Рішення № 42777158, 17.02.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 2-1213/09 Головуючий у І інстанції Міхієнкова Т.Л.Провадження № 22-ц/780/54/15 Доповідач у 2 інстанції ЯворськийКатегорія 26 17.02.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

17 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагєєва В.О.,

при секретарі: Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2009 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2009 року ВАТ АБ «Укргазбанк» звернувся до суду із вказаним позовом та, з урахуванням уточнюючих позовних вимог, просив у відповідності до норм ст.ст. 526, 543 ЦК України стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 29 400,09 доларів США, пеню в розмірі 3 889 грн. 04 коп. та штраф за порушення зобов'язань щодо страхування предмету застави в розмірі 9 144 грн. 30 коп.; звернути стягнення на предмет застави - автомобіль SKODA OCTAVIA A5 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 у рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 10 січня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно якого остання отримала кредит у сумі 32 590 доларів США на строк по 10 січня 2015 року або по день, визначений у п.3.3.11 кредитного договору зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 11,9% річних. В забезпечення зобов'язань за вказаним договором позивач прийняв в заставу автомобіль SKODA OCTAVIA A5 за умовами договору застави від 10 січня 2008 року. На виконання умов договору застави позичальник застрахував на користь банку належний йому на праві приватної власності вищезазначений автомобіль, що підтверджується договором добровільного страхування, строк дії якого закінчився 09 січня 2009 року. ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2009 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь ВАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 29 400,90 доларів США та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та сплату процентів в сумі 3 889 грн. 04 коп., штраф за порушення зобов'язання щодо страхування предмету заставу в сумі 9 144 грн. 30 коп. та судові витрати в сумі 1 730 грн.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2015 року позовну заяву ВАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення міськрайонного суду від 21 травня 2009 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що вона в повному обсязі погасила заборгованість за кредитним договором та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості. При ухваленні рішення суд першої інстанції не переконався у наявності у позивача генеральної ліцензії та письмового дозволу на здійснення валютних операцій. Стягнення коштів в іноземній валюті є незаконним.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну рішення суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції при розгляді вказаної справи встановлено, що 10 січня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №А-02/08, згідно якого банк надав позичальнику кредит в сумі 35 590 доларів США на строк до 10 січня 2015 року або по день, визначений у п.3.3.11 кредитного договору зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 11,9% річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним договором 10 січня 2008 року позивач уклав з ОСОБА_2 договір поруки, згідно якого поручитель поручився перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Крім того, ОСОБА_1 передала в заставу ВАТ АБ «Укргазбанк» автомобіль марки SKODA OCTAVIA A5 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується договором застави (транспортних засобів) від 10 січня 2008 року.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_1 перед банком за кредитним договором №А-02/08 станом на 23 квітня 2009 року, складає строкову заборгованість кредиту - 26 770, 30 доларів США, прострочену заборгованість по кредиту - 2 698,24 доларів США, поточну заборгованість по процентах - 222, 55 доларів США, пеню за несвоєчасне погашення кредиту - 2 487 грн. 33 коп., заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів - 1 401 грн. 71 коп., всього 29 691,09 доларів США та 3 889 грн. 04 коп.

Вирішуючи вказаний спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався вимогами ст. ст. 526, 543, 554, 1050 ЦК України, та з врахуванням наданої відповідачами квитанції про сплату 13 травня 2009 року частини суми заборгованості в розмірі 291 долара США, зменшивши суму заборгованості на вказану суму стягнув із відповідачів як солідарних боржників стягнув з відповідачів на користь позивача ВАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 29 400,90 доларів США, пеню за несвоєчасне погашення кредиту та сплату процентів в сумі 3 889 грн. 04 коп., штраф за порушення зобов'язання щодо страхування предмету заставу в сумі 9 144 грн. 30 коп. та судові витрати в сумі 1 730 грн.

Колегія суддів погоджується по суті з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 554 ЦК України - у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що отримавши кошти за кредитним договором, ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання щодо їх повернення в обумовлені строки, чим порушила умови договору. ОСОБА_2 є поручителем згідно договору поруки і тому на нього покладено обов'язок відповідати перед Банком за порушення позичальником зобов'язань. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог ВАТ АБ «Укргазбанк».

