Ухвала суду № 42771761, 11.02.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/778/1116/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мінасов В.В. Суддя-доповідач: Поляков О.З.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Спас О.В.

суддів: Полякова О.З.

Бабак А.М.

при секретарі: Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 грудня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА :

У жовтні 2014 року Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено, що 23.11.2007 року між банком і ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, на підставі якого останній отримав кредит в розмірі 10500 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Свої зобов'язання відповідач належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 31.07.2014 року утворилась заборгованість в сумі 22930,81 грн.,

Враховуючи вищевикладене Банк просив суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ "КБ "ПриватБанк" заборгованість в розмірі 22930,81 грн. та судові витрати в розмірі 243,60 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 грудня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 22930,81 грн. та судовий збір в сумі 243,60 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи між ЗАТ "Приватбанк", правонаступником якого є ПАТ "Приватбанк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір б/№ від 23.11.2007 року. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 10500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,8%о на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з пам'яткої клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами складає між ним та банком договір.

Відповідно до п.9.12 умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання та автоматично пролонгується на той же строк у тому разі, якщо кожна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно з п. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є право відношення , в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статтям 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Звернувшись до суду Банк зазначив ,що свої зобов'язання відповідач належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 31.07.2014 року утворилась заборгованість в сумі 22930,81 грн., і вказаний розмір заборгованості підтверджений наданим позивачем розрахунком.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Посилаючись на невідповідність кредитного договору вимогам законодавства та не погоджуючись з розміром заборгованості, з позовними вимогами з підстав визнання недійсним правочину або окремих його частин відповідач до суду не звертався ,свого розрахунку заборгованості до справи не надав.

На підставі вищенаведеного,судова колегія вважає,що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права,які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307,308,317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 грудня 2014 року у цій справі - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: