Ухвала суду № 42784449, 21.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2015 року м. Київ К/9991/10528/12

№ К/9991/10528/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.11.2011

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012

у справі № 2270/5658/11 Хмельницького окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Нарс-Авто»

до Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ) Хмельницької області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.11.2011, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення № 0044681700/0 від 18.09.2009.

В касаційній скарзі Старокостянтинівська ОДПІ Хмельницької області просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу податкових зобов`язань з податку із доходів фізичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 10.09.2009 № 1400/231/33965307, про порушення норм пунктів 1.2, 1.15 статті 1, підпункту 4.2.6 пункту 4.2 статті 4, підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, пункту 12.3 статті 12, підпункту 6.3.2 пункту 6.3, підпункту 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 та пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон № 889-IV), а саме: не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб від продажу об'єктів рухомого майна (автомобілів) в сумі 23038,грн.

За наслідками перевірки ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.09.2009 № 0044681700/0 про донарахування податкових зобов`язань із податку з доходів фізичних осіб у сумі 69150,00 грн. (у т.ч. 23050,00 грн. - основний платіж та 16100,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що ТОВ «Нарс-Авто» (в особі директора Пономарьова С.В) укладені договори з продавцями та покупцями транспортних засобів (фізичні особи) про надання послуг та консультацій, оформлення довідки-рахунку на транспортний засіб.

Відповідно до укладених договорів TOB «Hapc Авто» надавало покупцю та продавцю послуги щодо укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу, оформлення довідки-рахунку, передачі транспортного засобу. Умовами договорів розрахунок за транспортний засіб продавець та покупець здійснюють між собою без участі позивача, який отримує винагороду за надані послуги, пов'язані з продажем транспортного засобу, в розмірі 80,00 грн. за кожним із договорів.

Грошові кошти за продані автомобілі безпосередньо передавались покупцем продавцю, внаслідок чого на розрахункові рахунки позивача не надходили, а реалізовані автомобілі у власність TOB «Нарс Авто» не переходили.

Згідно зі ст. 2 Закону № 889-IV платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 ст. 8 вказаного Закону покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього Закону.

За визначенням пункту 1.15 ст. 1 Закону № 889-IV податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

З огляду на те, що в судовому процесі не був встановлений факт виплати позивачем доходів від продажу транспортних засобів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач не несе відповідальність за правильність обчислення та сплати до бюджету податку з таких доходів, оскільки він не є податковим агентом по відношенню до доходів, виплачених іншими особами. Податковим органом під час проведення перевірки не були встановлені обставини щодо декларування продавцями транспортних засобів доходів від продажу останніх, тоді як відповідно до підпункту 8.2.1 пункту 8.2. ст. 8 Закону № 889-IV платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

З урахуванням наведеного суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що, оскільки TOB «Нарс Авто» було лише посередником між продавцем і покупцем автомобіля та надавало довідки-рахунки, за що отримувало винагороду, без втручання в порядок розрахунків між продавцем і покупцем, товариство не мало обов'язку сплачувати податок з доходів фізичних осіб.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.11.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев