'єктів господарювання посадовими особами податкового органу була проведена документальна планова перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.02.2011 року по 31.12.2011 року відповідно до затвердженого плану перевірки, про що складено акт перевірки № 5438/634/17-219/НОМЕР_6 від 29.12.2012 року.

В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем вимог:

- п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької за 2011 рік на суму 1251 грн. 95 коп.;

- п. 187.1 ст. 187, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на додану вартість за період перевіряємий на загальну суму 8026 грн., у тому числі за травень 2011 року в сумі 2499 грн., жовтень 2011 року в сумі 3375 грн., за грудень 2011 року в сумі 2152 грн.;

- п. 241.1, п. 241.2 ст. 241, пп. 242.1.4 п. 242.1 ст. 242, п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано екологічного податку в сумі 2893 грн. 19 коп., у тому числі за І кв. 2011 року в сумі 1261 грн. 48 коп., за II кв. 2011 року в сумі 950 грн. 05 коп., за III кв. 2011 року в сумі 681 грн. 66 коп.;

- пп.177.5.1, пп.177.5.2 п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України;

- п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України;

- п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; п. 2.6 постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

На підставі висновків проведеної перевірки 18.01.2013 року відповідачем було прийнято податкові повідомлення - рішення:

- № 0000010224 про застосування штрафної санкції в сумі 77969 грн. 75 коп., за порушення п. 2.6 Постанови Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 року;

- № 0000020224 про застосування штрафної санкції в сумі 1700 грн., за порушення п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95 - ВР;

- № 0000040172 про встановлення завищення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 8026 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 1382 грн. 75 коп., за порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України;

- № 0000050172 про встановлення зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму 4064 грн., за порушення п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, п.п. 4.6.3 п. 4.6 наказу МФУ № 1492 від 25.11.2011 року;

- № 0000080172 про застосування штрафної санкції в сумі 510 грн., за порушення п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями позивачем було подано до Державної податкової служби у Дніпропетровській області та Міністерства доходів і зборів України скарги, рішеннями останніх від 08.04.2013 року № 1867/10/10-25 та від 07.05.2013 року № 370/13/99-9-10-01-15, оскаржувані податкові повідомлення залишені без змін, а скарги без задоволення.

Податкові повідомлення - рішення від 18.01.2013 року № 0000010224 на суму 77969 грн. 75 коп. та № 0000020224 на суму 1700 грн. судом першої інстанції визнано протиправними та скасовано.

Рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржується.

Предметом розгляду справи судом апеляційної інстанції являється правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень від 18.01.2013 року № 0000040172; № 0000050172; № 0000080172.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення податкової перевірки та до позовних матеріалів розрахунки коригувань податкових зобов'язань позивачем не надано. Внаслідок подання уточнюючих розрахунків за грудень 2011 року на особовому рахунку платника податків за грудень 2011 року виникло від'ємне значення податку на додану вартість в сумі 1912 грн.

Крім того, суд першої інстанції погодився з податковим органом , що до складу податкового кредиту травня 2011 року віднесено суми податку на додану вартість за придбані вантажні шини в розмірі 2 499 грн., хоча актів виконаних робіт (наданих послуг) щодо монтажу шин до перевірки надано не було, до позовних матеріалів вказані документи також не додано.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши декларації та уточнюючі розрахунки подані позивачем, допитавши свідка ОСОБА_2, колегія суддів вважає за необхідне зазначити.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України - якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Отже, якщо внаслідок вказаного перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то останнім виписується розрахунок коригування податкової накладної, що є підставою для зменшення (збільшення) суми податкового кредиту з ПДВ покупця.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до матеріалів, що містяться у справі, ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту травня 2011 року було віднесено суми податку на додану вартість за придбані вантажні шини в розмірі 2 499 грн., але актів виконаних робіт (наданих послуг) щодо їх монтажу до перевірки надано не було, у матеріалах справи вони також відсутні.

З огляду на те, що до складу вартості придбаних шин входить вартість їх монтажу, та, враховуючи відсутність актів виконаних робіт (наданих послуг), колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем включено до складу податкового кредиту суму, яка не підтверджена належним чином складеними первинними документами, що відображають господарську операцію, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Вказані обставини спростовують доводи апеляційної скарги в цій частині.

За період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року позивачем самостійно задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 34 425 грн.

Уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивачем було зменшено податкові зобов'язання за жовтень 2011 року в сумі 3375 грн. та за грудень 2011 року в сумі 4064 грн. Жодних первинних документів, які б підтвердили причину та необхідність зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за жовтень 2011 року та за грудень 2011 року не надано. Розрахунки коригувань податкових зобов'язань та внесення виправлень в реєстр податкових накладних позивачем не надавались.

З'ясовуючи правомірність уточнення розрахунків зобов'язань з податку на додану вартість, колегією суддів встановлено, що під час їх складання позивачем допущено ряд помилок, внаслідок чого неможливо встановити достовірність формування зобов'язань з ПДВ у зв'язку з відсутністю доказів у вигляді первинних документів.

У судовому засіданні ФОП ОСОБА_1 погодилась з фактом допущення нею помилок при складанні податкової звітності.

Таким чином, колегія суддів не знаходить достатніх правових підстав для скасування податкових повідомлень-рішень № 0000040172, № 0000050172, № 0000080172.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Стосовно вирішення питання про розподіл понесених позивачем судових витрат, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, що брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу.

З огляду на те, що суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги, але не вирішив питання про розподіл судових витрат, позивач має право звернутися до суду першої інстанції з відповідною заявою.

Оскільки апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, підстави для стягнення судового збору за подання апеляційної скарги на користь ФОП ОСОБА_1, відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 18 лютого 2015 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов