Ухвала суду № 42783097, 18.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року Справа: № 826/11759/14

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Бабенка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі представництва відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі представництва відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ :

Відкрите акціонерне товариство «Аерофлот - російські авіалінії» в особі представництва відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» ( далі - позивач ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної авіаційної служби України ( далі - відповідач ) про визнання нечинною та скасування постанови від 09.07.2014 р. № 000432 про накладення штрафу за правопорушення в галузі цивільної авіації .

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову про задоволення позову, так як, на думку апелянта, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення безпеки польотів Державною авіаційної службою України було встановлено заборону на використання повітряного простору над півостровом Крим з 17:00 год. 28.03.2014 р. по 23:59 год. 28.06.2014 р.

Зазначена інформація була опублікована відповідачем у повідомленні NOTAM A0520/14.

01.07.2014 р. державним інспектором Державної авіаційної служби України Князєвим А.М. на підставі інформації, викладеної в телеграмі Украероцентру ТЛГ №042332, було проведено перевірку, за результатами якої встановлено, що 04.04.2014 р. повітряне судно, виконуючи рейс AFL 1827 авіакомпанії ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії», без відповідного дозволу та заявки на використання повітряного простору із закритого аеродрому «Сімферополь» здійснило проліт в забороненій зоні над півостровом Крим, про що зазначеною посадовою особою складено протокол серії АА № 000432 про порушення в галузі цивільної авіації.

За результатами розгляду матеріалів справи щодо порушення представництвом в Україні ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» правил та порядку використання повітряного простору України при виконанні 04.04.2014 р. рейсу AFL 1827 без відповідного дозволу та заявки на використання повітряного простору із закритого аеродрому «Сімферополь», відповідачем була прийнята постанова від 09.07.2014 р. серії АА № 000432 про накладення штрафу за правопорушення в галузі цивільної авіації, якою на позивача за невиконання вимог ст. 29 Повітряного кодексу України і п. 56, 118 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 401 накладено штраф у розмірі 136 000,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що, відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а отже, у даному випадку, відсутні жодні правові підстави для задоволення даного адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, підстави апеляційного перегляду, а також виниклі між сторонами правовідносини, у відповідності з нормами діючого законодавства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Повітряним кодексом України ( далі - ПК України ) Конвенцією про міжнародну цивільну авіацію 1944 року ( далі - Конвенція ), Угодою між Урядом України та Урядом Російської Федерації про повітряне сполучення і співробітництво в галузі повітряного транспорту ( далі - Угода ), Положенням про використання повітряного простору України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 401 ( далі - Положення № 401 ), Порядком накладення та стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2011 р. № 637 ( далі - Порядок № 637 ), Правилами обслуговування аеронавігаційною інформацією, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 01.07.2004 р. № 564 ( далі - Правила № 564 ).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 29, 30 ПК України закріплено, що використання повітряного простору України здійснюється на підставі дозволів, які надаються органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України, крім випадків, передбачених пунктами 1-5 частини другої статті 24 цього Кодексу.

Використання повітряного простору України або його окремої частини може бути частково або повністю обмежено уповноваженим органом з питань цивільної авіації та органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України.

Відповідно до ст. 11 Конвенції та ст. 8 Угоди, до повітряних суден під час їх перебування на території України застосовуються закони та правила України, які регулюють приліт і виліт з її території повітряних суден, що здійснюють міжнародні польоти, або експлуатацію чи навігацію цих повітряних суден.

Згідно з п. 56, 57 Положення № 401, користувачі повітряного простору, заінтересовані у провадженні діяльності, зазначеної у пункті 3 цього Положення, повинні подати відповідну заявку на використання повітряного простору.

Подання заявок та видача дозволів на використання повітряного простору або анулювання заявок може здійснюватися за допомогою телеграфу, телефону, поштового зв'язку, телефаксу тощо. Користувачі повітряного простору зобов'язані мати прямий зв'язок (телеграф, телефон, телефакс або інші види зв'язку) з органами ОПР та відповідними органами управління Повітряних Сил Збройних Сил.