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Оскаржуючи у 2014 році рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 зазначає, що її чоловік ОСОБА_2 повністю погасив заборгованість за кредитним договором та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості. Однак, в порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України апелянтом не надано жодних доказів, які підтверджують зазначену обставину, а саме доказів на підтвердження того що станом на час розгляду справи станом на 21 травня 2009 року відповідачами свої зобов'язання були виконанні в повному обсягу.

Так подаючи 21 травня 2009 року в порядку передбаченому ст. 31 ЦПК України уточнення до позовної заяви позивач на підтвердження заявлених позовних вимог надав розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №А-02/08 від 10 січня 2008 року в якому відображено рух коштів між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1.

Зокрема із вказаного розрахунку вбачається, що предмет договору сума 32590 доларів США була перерахована 10 січня 2008 року відповідачці у справі, ( а.с. 23-25).

Укладаючи вказаний кредитний договір сторонами в додатку №1 до даного сторони договору - ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 погодили графік повернення відповідачкою тіла кредиту, сплати процентів за користування кредитом та внесення відповідачкою страхових платежів за придбаний в кредит автомобіль. ( а.с. 12, 13).

Звертаючись до суду із вказаним позовом та в подальшому уточняючи позовні вимоги позивач надав 21 травня 2009 року розрахунок заборгованості ОСОБА_1 перед банком за кредитним договором №А-02/08 станом на 23 квітня 2009 року, згідно до дана заборгованість складає строкову заборгованість кредиту - 26 770, 30 доларів США, прострочену заборгованість по кредиту - 2 698,24 доларів США, поточну заборгованість по процентах - 222, 55 доларів США, пеню за несвоєчасне погашення кредиту - 2 487 грн. 33 коп., заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів - 1 401 грн. 71 коп., всього 29 691,09 доларів США та 3 889 грн. 04 коп. (ас. 48,49).

Відповідач у справі ОСОБА_2 направив до суду телеграму в якій визнав позовні вимоги позивача та направив до суду на підтвердження сплати суми кредиту квитанцію №2660-4 від 13 травня 2009 року про сплату 291 долара США, які не були враховані позивачем при проведенні та наданні суду розрахунку заборгованості . (а.с. 46).

Суд першої інстанції, вирішуючи вказаний спір, врахував суми внесенні відповідачкою ОСОБА_1 станом на час звернення до суду та прийшов до висновку про наявність заборгованості в розмірі сумі 29 400,90 доларів США та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та сплату процентів в сумі 3 889 грн. 04 коп., штраф за порушення зобов'язання щодо страхування предмету заставу в сумі 9 144 грн. 30 коп. та судові витрати в сумі 1 730 грн. Саме вказаний розмір заборгованості відповідачки як позичальника та ОСОБА_2 як поручителя наявні на час розгляду справи та постановлення рішення 21 травня 2009 року.

Додані до апеляційної скарги квитанції про погашення суми заборгованості датовані після постановлення рішення, та можуть бути враховані лише як виконання рішення суду і не спростовують доводів позивача.

Доводи апелянта про надання кредиту в іноземній валюті не свідчать про незаконність рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент в іноземній валюті.

В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що грошовою одиницею України є гривня, а тому стягнення заборгованість в іноземній валюті є незаконним. Однак, під час укладення кредитного договору позивач та відповідач визначили валюту, в якій надається кредит, а саме долар США, а тому суд першої інстанції вірно стягнув заборгованість в іноземній валюті.

Заперечуючи проти задоволення позову ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції не переконався у наявності у банку генеральної ліцензії та письмового дозволу на здійснення валютних операцій. Однак, вказана обставина не дає підстав вважати, що банк не мав права надавати кредит в іноземній валюті.

Отже, суд першої інстанції, стягуючи заборгованість за кредитним договором, в повній мірі дослідив обставини справи та ухвалив рішення у відповідності до вимог закону, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на наявних у справі доказах та доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат, оскільки ст. 88 ЦПК України не передбачено солідарне стягнення судових витрат, а тому суму судових витрат необхідно розподілити між відповідачами, стягнувши з кожного 865 грн. (1 730/2) пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2009 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, та ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, проживаючих по АДРЕСА_1, на користь Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», місце знаходження - вулиця Червоноармійська, 39, м. Київ, ЄДРПОУ 23697280, судові витрати у розмірі 865 грн. (вісімсот шістдесят п'ять грн.) з кожного.

В іншій частині рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2009 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: М.А.Яворський

Судді: Т.Ц. Кашперська

В.О. Фінагєєв