Постанова № 42781988, 18.02.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2015 р. Справа № 917/2681/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Гетьман Р.А., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників:

прокурор – Ногіна О.М. на підставі посвідчення №008307 від 09.10.2012р.,

1-го відповідача – не з’явився,

2-го відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Прокурора Гадяцького району Полтавської області (вх.№670П/2) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 26.12.2014р. у справі № 917/2681/14

за позовом Прокурора Гадяцького району Полтавської області

до 1. Гадяцької районної державної адміністрації Полтавської області 2. Селянського (фермерського) господарства "Лідія", м. Гадяч, Полтавська обл.

про визнання недійсними договорів оренди та звільнення земельних ділянок

ВСТАНОВИЛА:

25.12.2014р. прокурор Гадяцького району Полтавської області звернувся до місцевого господарського суду з позовною заявою до Гадяцької районної державної адміністрації та Селянського (фермерського) господарства "Лідія":

- про визнання недійсними розпоряджень голови Гадяцької районної адміністрації: від 03.04.2014 року №125 про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року з СФГ “Лідія”, зареєстрованого Плішивецькою сільською радою; від 03.04.2014 року №126 про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року з СФГ “Лідія”, зареєстрованого Краснознаменською сільською радою; від 03.04.2014 року №127 про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року з СФГ “Лідія”, зареєстрованого Бобрицькою сільською радою; від 03.04.2014 року №128 про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року з СФГ “Лідія”, зареєстрованого Книшівською сільською радою; від 03.04.2014 року №129 про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року з СФГ “Лідія”, зареєстрованого Березоволуцькою сільською радою;

- визнання недійсними додаткових угод про поновлення договорів оренди земельних ділянок: від 03.04.2014 року про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року, зареєстрованого Плішивецькою сільською радою 17.01.2013 року за №1, на земельні ділянки загальною площею 186,451 га (невитребувані земельні частки (паї) на території Плішивецької сільської ради Гадяцького району), вартістю 5 102 077,60 грн.; від 03.04.2014 року про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року, зареєстрованого Книшівською сільською радою 11.02.2013 року за №4, на земельні ділянки загальною площею 207,4002 га (невитребувані земельні частки (паї) на території Книшівської сільської ради Гадяцького району), вартістю 4 642 036,30 грн.; від 03.04.2014 року про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року, зареєстрованого Березоволуцькою сільською радою 02.01.2013 року за №17, на земельні ділянки загальною площею 217,25 га (невитребувані земельні частки (паї) на території Березоволуцької сільської ради Гадяцького району), вартістю 5 375 592,91 грн.; від 03.04.2014 року про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року, зареєстрованого Бобрицькою сільською радою 18.01.2013 року за №1, на земельні ділянки загальною площею 179,51 га (невитребувані земельні частки (паї) на території Бобрицької сільської ради Гадяцького району), вартістю 2 947 119,80 грн.; від 03.04.2014 року про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року, зареєстрованого Краснознаменською сільською радою 05.01.2013 року за №2, на земельні ділянки загальною площею 271,58 га (невитребувані земельні частки (паї) на території Краснознаменської сільської ради Гадяцького району, вартістю 7 363 984,00 грн.;

