Ухвала суду № 42765778, 11.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

11 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/179/15

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурія О.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2015 року про відмову у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про визнання протиправними дій та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2015р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до другого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про визнання протиправними дій щодо винесення постанов та визнання протиправними та скасування постанов: від 17.09.2012р. ВП№31177080 про стягнення виконавчого збору у розмірі 72664,42грн.; від 14.02.2012р. ВП№0 про стягнення виконавчого збору у розмірі 91грн.; від 17.09.2013р. ВП№0 про стягнення витрат виконавчого провадження у розмірі 50грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2015 року відмовлено у відкритті провадження у справі, оскільки позовні вимоги не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій вважає ухвалу суду необґрунтованою, просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи: однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Частиною першою статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

У розумінні статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

При цьому, до сторін, які можуть оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, належать також їх представники за законом чи договором.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є боржником у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа №2-1225/11 виданого 15.12.2011р. Київським районним судом м. Одеси про стягнення боргу та предметом даного спору є постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, винесені державним виконавцем при виконанні вказаного виконавчого листа.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №3 від 13.12.2010р. (із змінами) «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» роз'яснено, що судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку.

Прийнята державним виконавцем постанова про накладення штрафу на боржника чи стягнення виконавчого збору, не виконана самостійно, є підставою для її примусового виконання.

Тобто, постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є окремим видом виконавчих документів, який не приймається судом, а приймається уповноваженою особою органу державної влади і підлягає окремому виконанню.

За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Тому слід ураховувати, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Також до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Отже, справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору або штрафу, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій по виконанню усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані, є справою адміністративної юрисдикції.

Оскільки ухвалу суду про відмову у відкритті провадження винесено без належних підстав з порушенням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до п.4 ч.1 ст.204 КАС України приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 197, 199, 204, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2015 року про відмову у відкритті провадження у справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та оскарженню не підлягає.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: О.І. Шляхтицький