Ухвала суду № 42784438, 21.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2015 року м. Київ К/9991/26378/12

№ К/9991/26378/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцев М.П.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2010

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012

у справі № 2а-2617/10/1570 Одеського окружного адміністративного суду

за позовом Іноземного підприємства «Металзюкрайн Корп. ЛТД»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (СДПІ у м. Одесі)

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2010, залишеного без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012, позов задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Одесі від 14.09.2009 № 0000801520/0, від 26.11.2009 № 0000801520/1, від 23.12.2009 № 0000801520/2, від 05.03.2010 № 0000801520/3.

У касаційній скарзі СДПІ у м. Одесі просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування у податковому обліку позивача податкових зобов`язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 07.09.2009 за № 553/15-2/19349403/156, про порушення норм підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 та підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР): завищено податковий кредит у податковому обліку за червень 2009 року у загальній сумі 41620,66 грн., що призвело до заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у цій сумі за вказаний податковий період. Ці порушення, за висновком ДПІ, мали місце у зв`язку з включенням до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, які виписані в інший податковий період, ніж відбулись господарські операції, за наслідками виконання яких вони були виписані, що позбавляє платника податку на включення таких сум ПДВ до складу податкового кредиту.

За наслідками перевірки та адміністративного оскарження відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.09.2009 № 0000801520/0, від 26.11.2009 № 0000801520/1, від 23.12.2009 № 0000801520/2, від 05.03.2010 № 0000801520/3 про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 54106,86 грн.( у т.ч., 41620,66 грн. - основний платіж, 12486,20 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що позивач включив до складу податкового кредиту в податковому обліку за червень 2009 року ПДВ у сумі 41620,66 грн. за податковими накладними, виписаними його постачальниками: СП ТОВ «Прайд Колумбус», ТОВ «Одеський завод інженерного устаткування», ТОВ «Автомобільний Дім», ТОВ «Технології інтерєру», ВАТ «Одеський судноремонтний завод № 2», ДП «Український державний центр радіочастот» Одеської філії Українського державного центру радіочастот, Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, ДП ТОВ «Емералд»фірми «Емералд Моторс», ТОВ «Будівельно-виробничою компанією «ПИК-СТРОЙ», ДП «Одеський морський торговельний порт» за наслідками господарських операцій з поставки товарів (послуг), дати виписки яких, так само як і сплата позивачем постачальнику вартості поставлених товарів (послуг), припадають на інші податкові звітні періоди (квітень, травень 2009 року), та при відсутності звернення позивача до податкового органу зі скаргою стосовно не видачі постачальниками податкових накладних. З цими обставинами ДПІ пов'язує порушення позивачем підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР. Фактичне виконання операцій з поставки товарів (послуг) вказаними постачальниками позивачу, як і сплата позивачем сум ПДВ у їх вартості ДПІ не оспорюється.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);.

Якщо платник не скористався правом подачі заяви, передбаченим підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, і не звернувся до податкової інспекції зі скаргою, то він не має права включати до податкового кредиту суму ПДВ, не підтверджену податковою накладною.

У випадку, коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми ПДВ, вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 05.12.2011 у справі за позовом ТОВ «Акцент буд» до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Згідно зі статтею 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цих висновків, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев