Рішення № 4277047, 30.07.2008, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 2-1098/2008 p.

Р І Ш Е Н Н Я

І М ' Я М У К Р А Ї Н И

30 липня 2008 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Жмайло Н.В.

при секретарі Тіщенко Т.О.

за участю позивача ОСОБА_2

представника відповідача Молодих С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Тернівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка про стягнення страхової виплати за моральну шкоду.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що з 21.11.1983 року по 01.11.2005 року позивач знаходився у трудових відносинах ДХК «Павлоградвугілля», виробничним об'єднанням "Павлоградвугілля" й працював за різним фахом.

За час роботи на підприємстві в підземних, шкідливих умовах він захворів професійними захворюваннями: радікулопатія шійна та попереково-крижова на фоні спонділоартозу з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим синдромом, нейдістрофією у вигляді двобічного плечолопаткового піартрозу ПФС другого ступеня, дефартрозу ліктьових суглобів ПФ першого ступеня та колінних суглобів першого-другого ступеня; перифірійний нейроваскулярний синдром верхніх кінцівок, згідно акту П-4 від 27.09.2005 року.

За висновком МСЕК від 01 листопада 2005 року позивачу було встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 50 % - первично за професійне захворювання та визнано інвалідом третьої групи.

Внаслідок втрати професійної працездатності він вважає, що у нього наявна моральна шкода, оскільки: він втратив роботу; часто лікується амбулаторно та стаціонарно; у нього сильні головні болі; відчуває біль в тілі при зміні погоди; погіршилась пам'ять; постійно болить хребет та суглоби; він потребує постійного лікування; втратив професійну працездатність; став інвалідом; постійно відчуває наслідки професійного захворювання; стан його здоров'я став незадовільним; він став дратівливий; йому неможливо займатися домашніми справами, що потребують навіть незначних фізичних зусиль; він втратив впевненість у майбутньому; відчуває депресивний стан; та інші обставини.

Позивач просить стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівки на його користь страхову виплату за моральну шкоду, з урахуванням вище наведених ним обставин, у розмірі 105 000 грн.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, посилаючись на вищенаведені обставини, та просив суд стягнути моральну шкоду у розмірі 105 000 грн.

Представник відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в

місті Тернівка позов не визнала, вважаючи, що факт моральної шкоди позивачу не встановлений, так як не була проведена експертиза; законами "Про Державний бюджет України на 2006, 2007 роки" дія ст. ст. 1 абз. 4, "е" 28, ч. 3 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" було призупинена в частині відшкодування моральної шкоди, крім того, відповідно до внесених змін в ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 р. положення щодо моральної шкоди було виключено із закону, а тому сума страхової виплати за моральну шкоду не може бути стягнена судом, окрім того позивачем не надано доказів про заподіяння моральної шкоди.

Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги позивача слід задовольнити частково з наступних підстав.

Встановлено, що з 21.11.1983 року по 01.11.2005 року позивач знаходився у трудових відносинах ДХК «Павлоградвугілля», виробничним об'єднанням "Павлоградвугілля" й працював за різним фахом, що підтверджується копією трудової книжки.

За час роботи на підприємстві в підземних, шкідливих умовах він захворів професійними захворюваннями: радікулопатія шійна та попереково - крижова на фоні спонділоартозу з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим синдромом, нейдістрофією у вигляді двобічного плечолопаткового піартрозу ПФС другого ступеня, дефартрозу ліктьових суглобів ПФ першого ступеня та колінних суглобів першого-другого ступеня; перифірійний нейроваскулярний синдром верхніх кінцівок, згідно акту П-4 від 27.09.2005 року.

За висновком МСЕК від 01 листопада 2005 року позивачу було встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 50 % - первично за професійне захворювання та визнано інвалідом третьої групи.

Суд вважає, що внаслідок втрати професійної працездатності у позивача наявна моральна шкода, оскільки: він втратив роботу; часто лікується амбулаторно та стаціонарно; у нього сильні головні болі; відчуває біль в тілі при зміні погоди; погіршилась пам'ять; постійно болить хребет та суглоби; він потребує постійного лікування; втратив професійну працездатність; став інвалідом; постійно відчуває наслідки професійного захворювання; стан його здоров'я став незадовільним; він став дратівливий; йому неможливо займатися домашніми справами, що потребують навіть незначних фізичних зусиль; він втратив впевненість у майбутньому; відчуває депресивний стан; та інші обставини.

Вказані обставини, які наявні у позивача, обумовлюють необхідність пристосовуватися та організувати своє повсякденне життя по-новому й свідчать про заподіяння позивачу моральної шкоди.

У відповідності зі ст. ст. 21 п. "е", 28 ч. 3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року, в редакції від 16.06.2005 року, яка діяла на момент виникнення правовідносин, в обов'язки відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка входило своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи йому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.

В судовому засіданні наявність факту заподіяння моральної шкоди потерпілому встановлено судом. Заперечення відповідача, що не було надано висновок МСЕК про наявність моральної шкоди суд вважає необгрунтованими, оскільки вказана експертиза могла мати місце без звернення позивача до суду, якщо б позивач у позасудовому порядку звернувся б до відповідача, а в данному випадку позивач звернувся до суду за вирішенням виниклого спору й суд правомочний самостійно встановити факт заподіяння моральної

шкоди потерпілому.

У відповідності зі ст. 34 пункту 3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції від 16.06.2005 року, яка діяла на момент виникнення правовідносин, сума страхової виплати за моральну шкоду визначається судом. При цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від будь - яких інших страхових виплат.

Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

У відповідності зі ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, положенню частини першої статті 58 дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.99 p. N 1- рп /99 "Положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи)."

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції від 16.06.2005 року, яка діяла на момент виникнення правовідносин, страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинило застрахованному професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у Законі, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або/ соціальних послуг.

Враховуючи ту обставину, що страховий випадок з позивачем настав 01.11.2005 року, коли йому було встановлено втрату професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, яке сталося 13.09.2005 року і з цього часу в нього виникло право на відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що на дані правовідносини поширюєься дія норм ст. ст. 1,15,21,28,34 Закону в редакції від 16.06.2005 року, яка діяла на момент виникнення правовідносин, що передбачають обов'язок Фонду відшкодувати моральну шкоду у разі настання страхового випадку.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08. 11.2005 року "Кечко проти України", у випадках, коли з набуттям чинності певного закону, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

Виходячи з того, що право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача з дати встановлення йому втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, яке сталося 13.09.2005 року, суд вважає, що дія Законів України "Про Державний бюджет України на 2006, 2007, 2008 роки" на спірні

правовідносини не поширюється.

Крім того, п. 44 п. п. 2 розділу 2 "Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було встановлено наступне: відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року.

Проте, згідно рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10 - рп/2008 положення п. 44 п. п. 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» втратили чинність, як такі, що визнані неконституційним. Це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Мінімальна заробітна плата з 01 квітня 2008 року згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" встановлена у розмірі 525 грн. У відповідності з вимогами розумності та справедливості, суд вважає, що необхідно визначити суму страхової виплати за моральну шкоду, спричинену позивачу у сумі 30 000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 8, 22, 58, ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. 5 ЦК України, ст. ст. 21 п. "е", 28 ч. 3, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст. ст. 10, 60, 212 - 215, 81 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка на користь ОСОБА_1в рахунок страхової виплати за моральну шкоду 30 000 (тридцять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь УДКУ м. Тернівка ГУДКУ в Дніпропетровській області, Код ЄДРПОУ: 23929856, р/р: 31214259700035, банк ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО банку: 805012 витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 1 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд шляхом подачі у десятиденний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження, і подання після цього у 20 - ти денний строк апеляційної скарги, або без подання заяви про оскарження шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня проголошення рішення.