Постанова № 42774428, 28.01.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2015 р. Справа № 814/1939/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Домусчі С.Д. судді -Кравець О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «СПЕЦІАЛЬНА ЕЛЕКТРОНІКА» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма (в подальшому ТОВ НВФ) «СПЕЦІАЛЬНА ЕЛЕКТРОНІКА» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (в подальшому ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 червня 2014 року:

- №0001462202 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток за основним платежем у розмірі 2 992 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 748 грн.

- №0001472202 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість (далі ПДВ) за основним платежем у розмірі 3 150 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 787,50 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами позапланової невиїзної перевірки відповідач дійшов висновків про неправомірне формування товариством податкового кредиту і валових витрат по безтоварним господарським операціям з ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй», у зв'язку з чим були прийняті оскаржувані рішення. На думку позивача, вказані висновки є безпідставними.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що в акті перевірки контрагента позивача встановлено неможливість фактичного здійснення ним господарських операцій, засновник і директор контрагента надала пояснення, що не мала відношення до фінансово-господарської діяльності товариства і не підписувала документів від його імені.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 23.06.2014 р. №0001462202 та №0001472202.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області подала апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

З 02.06.2014 р. по 03.06.2014 р. проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» за листопад 2013 р. та правомірності формування доходів, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, податкових зобов'язань по взаємовідносинам з покупцями за товари (роботи, послуги), які були придбані у ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» за листопад 2013 р., за результатами якої складено акт від 05.06.2014 р. №2071/14-02-22-02/22433484.

Під час перевірки встановлено наступні порушення:

- п.138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139, абз. «в» пп.138.10.2 п.138.10 ст. 138, п.146.2 ст. 146 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 2 992 грн.;

- п.198.3, 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на суму 3 150 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.06.2014 р. №0001462202 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток за основним платежем у розмірі 2 992 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 748 грн. і №0001472202 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати ПДВ за основним платежем у розмірі 3 150 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 787,50 грн.

Відповідачем перевірені взаємовідносини позивача з ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» за договором про виконання робіт від 01.11.2013 р. № 2/11-13. Пунктами 1.1.-1.2. останнього передбачалося виконання ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» для позивача робіт по технічному обслуговуванню та ремонту засобів вимірювальної техніки, а також блоків та комплектуючих до засобів вимірювальної техніки. Згідно п.2.3. договору, роботи виконуються на базі виконавця (ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй»). Передача засобів вимірювальної техніки здійснюється на підставі акта передачі та проводиться в помешканні позивача. Доставка засобів вимірювальної техніки та комплектуючих від замовника виконавцю здійснюється за рахунок останнього. Ціна договору склала 18 900 грн. разом з ПДВ.

01.11.2013 р. сторони договору підписали акт передачі обладнання для проведення технічного огляду та ремонту. 12.11.2013 р. сторони підписали акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №5503. ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» того ж дня виписало рахунок-фактуру №СФ-0000002 і податкову накладну №5503.

Платіжним дорученням від 19.11.2013 р. №432 позивач перерахував кошти за ремонт обладнання в сумі 18 900 грн.

На момент укладення та виконання договору про виконання робіт від 01.11.2013 р. №2/11-13 ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» мало діючу ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури. Виконані за договором роботи узгоджуються з переліком робіт, передбачених ліцензією.

Висновки відповідача про безтоварний характер взаємовідносин позивача з ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» ґрунтуються на акті перевірки останнього від 26.03.2014 р. №561/12-34-22-04/38251558. В акті перевірки зроблено висновок про неможливість виконати взяті зобов'язання перед покупцями та замовниками через брак виробничих потужностей, складських приміщень та транспортних засобів, необхідного штату працівників. Господарські операції ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» з позивачем не відображені в податковому обліку.

Крім того, відповідач посилається на порушення кримінального провадження за фактом реєстрації ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» на ОСОБА_4 без мети здійснення підприємницької діяльності. В ході розслідування кримінального провадження допитано в якості свідка засновника і директора ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» ОСОБА_4, яка пояснила, що зареєструвала товариство за винагороду без мети зайняття господарською діяльністю. Реєстраційні документи і печатки передала іншим особам. Будь-яких договорів від імені товариства не укладала та не передавала своє право іншим.

До того ж відповідач зазначає про неможливість встановлення місця виконання робіт за договором, відсутність розумних економічних причин укладення договору з контрагентом із м. Луганська та ненадання оборотно-сальдової відомості за розрахунками з ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй».

На підставі викладеного, в акті перевірки позивача відповідачем зроблено висновок про відсутність реальної можливості надання послуг ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй», що свідчить про укладення угоди без мети настання реальних наслідків. За відсутності придбання активів, відсутні підстави для податкового обліку.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не дослідив належним чином господарські операції позивача з ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» в частині економічної доцільності укладення договору з виконавцем робіт з іншого регіону, доказів транспортування техніки від позивача до контрагента і назад, подальшого використання відремонтованої техніки в діяльності позивача, наявності вироку суду в кримінальному провадженні щодо фіктивного підприємництва тощо. Висновки про нереальність правочину зроблені формально і не доведені належними доказами.

За таких підстав, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень та необхідність задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Так, в листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02 червня 2011 року вказується, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини:

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. При цьому в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Для з'ясування зазначених обставин судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами. При цьому згідно з частиною п'ятою статті 11 КАС України суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Таким чином, суд першої інстанції не повинен був обмежуватися посиланням на неналежне дослідження податковим органом господарських операцій позивача з ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» в частині економічної доцільності укладення договору з виконавцем робіт з іншого регіону, а був зобов'язаний дослідити вказане питання самостійно, але помилково не зробив цього.

Зважаючи на викладене, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з договором про виконання робіт №2/11-13 від 01 листопада 2013 року ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» (що знаходиться в м. Луганську) зобов'язалося виконати для позивача (що знаходиться в м. Миколаєві) технічне обслуговування та ремонт засобів вимірювальної техніки, а також блоків та комплектуючих до них. Місце виконання робіт - помешкання позивача (м. Миколаїв, вул. Петровського, 7-а) (а.с.45).

Згідно з актом перевірки від 05.06.2014 р. №2071/14-02-22-02/22433484 (а.с.13), у періоді, що перевірявся, позивач орендував нежитлове приміщення за адресою м. Миколаїв, вул. Петровського, 7-а для використання цього приміщення як майстерні з ремонту вимірювальної техніки і обладнання, що є основним видом його господарської діяльності.

Таким чином, позивач замовив у контрагента (ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй») роботи, які останній повинен був виконати на робочому місці позивача та які є змістом власної господарської діяльності позивача; при цьому, контрагент знаходиться майже за 700 км від місця виконання робіт.

Колегія суддів зазначає, що жодного обґрунтованого доводу щодо наявності господарського сенсу у замовленні вказаних робіт позивач не надав.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає доводи позовної заяви про реальність угод з ТОВ «ТБК «Фаворі-Строй» необґрунтованими, проведення вказаних господарських операцій недоведеним, а первинні документи формально складеними, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити ТОВ НВФ «СПЕЦІАЛЬНА ЕЛЕКТРОНІКА» у задоволенні позовних вимог до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «СПЕЦІАЛЬНА ЕЛЕКТРОНІКА» у задоволенні адміністративного позову до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 червня 2014 року №0001462202 та №0001472202.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: О.О. Кравець