Ухвала суду № 42783928, 27.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" січня 2015 р. м. Київ К/800/47308/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Швеця В.В.,

Амєліна С.Є.,

Мойсюка М.І.,

провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_4 про стягнення надміру виплачених коштів,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 10 червня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2014 року Департамент соціальної політики Черкаської міської ради (далі - Департамент) пред'явив у суді позов до ОСОБА_4, в якому просив стягнути надміру виплачені кошти соціальної допомоги в розмірі 2 294 гривень.

Постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 10 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2014 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Департаменту надміру виплачені кошти соціальної допомоги в розмірі 2 294 гривень.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_4 посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень та прийняття нового, про відмову в задоволенні позову.

На зазначену касаційну скаргу Департамент подав заперечення, просив касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися судами в процесі її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що 12 грудня 2012 року ОСОБА_4 звернулася до Управління соціального захисту населення Соснівського району департаменту соціальної політики Черкаської міської ради із заявою про призначення їй допомоги по догляду за сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є інвалідом ІІ групи внаслідок психічного розладу та потребує постійного стороннього догляду.

За результатами проведеної перевірки даних, наданих ОСОБА_4 для призначення вказаної допомоги Департаментом встановлено, що 25 липня 2013 року ОСОБА_5 заарештований Соснівським районним судом міста Черкаси та утримується в СІЗО з 31 липня 2013 року.

За таких обставин, позивач дійшов висновку, що щомісячна грошова допомога за період з 1 серпня 2013 року по 30 вересня 2013 року в розмірі 2 294 гривень виплачена ОСОБА_4 безпідставно, оскільки її син ОСОБА_5 в зазначений період перебував в місці тимчасового тримання, що виключає можливість здійснення догляду за ним.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскільки відповідач не повідомила Департамент про настання обставин, які виключають підставу для отримання грошової допомоги, а саме перебування її сина в СІЗО, то кошти в сумі 2 294 гривень виплачені їй безпідставно.

Однак, вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на наступне.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Приписам наведеної норми кореспондують положення частини другої статті 21 КАС України, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди, яка була завдана лише суб'єктом владних повноважень; а також такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності останнього.

Пунктом 5 частини другої статті 17 КАС України обумовлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України. Однак, такий суб'єкт владних повноважень може бути позивачем у адміністративній справі лише у випадках, передбачених частиною четвертою статті 50 КАС України, до переліку яких віднесено також випадки, встановлені іншими законами.

Якщо суб'єкт владних повноважень бере участь у справі не на виконання своїх владних повноважень, а з інших правових підстав; не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору, то, залежно від змісту вимог і суб'єктного складу сторін, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог статті 15 Цивільного процесуального кодексу України.

Подібна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 18 червня 2013 року у справі № 21-204а13, згідно з якою справи за позовами органів Пенсійного фонду України до підприємств, організацій, установ про стягнення суми зайво виплачених пенсій не належать до адміністративних справ, оскільки містять вимоги про відшкодування шкоди.

Так, Верховним Судом України зазначено, що адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а не спір про стягнення переплаченої пенсії у зв'язку з наданням відповідачем недостовірних відомостей.

Враховуючи те, що характер спорів між органами Пенсійного фонду України та підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами з приводу стягнення надмірно сплаченої пенсії, а також між органом соціального захисту населення та фізичними особами з приводу стягнення безпідставно виплаченої допомоги є аналогічним, то на даний спір юрисдикція адміністративних судів також не поширюється.

Відтак, між даними особами склалися відносини, що стосуються стягнення надміру виплаченої суми допомоги, що регулюються цивільним законодавством, а тому повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, колегія суддів, приходить до висновку, що за суб`єктним складом сторін, змістом заявлених позивачем вимог та предметом спору дана справа підлягає розгляду місцевими загальними судами у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, прийняті у справі рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження в адміністративній справі.

Керуючись статтями 157, 222, 228, 231 КАС України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 10 червня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2014 року скасувати.

Провадження у справі в порядку адміністративного судочинства закрити.

Роз'яснити Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді В.В.Швець

С.Є.Амєлін

М.І.Мойсюк