- зобов’язання селянське (фермерське) господарство “Лідія” (код ЄДРПОУ 32012640) звільнити земельні ділянки сільськогосподарського призначення: загальною площею 186,451 га (невитребувані земельні частки (паї) на території Плішивецької сільської ради Гадяцького району); загальною площею 207,4002 га (невитребувані земельні частки (паї) на території Книшівської сільської ради Гадяцького району); загальною площею 217,25 га (невитребувані земельні частки (паї) на території Березоволуцької сільської ради Гадяцького району); загальною площею 179,51 га (невитребувані земельні частки (паї) на території Бобрицької сільської ради Гадяцького району); загальною площею 271,58 га (невитребувані земельні частки (паї) на території Краснознаменської сільської ради Гадяцького району.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.12.2014р. у справі №917/2681/14 (суддя Бунякіна Г.І.) позовну заяву прокурора Гадяцького району повернуто без розгляду на тій підставі, що в одній позовній заяві об’єднано 15 самостійних вимог немайнового характеру з різною підставою виникнення та до різних відповідачів, і сумісний розгляд цих вимог суттєво утруднить вирішення спору; наступні вимоги (крім першої – щодо оцінки розпоряджень першого відповідача на предмет законності і чинності в судовому порядку) заявлено передчасно; вимоги щодо зобов’язання другого відповідача звільнити земельні ділянки є некоректною та ставить під сумнів реальність виконання судового рішення в цій частині.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, прокурор звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви без розгляду скасувати, справу передати на розгляд господарського суду Полтавської області для вирішення питання про порушення провадження у справі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позов прокурор пред’явив на підставі статті 152 Земельного кодексу України, якою передбачено способи захисту прав на земельні ділянки, серед яких, право визнати угоду недійсною та визнати недійсними рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення; вказані позовні вимоги пов’язані між собою підставою виникнення та поданими доказами; вимога щодо звільнення земельної ділянки є похідною від вимоги визнання недійсними розпоряджень органу державної влади та визнання недійсними додаткових угод про поновлення договорів оренди земельної ділянки.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2015р. у справі №917/2681/14 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 16.02.2015р.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 16.02.2015р. прокурор підтримала апеляційну скаргу, просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 26.12.2014р. скасувати, справу передати на розгляд господарського суду Полтавської області.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, що відповідачі у справі про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, а також, що явка представників учасників судового процесу у судове засідання не була визнана обов’язковою та зважаючи на строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та позовної заяви, прокуратурою Гадяцького району Полтавської області в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів, проведено перевірку в діяльності Гадяцької районної державної адміністрації, Селянського (фермерського) господарства "Лідія" щодо додержання вимог земельного законодавства, за результатами якої встановлено, що між Гадяцькою РДА та СФГ "Лідія" укладено п’ять договорів оренди земельних ділянок від 28.12.2012р., в тому числі не витребувані земельні частки (паї), які знаходяться на території Плішивецької сільської ради, Книшівської сільської ради, Березоволуцької сільської ради, Бобрицької сільської ради, Краснознаменської сільської ради. В подальшому, за клопотанням директора СФГ "Лідія", розпорядженнями голови Гадяцької РДА №125, №126, №127, №128, №129 від 03.04.2014р. поновлено договори оренди земельних ділянок. На підставі прийнятих розпоряджень між вказаними сторонами укладено додаткові угоди від 03.04.2014р. про поновлення договорів оренди земельних ділянок.

Як зазначає прокурор, розпорядження голови Гадяцької РДА про поновлення договорів оренди земельних ділянок з СФГ "Лідія" та додаткові угоди були укладені з порушенням вимог земельного законодавства, у зв’язку з чим підлягають визнанню недійсними. Реальне усунення порушень вимог земельного законодавства можливо при звільненні оспорюваних земельних ділянок СФГ "Лідія", тому однією з позовних вимог прокурора є зобов’язання відповідача звільнити земельні ділянки.

Відповідно до статті 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Абзацом другим цієї статті визначено, що суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Таким чином, позивач наділений правом об’єднати в одній позовній заяві кілька позовних вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права.

Проте, право об’єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, в яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, належить саме господарському суду, а не позивачу.

Як зазначено у пункті 3.6. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що прокурор звернувся з позовною заявою, в якій фактично об’єднав більше, ніж кілька позовних заяв про визнання недійсними розпоряджень про поновлення договорів оренди земельної ділянки, визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди земельної ділянки та відновлення стану земельних ділянок, який існував до порушення.

Наведені позовні заяви не пов’язані між собою підставою виникнення або поданими доказами. Оскільки між Гадяцькою РДА та СФГ "Лідія" було укладено 5 окремих договорів оренди земельних ділянок, в тому числі не витребуваних земельних часток (паї), що належать різним фізичним особам; дані земельні ділянки мають окрему площу, місцезнаходження, витяги з технічної документації; головою Гадяцької РДА було прийнято 5 окремих розпоряджень про поновлення договорів оренди земельних ділянок, за результатами яких було укладено 5 окремих додаткових угод до договорів оренди землі.

Як зазначено у Постанові пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення має бути викладено чітко та зрозуміло.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Отже, при вирішенні справи господарським судом має бути надана оцінка усім вищенаведеним фактам та обставинам. Тобто, господарському суду в одному позовному провадженні фактично треба встановити та надати оцінку по 15 позовним вимогам.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що сумісний розгляд заявлених позовних вимог суттєво утруднить вирішення спору.

В апеляційній скарзі прокурор не навів доводів, яким чином оскаржувана ухвала порушує його права та охоронювані законом інтереси, оскільки прокурор не позбавлений права повторно звернутись до місцевого господарського суду у відповідності до приписів чинного процесуального законодавства, роз'єднавши позовні вимоги; крім того, у відповідності до приписів Закону України "Про судовий збір" прокурор звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Полтавської області від 26.12.2014р. у справі №917/2681/14 - без змін.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Прокурора Гадяцького району Полтавської області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 26.12.2014р. у справі № 917/2681/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 19.02.2015 року.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Шутенко І.А.