Ухвала суду № 42785427, 10.02.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 року Справа № 876/958/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги державної податкової інспекції у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області та Виноградівського замлевпорядного комунального підприємства ,,Земля" на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Виноградівського замлевпорядного комунального підприємства ,,Земля" до державної податкової інспекції у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

25 липня 2013 року Виноградівське замлевпорядне комунальне підприємство ,,Земля" (далі-Виноградівське ЗКП ,,Земля") звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі - ДПІ у Виноградівському районі) від 25.06.2013 року за № 0000262200.

Постановою від 12 листопада 2013 року Закарпатський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив частково, ухвалив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.06.2013 року № 0000262200 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 1495,20 грн. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Виноградівському районі та Виноградівське ЗКП ,,Земля" подали апеляційні скарги, оскільки вважають, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі податковий орган зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на ті обставини, що порушення в частині розрахунку понадлімітних залишків готівки в касі беруть початок з 22 листопада 2010 року, а тому податкове повідомлення-рішення від 25 червня 2013 року прийняте в межах 1095-ти денного строку. Просить скасувати постанову в частині задоволення позову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Свою апеляційну скаргу позивач мотивує тим, що ліміт каси підприємства на 2010 та 2011 роки встановлений терміном на 1 рік відповідними наказами №4 від 22.01.2010 року в сумі 3500,00 грн. та №1 від 04.01.2011 року у сумі 2700 грн.. Відповідно до постанови правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 підприємство не зобов'язане на протязі року переглядати ліміт залишку готівки в касі, однак за необхідності має право переглянути його.

Тому позивач вважає, що підприємство не перевищило ліміт каси у 2010 та 2011 роках. Крім того 29.04.2011 р. ДПІ у Виноградівському районі проводилася позапланова документальна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р.. Під час перевірки не виявлено порушення вимог щодо наказу за №1 від 22.01.2010 р.

Суд також, на думку позивача, не врахував приписи ст.250 ГК України, згідно якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані не пізніш як через один рік з дня порушення.

За таких обставин, позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи та доводи скарг, апеляційний суд вважає, що скарги не належать до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що за наслідками позапланової виїзної перевірки Виноградівського ЗКП ,,Земля" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року, оформленої актом № 554/22-0112/32695906 від 04.06.2013 року, ДПІ у Виноградівському районі 25.06.2013 року прийняла податкове повідомлення-рішення за № 0000262200, яким застосувала до позивача штрафні (фінансові) санкції в сумі 57206,93 грн.

Висновки податкового органу базуються на тому, що позивач допустив порушення п. 2.11 глави 2 та глави 5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що порушення мало місце. Однак, застосування штрафних санкцій за порушення, яке було вчинене в 2010 році, є протиправним.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Так, з матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що пунктом 3 наказу начальника Виноградівського ЗКП ,,Земля" № 4 від 22 січня 2010 року ,,Про покладення виконання обов'язків касира та встановлення ліміту залишку готівки в касі" встановлений ліміт в касі підприємства в розмірі 3500,00 грн. Наказом № 1 від 04 січня 2011 року ,,Про встановлення ліміту залишку готівки в касі" встановлений ліміт в касі Виноградівського ЗКП ,,Земля" в розмірі 2700,00 грн.

У відповідності до п. 2.8 Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15 грудня 2004 р. (далі - Положення № 637), підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Згідно із п. 5.3 Положення № 637 ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи.

Пунктом 5.4 Положення № 637 встановлено, що кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, установлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію тощо для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк щодня (у день її надходження до каси) або наступного дня від дня її надходження до каси, - у розмірах, що потрібні для забезпечення їх роботи на початку робочого дня, але не більше розміру середньоденного надходження готівки до каси (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти).

За змістом пункту 5.8 Положення № 637 якщо ліміт каси встановлено з перевищенням граничних розмірів, визначених пунктом 5.4 цієї глави, то він уважається встановленим на рівні зазначених граничних розмірів. У цьому разі сума зазначених перевищень уважається понадлімітною.

Суд першої інстанції належним чином провів аналіз наданих сторонами доказів та встановив, що податковий орган під час перевірки дослідив надходження готівкових коштів та провів розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі на IV квартал 2010 р. та на 2011 рік та визначив такий ліміт у розмірі 288,98 грн. та 339,42 грн. відповідно.

Представник позивача також подав суду розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі на 2011 рік, розмір середньоденних надходжень в якому співпадає з тим, що поданий представником відповідача.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності визначення податковим органом перевищення ліміту каси в розмірі 28513,29 грн.

Статтею 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 ,,Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" визначено установити, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день; за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

Таким чином, податковий орган правомірно застосував штрафні санкції в подвійному розмірі від суми перевищення готівки.

Разом з тим апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо протиправності застосування штрафних санкцій в сумі 1495,20 грн. за порушення, яке мало місце до 01.01.2011 року.

Згідно частини 1 статті 238, частини 1 статті 250 Господарського кодексу України (в редакції, чинній до 01.01.2011 року) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків; адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, податковим органом був пропущений строк застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій за порушення вчинене до 01.01.2011 року.

У зв'язку із внесеними Законом України від 02.12.2010 року № 2756-VI у ст. 250 Господарського кодексу України змінами, які набрали чинності з 01.01.2011 року, вказану статтю доповнено ч. 2 наступного змісту: ,,Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів".

Виходячи з аналізу наведених нормативно-правових актів, апеляційний суд вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо безпідставності доводів позивача про застосування приписів ст. 250 Господарського кодексу України до правовідносин, які виникли після 01.01.2011 року.

Також вірними є висновки суду першої інстанції щодо правомірності застосування відповідачем штрафних санкцій в сумі 180,35 грн. за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів.

Так, під час перевірки виявлено, що підприємством були видані під звіт готівкові кошти ОСОБА_1 в сумі 721,40 грн., які станом на 31.12.2012 року невідзвітовані у встановленому порядку та рахуються як дебіторська заборгованість.

Позивач не надав жодного доказу на спростування факту вказаного порушення.

Відповідно до пункту 2.11 Порядку № 637 видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Оскільки підзвітна особа своєчасно не подала звіт за одержані готівкові кошти, податковий орган обґрунтовано застосував штрафні санкції у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційних скарг про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення цих скарг.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційні скарги державної податкової інспекції у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області та Виноградівського замлевпорядного комунального підприємства ,,Земля" залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі № 807/2671/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов