Рішення № 4276680, 30.01.2009, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 2-2246/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2009 року.Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі :

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Кісельовій С.С.

за участю представника позивача ОСОБА_1.,

та представника відповідача ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом дочірнього підприємства “Теплоенергоцентраль” товариства з обмеженою відповідальністю “Високі енергетичні технології” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за використану теплову енергію,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач дочірнє підприємство “Теплоенергоцентраль” товариства з обмеженою відповідальністю “Високі енергетичні технології” звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3. про стягнення заборгованості за використану теплову енергію в сумі 2 698 грн. 84 коп., вказуючи в обгрунтування позову, що шляхом створення особового абонентського рахунку №НОМЕР_1 та видачею абонентської книжки сторони вступили в договірні правовідносини, за яких позивач надавав теплову енергію в опалювальні періоди в будинок АДРЕСА_1, в тому числі і в квартируНОМЕР_2 зазначеного будинку, власником якої є ОСОБА_3., яка, як споживач теплової енергії, повинна своєчасно вносити плату за спожиту теплову енергію, однак відповідач, отримуючи теплову енергію, не виконувала своїх зобов'язань в повному обсязі, в зв'язку з чим заборгованість за використану теплову енергію за період з січня 1999 року по 01.05.2008 року становить 2 698 грн. 84 коп. Крім того, зазначив, що відповідачем до цього часу в добровільному порядку заборгованість не погашена, що негативно впливає на забезпечення нормального та безперебійного функціонування ДП “Теплоенергоцентраль” ТОВ “ВЕТ”, можливості постійного забезпечення споживачів тепловою енергією, реконструкції, технічного переозброєння і налагодження технічного устаткування, будівель і споруд, магістральних теплових мереж, впровадження нової техніки і технології, виконання робіт з екологічного захисту природного середовища.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, що викладені в позові, просив позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 2 698 грн. 84 коп., а також стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Представник відповідача ОСОБА_2. в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, зазначивши, що відповідач придбала квартируНОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 лише 12.09.2006 року, і в квартирі було відключене централізоване опалення, в зв'язку з чим, влітку, 2007 року відповідач встановила електричне автономне опалення, при цьому попередній власник квартири при підписанні договору купівлі-продажу стверджував, що ніяких боргів по оплаті за комунальні послуги за квартирою не існує. Крім того, просив суд застосувати до даних правовідносин строк позовної давності.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши письмові матеріали справи, проаналізувавши правовідносини між учасниками спору та надавши їм правову оцінку, суд приходить до висновку, що вимоги позивача обгрунтовані, разом з тим, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого обласним комунальним підприємством “Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації” від 12.09.2006р. та довідки КРЕПу №4 м. Кіровограда від 18.05.08 рокуНОМЕР_2215 власником квартириНОМЕР_2 по АДРЕСА_1 є ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження (а.с.6).

Відповідно до ст.319, 317, 322 ЦК України власність зобов'язує, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна, яке власник зобов'язаний утримувати, в зв'язку з чим суд вважає, що позивач правомірно пред'явив позов до власника квартири - ОСОБА_3., що об'єктивно підтверджується також договором купівлі-продажу квартири від 12 вересня 2006 року, посвідченого нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_4. та зареєстровано в реєстрі за №НОМЕР_3

Судом також встановлено, що між суб'єктом господарювання - дочірнім підприємством “Теплоенергоцентраль” ТОВ “Високі енергетичні технології” та відповідачем ОСОБА_3. письмовий договір про надання послуг з централізованого теплопостачання не укладався.

Однак, враховуючи ті обставини, що відповідач користувалася послугами теплопостачальної організації, і не відмовлялася від отримання послуг з централізованого опалення, що підтверджується відкриттям особового рахунку №НОМЕР_1 та видачею абонентської книжки на попереднього власника, а підприємство виконувало взяті на себе зобов'язання з надання теплової енергії, суд, виходячи з загальних положень договору надання послуг, вважає, що між сторонами фактично склалися договірні відносини, в зв'язку з чим відповідач повинна щомісячно вносити плату за використану теплову енергію, відповідно до діючих тарифів.

Згідно з витягом з особового рахунку №НОМЕР_1 споживача теплової енергії ОСОБА_3. заборгованість останньої за теплову енергію за період з січня 1999 року по 01.05.2008 року становить 2 698 грн. 84 коп. (а.с.5).

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг, одна сторона зобов'язується надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а друга сторона зобов'язується оплатити зазначену послугу.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов”язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору, інших актів законодавства.

Крім того, статтями 66, 68, 162 ЖК України передбачено, що квартиронаймач (власник) зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги, в тому числі і за послуги теплопостачання за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що при укладенні договору купівлі-продажу продавець запевнив відповідача про відсутність заборгованості по оплаті за комунальні послуги і про це було зазначено в договорі купівлі-продажу, оскільки вважає, що представником відповідача не надано належного обґрунтування зазначених вище заперечень, і договором купівлі-продажу вказані обставини не підтверджуються.

Не приймає суд до уваги і доводи представника відповідача про те, що відповідач відмовилася від послуг теплопостачальної організації і встановила в належній їй на праві власності квартирі електричне автономне опалення, оскільки будь-яких підтверджуючих документів, зокрема, акту про відключення кваритири від внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, проекту про встановлення в квартирі автономного опалення, погодження на встановлення зазначеного опалення, з позивачем та іншими компетентними органами представником відповідача не надано.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача просив застосувати до даних правовідносин позовну давність.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, за можливе застосувати до даних правовідносин позовну давність, в зв'язку з чим остаточна сума, яка підлягає сплаті і є фактичною заборгованістю відповідача за отриманні нею послуги з теплопостачання, має бути визначена за останні три роки, в зв'язку з чим стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, що виникла до з січня, 1999 року по 01 жовтня 2005 року в сумі 1 421 грн. 39 коп, і, яка також включена в розрахунок заборгованості за період з січня 1999 року по 01.05.2008 року задоволенню не підлягає, оскільки минув строк позовної давності, а тому фактична заборгованість відповідача за отримані послуги з теплопостачання, яка підлягає стягненню з останньої на користь позивача складає 1 277 грн. 45 коп.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати, в зв'язку з чим з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 257, 526, 901 ЦК України, ст.ст. 64,66, 68,162 ЖК України, ст.ст. 3, 4, 10,11, 60, 88, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов дочірнього підприємства “Теплоенергоцентраль” товариства з обмеженою відповідальністю “Високі енергетичні технології” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за використану теплову енергію задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь дочірнього підприємства “Теплоенергоцентраль” товариства з обмеженою відповідальністю “Високі енергетичні технології” р/р 26006980040046 у Кіровоградському регіональному відділенні ВАТ “Мегабанк” МФО 351629, код 32718692 заборгованість за використану теплову енергію в сумі 1 277 грн. 45 коп., а також 51 грн. 00 коп. витрат по сплаті позивачем судового збору і 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м.Кіровограда шляхом подачі до суду першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку, визначеному ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя

Ленінського районного

суду м.Кіровограда Л.А. Іванова