Ч. 1 п. 74 Положення № 401 передбачено, що дозвіл на виконання польотів видається: 1) Державіаслужбою: внутрішніх та міжнародних регулярних польотів з посадкою (вильотом) в Україні (з України).

Відповідно до п. 93 Положення № 401, в окремих частинах повітряного простору встановлюються заборона або обмеження на його використання, які публікуються в документах з аеронавігаційної інформації та/або включаються до плану використання повітряного простору. Форма та зміст плану використання повітряного простору визначаються інструкцією з управління використанням повітряного простору.

За змістом п. 100 Положення № 401, заборона використання повітряного простору встановлюється на постійній або тимчасовій основі.

Заборона використання повітряного простору на постійній основі встановлюється Державіаслужбою за поданням відповідних державних органів, підприємств, установ та організацій і оприлюднюється в документах з аеронавігаційної інформації.

Відповідно до підпункту n) пункту 5.1.1.1 розділу 5.1 Глави 5 Додатку 15 до Конвенції та Doc. 8126 ICAO «Руководство по службам аэронавигационной информации», які є обов'язковими як для України, так і для Російської Федерації, згідно зі ст.ст. 37 і 38 вказаної Конвенції, та згідно з абз. 15 пп. 3.2.1.2 Правил № 564, заборонені зони встановлюються шляхом видачі та опублікування повідомлень NOTAM.

Згідно з п. 101 Положення № 401, до порушень порядку використання повітряного простору, що підлягають розслідуванню, належать: 1) використання повітряного простору без дозволу та/або порушення умов його використання, крім випадків, що передбачені цим Положенням; 2) недотримання умов використання повітряного простору або плану польоту (відхилення від маршруту ОПР, заданого ешелону (висоти) польоту, посадка повітряного судна на незапланований аеродром) без дозволу або погодження органу ОПР (органу управління повітряним рухом), крім аварійних випадків; 3) політ групи повітряних суден, кількість яких більша ніж зазначена у заявці; 4) порушення вимог щодо порядку перетинання державного кордону та виконання польоту в зоні з особливим режимом використання повітряного простору; 5) виконання повітряним судном польоту через зону обмеження польотів, небезпечну зону та зону, що належить до тимчасово зарезервованого повітряного простору, без відповідного дозволу під час її використання; 6) політ повітряного судна, яке не відповідає на запит засобів радіолокаційної системи державного розпізнавання, крім суден, на яких апаратура радіолокаційної системи державного розпізнавання не передбачена або які повертаються з несправною апаратурою радіолокаційної системи державного розпізнавання з аеродромів (посадкових майданчиків) іноземних держав, де ремонт такої апаратури неможливий; 7) невиконання вимог пункту 83 цього Положення (крім випадків, що передбачені цим Положенням).

Щодо всіх випадків порушення порядку використання повітряного простору проводиться розслідування. Особи, з вини яких допущено порушення, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ПК України, за правопорушення в галузі цивільної авіації до юридичних осіб - суб'єктів авіаційної діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

У п. 4.3, 5.2, 5.4 порядку № 637 закріплено, що факти правопорушень, визначених у ст. 127 ПК України, виявляються державним інспектором та особами, уповноваженими на проведення перевірок посадовими особами Державіаслужби шляхом провденення планових та позапланових перевірок, а також керівниками аеропортів, начальниками служб авіаційної безпеки та їх заступниками, під час виконання ними посадових обов'язків.

Справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядаються в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання Державіаслужбою України протоколу про правопорушення.

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у галузі цивільної авіації Голова Державіаслужби України або його заступники (за напрямом діяльності) протягом 15 днів з дня отримання Державіаслужбою України протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації виносять постанову про накладення штрафу на Суб'єкта або про закриття провадження у справі згідно з додатками 2, 3 до цього Порядку.

