Ухвала суду № 42782926, 05.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2015 рокусправа № 804/2235/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представника позивача: Конько Ольги Сергіївни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.01.2014 року за №№ 0000621501, 0000631501, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року позовні вимоги задоволено. Скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 20.01.2014р.: № 0000621501, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариству «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал» з податку на додану вартість на 370 616,25 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000631501, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2013 року у розмірі 1 524 411 грн.

Постанову суду мотивовано тим, що процедура оскарження податкових повідомлень-рішень, на підставі яких, за твердженням податкового органу, позивач повинен був відобразити зі знаком "-" суму зменшення залишку від'ємного значення (по рядку 21.3), триває, а також відсутності норми чинного законодавства, що прямо передбачає обов'язок позивача відобразити дану суму у рядку, що відповідає зменшенню суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, висновки податкового органу є необґрунтованими.

Не погодившись з постановою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, та в задоволенні позову відмовити. Вважає, що судом першої інстанції не враховані норми пп. 54.3.2. ст.. 54 ПКУ, згідно якого контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення/збільшення суми бюджетного відшкодування та або зменшення/збільшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податку на додану вартість, якщо дані перевірок свідчать про заниження або завищення суми податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування або від'ємного значення. В даному випадку податковим органом за результатами перевірки грошове зобов'язання не донараховано, а зменшено суму від'ємного значення по ПДВ та винесено ППР форми « В4», яким передбачено, що протягом 10 календарних днів частина суми від'ємного значення податку на додану вартість зменшується у картці особливого рахунку платника податків, що ведеться в органі податкової служби. В даному випадку має місце випадок коли платник податків звернувся з позовом про оскарження ППР, яким визначено не суму грошового зобов'язання, а зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість.

В запереченнях на апеляційну скаргу зазначено, що в силу пп. 60.1.4 ст. 60 ПКУ податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішення суду, що набрало законної сили, скасовується ППР контролюючого органу. Тому у товариства «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал» відсутній обов'язок враховувати в будь-якому податковому періоді податкове повідомлення-рішення від 20.11.2013 року №0007392204, яке є відкликаним згідно пп. 60.1.4 ст. 60 ПКУ і не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття. Зі змісту форми ППР форми «В4», яка є додатком 8 до Порядку №1236, вбачається, що при проведенні процедури адміністративного або судового оскарження, частина суми від'ємного значення податку на додану вартість, яка була врахована у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні періоди, зменшується у картці особового рахунку платника податків, що ведеться в органі державної податкової служби протягом 10 календарних днів, наступних за днем її закінчення. Вважає безпідставними висновки відповідача про те, що права та обов'язки платника податків щодо використання суми від'ємного значення з податку на додану вартість, яка була зменшена контролюючим органом, у наступних періодах виникають лише після набрання законної сили судових рішень.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено камеральну перевірку щодо декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за листопад 2013 року. Складено акт камеральної перевірки № 209/22-04/33718756 від 27.12.2013 року. За результатами проведеної перевірки виявлені порушення позивачем п. 200.4 «б» статті 200 ПКУ, внаслідок чого Товариством «КУА «Фінансовий капітал» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації), на суму 1 524 411 грн. та занижено податк на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (рядок 25, 25.1) по декларації за листопад 2013 року у сумі 296 493 грн., також в акті перевірки зазначено, що відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПКУ, до зменшення підлягає залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за листопад 2013року по ТОВ «КУА «Фінансовий капітал» у розмірі 1524411,00 грн. та занижено податк на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет про декларації за листопад 2013 року у сумі 296 493 грн.

Висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення форми «В4» №0000631501 від 20.01.2014р. яким ТОВ «КУА «Фінансовий капітал» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1524411,00 грн. та податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0000621501 від 20.01.2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 370 616,25 грн. (основний платіж - 296493грн., штрафні санкції - 74123,25 грн.).

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що при вирішенні справи судом першої інстанції до даних правовідносин правильно застосовані норми Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», норми Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.2011р. N 1492, Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 1236 від 28.11.2012р.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 4 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Таким чином, права та обов'язки платника податків щодо використання цієї суми у наступних періодах виникають, лише після набрання законної сили судових рішень.

Матеріали справи також містять копії податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень-листопад 2013 року із відповідним додатками та доказами їх отримання податковим органом.

Відповідно до пп. 4.6.7 п. 4 розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.2011р. N 1492, рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

При перевірці використано Акт камеральної перевірки від 31.10.2013 року № 1876/22-04/33718756, за результатами якого податковим органом 20.11.2013 року було винесено податкове повідомлення - рішення №0007392204, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 012 540 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем у судовому порядку та постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2014р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал» задоволено, визнано протиправною та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 20.11.2013 року № 0007392204. На даний час рішення не набрало законної сили. Таким чином, дане зобов'язання є неузгодженими.

Порядок та умови формування податкового кредиту регулюються розділом V Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2. ст..200 зазначеного кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При цьому, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 цієї ж статті).

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченої відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункту "б" пункту 200.4 статті 200 Кодексу залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Згідно п.п.14.1.39. п.14.1 ст.39 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.157. п.14.1 ст.14 ПКУ податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Підпунктом 54.3.2 п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У відповідності до п.56.1, п.56.18 ст.56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 2.2. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 1236 від 28.11.2012р. передбачено, що у випадках, зазначених у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення: за формою згідно з додатком 8 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість платника (форма "В4").

Відповідно до п.4.4. визначеного порядку у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.

При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.

Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Аналогічні дії здійснюються у разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним адміністративним судом до провадження).

У разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься, до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У відповідності до п.4.5 зазначеного порядку після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Одночасно структурному підрозділу, що забезпечує адміністрування облікових показників та звітності, передаються паперові виписки з реєстру податкових повідомлень-рішень за день, до яких включається інформація щодо сум узгоджених грошових зобов'язань та інших показників, які переносяться до карток особових рахунків. Зазначені виписки передаються окремо від кожного структурного підрозділу, що складає податкові повідомлення-рішення, за підписом керівника такого структурного підрозділу.

Підпунктом 4.6.7. п.4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492 чинний на час виникнення спірних правовідносин, передбачено що Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

У разі коли за результатами перевірки податковим органом встановлено перевищення задекларованого платником податку залишку від'ємного значення податкової декларації з ПДВ і виписано повідомлення-рішення за формою "В4" та якщо платником податку здійснювалось оскарження такого податкового повідомлення-рішення, яке після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження залишене без змін, а скарга - без задоволення, то сума завищеного залишку від'ємного значення зі знаком "-" підлягає відображенню по картці особового рахунку платника податку протягом десяти календарних днів та по рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ звітного періоду, в якому закінчено процедуру оскарження.

Оскільки процедура оскарження податкових повідомлень-рішень, на підставі яких, за твердженням податкового органу, позивач повинен був відобразити зі знаком "-" суму зменшення залишку від'ємного значення (по рядку 21.3), триває, а також відсутності норми чинного законодавства, що прямо передбачає обов'язок позивача відобразити дану суму у рядку, що відповідає зменшенню суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, висновки податкового органу є необґрунтованими.

Зазначене має відбуватись за наявності факту існування податкового зобов'язання узгодженого в установленому Податковим Кодексом порядку.

Згідно матеріалів справи податковим органом будь-яких інших порушень у формуванні спірної суми від'ємного значення з ПДВ не виявлено.

В силу листа Державної податкової служби України від 12.01.2012 р. № 808/7/15-3417-16 «Щодо порядку відображення у податковій декларації з ПДВ залишку від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів» платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого, минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Товариство «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал» не подавало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, а нормами Податкового кодексу України жодних обмежень щодо врахування від'ємного значення протягом конкретних періодів не встановлено, Товариство «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал» правомірно відобразило залишок від'ємного значення в рядку 24 податкової декларації з ПДВ за листопад 2013 року.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Вищим Адміністративним Судом України (ухвала від 26.02.2013 року справа № К/9991/50678/12; від 18.02.2014 справа №К/800/22615/13; від 06.03.2014 справа №К/800/30782/13; від 26.02.2014 справа №К/800/6150/13). Зокрема: у разі здійснення оскарження рішення в адміністративному та судовому порядку до закінчення процедури узгодження відповідне рішення не має обов'язкової сили та не підлягає виконанню, а платник податку правомірно не вносить відповідну суму в рядок 21.3 податкової декларації, а контролюючий орган не має підстав для зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, висновки податкового органу, зроблені за результатами перевірки, є помилковими, а результати камеральної перевірки не свідчать про вчинення позивачем порушень податкового законодавства, зазначених податковим органом, та не можуть бути підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Отже, суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, повно та всебічно дослідив матеріали та обставини справи, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п. 1 ч.1. ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.01.2014 року за №№ 0000621501, 0000631501 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна