Постанова № 42783166, 12.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/2505/14

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним і скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2014 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним і скасування рішення від 31 липня 2014 року №000078/03/4, яким до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 6800 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що продаж неповнолітній особі алкогольних напоїв (пива) не мав місця, оскільки продавцем магазину було відмовлено у здійсненні такого продажу, що остання може підтвердити, а також мати вказаного у протоколі неповнолітнього ОСОБА_2.

Головне управління Міндоходів у Миколаївській області проти позову заперечувало, зазначивши, що за результатами перевірки позивача на предмет дотримання вимог ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», уповноваженими представниками Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області було виявлено і зафіксовано факт продажу працівником позивача безпосередньо на території торгівельного приміщення пива особі, яка не досягла 18 років. Зазначені матеріали перевірки було передано відповідачу для розгляду і вжиття мір у межах повноважень, визначених законодавством. При прийнятті оскаржуваного рішення Головне управління Міндоходів у Миколаївській області діяло у відповідності до норм чинного законодавства. В задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.12.2014р. позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про застосування фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_1 №000078/03/4 від 31.07.2014р.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що факт продажу ОСОБА_3 16.03.2014р. неповнолітньому ОСОБА_2 пива не був підтверджений належними та допустимими доказами, що виключало притягнення позивача до відповідальності, передбаченої Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Також, суд зазначив, що норми Податкового кодексу України не передбачають права органу державної податкової служби приймати рішення про стягнення штрафу у будь-якій іншій формі, крім у формі податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Головне управління Міндоходів у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою позов ФОП ОСОБА_1 залишити без задоволення.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при розгляді справи судом залишено поза увагою накладення на продавця ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді попередження за продаж пива неповнолітній особі, а також те, що допитані в судовому засіданні свідки не взмозі могли згадати навіть місця, в якому відбувались відповідні події.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Головного управління Міндоходів у Миколаївській області №000078/03/4 від 31.07.2014р., за порушення ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції у сумі 6800 грн.

Підставою для прийняття такого рішення стали матеріали перевірки Жовтневого РВ УМВС в Миколаївській області, якими виявлено і зафіксовано факт продажу 16.03.2014р. працівником позивача ОСОБА_3 безпосередньо на території торгівельного приміщення по АДРЕСА_1, власником якого є ФОП ОСОБА_1, пива особі, яка не досягла 18 років.

За результатами перевірки складено протокол серії МИ №001270 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.156 КУпАП відносно продавця належного позивачу магазину - ОСОБА_3

Задовольняючи позов ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування рішення від 31 липня 2014 року №000078/03/4, суд першої інстанції виходив з того, що факт реалізації алкогольного напою неповнолітній особі не доведений матеріалами справи, а тому застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 6800,00 грн. за порушення ст.15-3 Закону є неправомірним. Колегія суддів не погоджується з таким висновком Миколаївського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон) забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів: особам, які не досягли 18 років. Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Відповідальність за порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» несе суб'єкт підприємницької діяльності.

Відповідно до ст.17 вказаного Закону за порушення вимог статті 15-3 цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн.

Згідно п.5 Постанови КМУ від 02.06.2003р. №790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Факт реалізації 16 березня 2014 року в магазині позивача пива неповнолітній особі - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підтверджується зібраними Жовтневим РВ УМВС в Миколаївській області матеріалами, в яких наявні: письмові пояснення ОСОБА_2 та копія його свідоцтва про народження; протокол про адміністративне правопорушення; письмові пояснення ОСОБА_4 від 16.03.2014р., який підтвердив, що неповнолітній ОСОБА_2 ходив до місцевого магазину і придбав пиво, а також, що він неодноразово це вже робив; письмові пояснення ОСОБА_5 від 16.03.2014р.; письмові пояснення матері неповнолітнього ОСОБА_2 ОСОБА_6 від 17.03.2014р.

В поясненнях від 21.03.2014р. продавець ОСОБА_3 заперечує факт продажу 16.03.2014р. неповнолітньому ОСОБА_2 пива. Однак, суд апеляційної інстанції критично ставиться до таких тверджень ОСОБА_3, оскільки іншими матеріали перевірки Жовтневого РВ УМВС в Миколаївській області доведено протилежне.

В матеріалах справи міститься дві постанови засідання адміністративної комісії при виконкомі Коларівської сільської ради: №3 від 08.04.2014р., якою продавця ОСОБА_3 попереджено про недопустимість продажу пива неповнолітнім особам, та №1 від 25.11.2014р., якою продавця ОСОБА_3 визнано не винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП. Однак, закриття постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Коларівської сільської ради від 25.11.2014р. адміністративного провадження відносно гр. ОСОБА_3 за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, на думку суду апеляційної інстанції, не впливає на наявність складу економічного правопорушення у діях суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1, фінансова відповідальність за яке передбачена ст.17 Закону. Більше того, матеріалами справи не спростовано, що постанова засідання адміністративної комісії при виконкомі Коларівської сільської ради №3 від 08.04.2014р., якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження, є чинною та у встановленому законодавством порядку не скасовувалася.

В оскаржуваній постанові від 04.12.2014р. Миколаївський окружний адміністративний суд як на одну з підстав для задоволення позову ФОП ОСОБА_1 та скасування рішення від 31 липня 2014 року №000078/03/4, зазначив, що у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України, яким передбачено визначення грошових зобов'язань виключно податковими повідомленнями-рішеннями, прийняття спірного рішення про застосування фінансових санкцій у формі, встановленій постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790, є безпідставним.

З цього приводу суд апеляційної інстанції приходить до наступного.

Відповідно до пункту 10 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

На час прийняття оскаржуваного рішення та розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій постанова Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790 є чинною, а тому відповідно до пункту 10 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, її положення можуть застосовуватися в частині, що не суперечить Податковому кодексу України.

Оскільки факт продажу неповнолітній особі пива встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, тому визначення суб'єкту господарювання зобов'язань щодо сплати фінансових санкцій рішенням про застосування фінансових санкцій, а не податковим повідомленням-рішення, як це передбачено п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, на думку колегії суддів, не є достатньою підставою для скасування такого рішення.

Більше того, окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення. У такому разі рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, прийняте не за формою, передбаченою для податкових повідомлень-рішень, варто розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення. Зміст рішення має перевагу над його зовнішньою формою.

У зв'язку з тим, що прийняте податковим органом рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» відповідає складу правопорушення, скоєного позивачем та розміру штрафної санкції, передбаченої вищезазначеним Законом, не має підстав вважати, що податковий орган діяв не в межах своїх повноважень та не на підставі законодавства.

На підставі викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, доведено порушення позивачем ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у зв'язку з чим позов ФОП ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.1, п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Оскільки при прийнятті постанови Миколаївський окружний адміністративний суд не надав відповідної правової оцінки всім матеріалам справи, а лише прийняв позицію позивача, а також допустив порушення норм матеріального права, постанова від 04 грудня 2014 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови суду про відмову в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Миколаївській області задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним і скасування рішення про застосування фінансових санкцій №000078/03/4 від 31 липня 2014 року залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.