Згідно з п. 121 Положення № 401, інформація про факти порушення порядку використання повітряного простору невідкладно доводиться до відома Державіаслужби, Украероцентру, командного центру Повітряних Сил Збройних Сил, штабу Антитерористичного центру при СБУ та відповідних органів ОПР.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що використання повітряного простору України може здійснюватися суб'єктами цивільної авіації виключно з дозволу компетентного органу влади в галузі цивільної авіації України, який надається на підставі заявок вказаних суб'єктів.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що 04.04.2014 р. повітряним судном позивача із закритого аеродрому «Сімферополь» було здійснено проліт в забороненій зоні над півостровом Крим без відповідного дозволу та заявки на використання повітряного простору, чим порушено вимоги ст. 29 ПК України, п. 56, 57, 118 Положення № 401, а також приписи міжнародного законодавства, зокрема Конвенції та Угоди.

З огляду на це, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову від 09.07.2014 р. № 000432, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, Конвенцією та Угодою і законами України, а саме: ст. 29, 30 ПК України, п. 56, 57, 118 Положення № 401.

Доводи апелянта про те, що 04.04.2014 р. при виконанні польоту над півостровом Крим йому не було відомо про встановлення відповідачем заборони на використання повітряного простору над півостровом Крим з 17:00 год. 28.03.2014 р. по 23:59 год. 28.06.2014 р., колегія суддів вважає необґрунтованими і безпідставними, оскільки зазначена заборона була опублікована Державною авіаційною службою України, у відповідності з вимогами ст.37, 38 Конвенції та п. 3 Правил № 564, в NOTAM А0520/14 із зазначенням літер «NBO», що згідно з Додатком А глави 6 Doc. 8126 ІКАО «Руководство по службам аэронавигационной информации» означає, що NOTAM відібрано для негайного сповіщення експлуатантів повітряних суден для включення в РІВ та стосується виконання польотів.

Більш того, судова колегія відзначає, що служба аеронавігаційної інформації Російської Федерації (ГУП ЦАИ ГА РФ) отримує аеронавігаційну інформацію від служби аеронавігаційної інформації України (САІ), що підтверджується листом Державного підприємства обслуговування повітряного руху від 21.08.2014 р. № 1.14-112, а відповідно до п. 2.3.2 розділу 2.3 Глави 2 Додатку 2 до початку польоту командир повітряного судна зобов'язаний знайомитися з усією наявною інформацією, яка стосується запланованої операції.

Посилання апелянта на те, що у протоколі серії АА № 000432 про порушення в галузі цивільної авіації, на підставі якого відповідачем була прийнята спірна постанова, зазначено неповне найменування компанії позивача, апеляційний суд вважає такими, що не спростовують факту вчинення правопорушення саме позивачем і правильності висновків суду першої інстанції, оскільки у зазначеному протоколі чітко вказаний трьох-літерний індекс AFL, який Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО) присвоєно саме позивачу, що зафіксовано в Doc. 8585/166 ИКАО «Условные обозначения летно-эксплуатационных агентств, авиационных органов и служб». Під таким індексом рейс може виконувати лише та авіакомпанія, якій він був присвоєний, а отже ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії».

Крім того, самим апелянтом визнається факт здійснення ним польоту 04.04.2014 р. без відповідного дозволу та заявки на використання повітряного простору із закритого аеродрому «Сімферополь» над півостровом Крим, тобто над забороненою зоною.

Твердження позивача про те, що інспектором Держаної авіаційної служби України були допущені процедурні порушення при складанні протоколу, на підставі якого винесена спірна постанова, колегія суддів вважає такими, що не спростовують установленого факту вчинення позивачем правопорушення в галузі цивільної авіації та не є обставиною, яка звільняє його від адміністративної відповідальності за порушення вимог законодавства, а саме: ст. 29 ПК України, п. 56, 57, 118 Положення № 401.

Будь-яких інших належних і допустимих, у розумінні ст. 70 КАС України, доказів, які б вказували на неправомірність спірної постанови про накладення штрафу, позивачем не було надано ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження.

Натомість, відповідач, діючи у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 71 КАС України, довів правомірність прийняття ним постанови від 09.07.2014 р. № 000432 та переконав судову колегію у своїй правоті.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності жодних правових підстав для задоволення даного адміністративного позову та приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, з дотриманням вимог ст. 159 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на це, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі представництва відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі представництва відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст рішення виготовлено 19.02.2015 р.

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.