Ухвала суду № 42784453, 21.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2015 року м. Київ К/9991/28065/12

№ К/9991/28065/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби

на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.02.2012

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012

у справі № 2а/2470/3724/11 Чернівецького окружного адміністративного суду

за позовом Приватного підприємства (ПП) «СВ Далс»

до Державної податкової інспекції (ДПІ) у м. Чернівці

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гран Карро»

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.02.2012, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0004350152 від 14.12.2010.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Чернівці просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Третя особа не реалізувала своє процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу податкових зобов`язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 06.12.2011 № 3703/15-2/33917646, про порушення норм підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР), а саме: завищення податкового кредиту у податковому обліку на загальну суму 8185,00 грн. у зв`язку з включенням сум податку на додану вартість за податковою накладною, виписаною позивачу ТОВ «Гран Карро» за поставку комісійних послуг з придбання товару.

При цьому контролюючий орган послався на відсутність ТОВ «Гран Карро» за місцезнаходженням, на відсутність у останнього необхідних основних фондів (складських приміщень, виробничих потужностей, транспортних засобів) тощо.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.12.2010 № 0004350152 про донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 10220,00 грн. (у т.ч. 8176,00 грн. - основний платіж та 2044,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що 02.08.2010 між ТОВ «Гран Карро» (комітент) та ПП «СВ Далс» (комісіонер) укладений договір комісії № 02/08, відповідно до якого комісіонер зобов'язується від свого імені, але за рахунок та за дорученням комітента вчинити за комісійну оплату одну або кілька угод продажу товарно-матеріальних цінностей (повітронагрівача СВ-2500-R-МР згідно додатку № 1 від 02.08.2010 до договору комісії № 02/08 ), що належать комітенту.

На виконання вказаного договору позивач знайшов покупця - ПП «Росси-Ялта» та 04.08.2010 уклав з останнім договір поставки № 04/08/01, згідно з умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплати обладнання.

30.11.2010 року ТОВ «Гран Карро» на виконання договору комісії № 02/08 від 02.08.2010 передало позивачу повітронагрівач СВ-2500-К-МР. Фактична передача повітронагрівача відбулася із складських приміщень ТОВ «Гран Карро», які розташовані у м. Чернівці по вул. Синельникова, 13-А.

В свою чергу, 03.12.2010 позивач відвантажив вказаний повітронагрівач СВ-2500-К-МР ПП «Росси-Ялта», що підтверджується приєднаними до справи копіями видаткової накладної № РН-0000031 та податкової накладної № 38 від 03.12.2010 на суму 55380,00 грн. (а.с. 74-75). При фактичній передачі товару покупцю позивач отримав від представника ПП «Росси-Ялта» довіреність №181 від 03.12.2011 на отримання опалювального обладнання.(а.с. 76)

Відвантаження та транспортування цього обладнання з м. Чернівці до м. Ялта відбувалося вантажним автомобілем, що підтверджується показаннями свідка - водія ПП «СВ Далс» ОСОБА_4(а.с 122-123).

Підпунктом 1.7 ст.1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 вказаного Закону у редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-IV податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 вказаної статті).

Встановивши в судовому процесі обставини щодо відвантаження та транспортування опалювального обладнання позивачем на адресу ТОВ ПП «Росси-Ялта», підтвердження господарської операцій первинними бухгалтерськими документами, а суми ПДВ - податковою накладною, що відповідає вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли юридично правильного висновку про правомірне включення позивачем до податкового кредиту 8185,00 грн. за податковою накладною «Гран Гарро» за поставку комісійних послуг з придбання повітронагрівача СВ-2500-R-МР на підставі договору комісії від 02.08.2010.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.02.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев