Ухвала суду № 42782876, 05.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2015 рокусправа № 804/15273/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до суду з позовом до відповідача Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області (далі - Інспекція), в якому просить скасувати постанову Інспекції № 93 від 12.07.2013 р. про накладення на ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закону № 1023-XII) у вигляді штрафу у розмірі 52 873,70 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2013 року адміністративний позов задоволено , постанову Інспекції № 93 від 12 липня 2013 року скасовано.

Не погодившись з постановою відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати, в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідом лені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм процесуального права, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що Інспекцією за скаргою споживача ОСОБА_3 від 31.01.2013 р. щодо порушення його прав під час укладання кредитного договору від 29.05.2007 р. з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»,проведено перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів Херсонської філії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», за результатами якої складений Акт № 00000087 від 05.03.2013 р.

В акті перевірки зазначені висновки щодо порушення відповідачем ст. 11, 15, 18, 19, 21 Закону № 1023-XII, а саме: відсутність перед укладанням договору у письмовій формі для споживача необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту; порушення принципу рівності сторін внаслідок істотного дисбалансу та договірних прав і обов'язків на шкоду споживачів шляхом включення у договір кредитування несправедливих по відношенню до споживача умов в частині відповідальності сторін (кредитний договір №НЕH2GK00000088 від 29.05.2007 р.).

На підставі складеного Акту перевірки , посилаючись на ст.23 Закону № 1023-XII та Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів Інспекцією винесено Постанову № 93 від 12.07.2013 року про про застосування до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" штрафу в розмірі 52873,70 грн., яка оскаржена позивачем в судовому порядку.

За змістом ст. 15 Закону № 1023-XII споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону № 1023-XII перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про:1) особу та місцезнаходження кредитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови;з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Аналогічні вимоги викладені в п. 2.1 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту (затверджених постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 № 168), відповідно до п. 2.4 зазначених Правил банки зобов'язані отримати письмове підтвердження споживача про ознайомлення з вищенаведеною інформацією.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 ознайомлений з умовами кредитування, про що свідчить його підпис в кредитному договорі та в Додатку № 1 до договору, та отримав у банку кредит у розмірі 22050 доларів США.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 06.03.2013 р., яке набуло законної сили, у задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" про визнання кредитного договору недійсним та захист прав споживачів відмовлено.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно положень ст. 238 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Оскільки належними та допустимими доказами не доведено порушення позивачем чинного законодавства при ознайомленні з умовами та укладанні кредитного договору з ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів у вигляді штрафу в розмірі 52873,70 грн.

Доводи апеляційної скарги рішення суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова