Постанова № 42765659, 03.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 р. Справа № 820/11483/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2014р. по справі № 820/11483/14

за позовом ОСОБА_1

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про стягнення суми індексації, суми відпускних та допомоги з тимчасової непрацездатності,

ВСТАНОВИЛА:

16.06.2014 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - відповідач), в якому просить, після уточнення позовних вимог,

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації заробітної плати за період з березня 2012 року по травень 2014 року 10237,46 грн., суми відпускних 1582,36 грн., суми допомоги по тимчасовій непрацездатності - 1264,34 грн.;

стягнути з відповідача на користь позивача суму індексації її заробітної плати за період з березня 2012 року по травень 2014 року 10237,46 грн., відпускних - 1582,36 грн., суми допомоги по тимчасовій непрацездатності - 1264,34 грн. та 2500 судових витрат - вартість послуг адвоката.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати судове рішення від 24.09.2014 року, прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, приписи постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач з 2001 року по 2012 рік проходила службу в податкових органах.

Наказом №18-0 від 20.03.2012 року позивача звільнено з посади головного державного податкового ревізора-інспектора відділу супроводження підприємств торгівлі у зв»язку з переведенням до СПДІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби.

Наказам СПДІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби №1-0 від 21.03.2012 року позивача призначено на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу супроводження підприємств торгівлі.

Наказом відповідача №6-о від 01.07.2013 року «Про призначення працівників інспекції» позивача призначено в порядку переведення із Спеціалізованої ДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу податкового супроводження підприємств торгівлі.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що наказ Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 21.03.2014 року №14, яким для обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів працівників установи визначено базовий місяць прийняття працівників на роботу (призначення на посаду) є чинним на час розгляду справи в суді, тому підстав для визначення базовим місцем для нарахування індексації заробітної плати позивача відсутні.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Абзацом другим пункту 9 Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» передбачено, при визначенні процесуального правонаступництва судам слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, та враховувати, що якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то в такому випадку суду необхідно залучити до участі у справі їх правонаступників. У випадку ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача.

У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов»язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач судом залучається інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Абзацами шостим, сьомим, восьмим пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 28.01.2003 року №2-рп/2003 (справа №1-1/2003 про повноваження Президента України реорганізовувати центральні органи виконавчої влади) виокремлення в Конституції України прямо чи опосередковано назв міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, по суті, фіксує їх основне цільове призначення. У такий спосіб певною мірою визначається характер діяльності відповідного органу.

Зафіксувавши назви окремих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, Конституція України тим самим передбачила їх існування і певну стабільність функціонування.

Встановлення Конституцією України прямо чи опосередковано назв міністерств та інших центральних органів виконавчої влади зумовлює зміст повноважень Президента України щодо їх реорганізації. В разі реорганізації таких органів не можуть бути змінені їх назва та основне цільове призначення, що випливає з назви, оскільки це може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремим органами або вплинути на обсяг конституційних повноважень цих органів, зокрема на повноваження Верховної Ради України щодо надання згоди на призначення та звільнення встановлених основним Законом України посадових осіб.

Відповідно до Указу Президента України від 24.12.2012 року № 726/2012 "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" утворено Міністерство доходів і зборів України, шляхом реорганізації Державної митної служби України та Державної податкової служби України.

Указом Президента України від 18.03.2013 року № 141/2013 "Про Міністерство доходів і зборів України" затверджено Положення в якому визначено, що Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної митної служби України та Державної податкової служби України.

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 року №981 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, реорганізувавши шляхом злиття, перетворення і приєднання державні податкові адміністрації.

Відповідно до додатку 2 до вищевказаної постанови зазначено перелік територіальних органів Державної податкової служби, які утворюються шляхом перетворення, зокрема Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові після реорганізації Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2012 року №229 «Про утворення територіальних органів міністерства доходів і зборів» викладено перелік територіальних органів ДПС та Держмитслужби, утворюється Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів шляхом реорганізації Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС.

У відповідності до пп.1,2 Положення про Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, затвердженого наказом державної податкової служби України від 13.12.2011 року №225 «Про затвердження положень про територіальні органи Державної податкової служби у Харківській області » спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (далі - СДГЇЇ) є територіальним органом державної податкової служби, який підпорядковується Державній податковій службі України (далі - ДПС України) та Державній податковій службі у Харківській області (далі - регіональна ДПС).

СДГІІ забезпечує реалізацію повноважень ДПС України у взаємовідносинах з великими та іншими платниками податків та здійснює їх податкове супроводження.

На підставі пп.1,3 Положення про Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, затвердженого наказом №514 від 13.06.2012 року «Про затвердження положень про територіальні органи Державної податкової служби» Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (далі - СДПІ) є територіальним органом державної податкової служби, який підпорядковується Державній податковій службі України (далі - ДПС України) та Окружній державній податковій службі - Центральному офісу з обслуговування великих платників податків (далі - Центральний офіс) та є правонаступником усіх прав та обов'язків спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові.

СДПІ забезпечує реалізацію повноважень ДПС України у взаємовідносинах з великими та іншими платниками податків та здійснює їх податкове супроводження.

Основними завданнями СДПІ є:контроль за додержанням податкового законодавства та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на органи державної податкової служби, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

На підставі ч.2, ч.3 ст.36 КЗпП України зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

Матеріали справи свідчать про те, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великим платниками податків 20.03.2012 року та 01.07.2013 року не припинено виконання своїх функцій, не здійснено покладено виконання функцій даної установи на інший орган.

Сторони не заперечують, що за березень 2012 року позивач отримала заробітну плату нараховану за повний місяць роботи в установі, та з нею не було проведено повного розрахунку при звільнені в березні 2012 року та серпні 2013 року, та не надавалась трудова книжка у зв»язку з припиненням трудового договору.

Аналіз викладених вище приписів та обставин дає змогу колегії суддів зробити висновок про те, що повноваження Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Харкові зв»язку зі зміною назви, проведення реорганізації не змінювалась, ліквідація даної установи не відбувалась.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 4 березня 2014 року у справі №21-8а/14.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає обґрунтованих підстав вважати, що 20.03.2012 року та 31.08.2013 року відбулось припинення дії, чи зміна умов трудового договору укладеного між позивачем та Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, зокрема, в умовах зміни базового місяця для нарахування індексації її заробітної плати у зв»язку прийняттям її на роботу в новостворену установу.

Позивач каже про недотримання сум індексації заробітної плати, оплати відпусток, та листів непрацездатності за період часу з березня 2012 року та травень 2014 року у зв»язку з помилковим визначенням відповідачем базовим місяцем для нарахування індексації заробітної плати - березень 2012 року, а ні лютий 2008 року (як це відбувалось до березня 2012 року).

Виходячи із вказаного вище, колегія суддів погоджується з позицією позивача та вважає, що позовні вимоги слід задовольнити.

Посилання суду першої інстанції на не оскарження позивачем наказу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові державної податкової служби №14 від 21.03.2012 року «Про індексацію доходів» як на законність дій відповідача, колегія суддів вважає наміркованими, з наступних підстав.

В своєму наказі відповідач каже, що для обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів працівників Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби визначити базовим місяцем прийняття працівника на роботу (призначення на посаду) у Спеціалізованій державній податкові інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби.

Питання визначення базового місяця врегульовані вимогами постанови від 17 липня 2003 р. N1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».

Так, пункт 5 названої вище постанови каже, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абзаці першому цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених пунктом 2 цього Порядку, грошові доходи індексуються на загальних підставах відповідно до пунктів 11 і 4 цього Порядку.

У разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення. Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів наведено в додатку 4 до цього Порядку.

У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції базовим місяцем вважається місяць, у якому мало місце таке підвищення. Для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяця. Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить суму підвищення доходів випереджаючим шляхом у базовому місяці. Приклад обчислення суми індексації у разі підвищення доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції наведено у додатку 5.

Аналізуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що діючим законодавством України не передбачено прийняття установою локального нормативного акту, яким визначається базовий місяць при нарахуванні заробітної плати робітника, оскільки дане поняття є індивідуальне для кожного працівника.

Крім цього, вказаний наказ не містить конкретизації застосування саме для нарахування індексації заробітної плати позивача, який саме місяць є базовим.

Стосовно посилань суду першої інстанції на регулювання даного питання листом від 20.09.2007 року №59/10/136-07 Міністерства праці та соціальної політики України, яке каже, що рішення про визначення «базового місяця» для працівників, яких було переведено у зв»язку з реорганізацією до нового підприємства чи іншу посаду, можуть прийматись таким підприємством самостійно, то колегія суддів зазначає наступне.

До матеріалів справи наданий лист даного міністерства датований 14.03.2014 року за №59/10/137-14 «Про індексацію грошових доходів» адресований позивачу, яким роз»яснено про застосування для проведення індексації заробітної плати працівників, яких переведено в іншу установу, зокрема у випадку реорганізації підприємства постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 року №526 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення», якою доповнено постанову №1078 від 17.07.2003 року новим пунктом 10-2.

Наведений вище пункт каже, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Крім цього, зауважено про те, що до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 року №526 визначення базового місяця для працівників, яких переведено в інші установи мало здійснюватись з урахуванням положень пункту 5 Порядку.

На підставі ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні даного питання, колегія суддів, вважає,що слід виходити з принципів законності та керуватися постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», а не листом Міністерства праці та соціальної політики України від 14.03.2014 року №59/10/137/14 "Про індексацію грошових доходів", який не має статусу нормативно-правового акту.

Колегія суддів погоджується з правильністю розрахунку позовних вимог та вважає, що стягнення підлягає сумв індексації за 2012рік, із розрахунку:

березень - 1073,00 грн.(розмір прожиткового мінімума) * 50,20% (величина приросту індекса споживчих цін) = 538,65 грн. (сума індексації);

квітень - 1094,00 грн. (розмір прожиткового мінімума) * 50,20% (величина приросту індекса споживчих цін) = 549,19 грн. (сума індексації);

травень - 1094,00 грн. (розмір прожиткового мінімума) * 50,20% (величина приросту індекса споживчих цін) = 549,19 грн. (сума індексації);

червень - 1094,00 грн. (розмір прожиткового мінімума) * 50,20% (величина приросту індекса споживчих цін) = 549,19 грн. (сума індексації);

липень - 1102,00 грн. (розмір прожиткового мінімума) * 50,20% (величина приросту індекса споживчих цін) = 553,20 грн. (сума індексації);

серпень - 673,99 грн. (розмір прожиткового мінімума) * 50,20% (величина приросту індекса споживчих цін) = 338,34 грн. (сума індексації);

вересень - 1102,00 грн. (розмір прожиткового мінімума) * 50,20% (величина приросту індекса споживчих цін) = 553,20 грн. (сума індексації);

жовтень - 1118,00 грн. (розмір прожиткового мінімума) * 50,20% (величина приросту індекса споживчих цін) = 561,24 грн. (сума індексації);

листопад - 1118,00 грн. (розмір прожиткового мінімума) * 50,20% (величина приросту індекса споживчих цін) = 561,24 грн. (сума індексації);

грудень - 1134,00 грн. (розмір прожиткового мінімума) * 50,20% (величина приросту індекса споживчих цін) = 569,27 грн. (сума індексації), і того за 2012 рік -5322,70 грн.;

із розрахунку індексації за 2013 рік:

січень - 1147,00 грн. (розмір прожиткового мінімума) * 50,20% (величина приросту індекса споживчих цін) = 575,79 грн. (сума індексації);

лютий - 1147,00 грн. (розмір прожиткового мінімума) * 50,20% (величина приросту індекса споживчих цін) = 575,79 грн. (сума індексації);

березень - 1147,00 грн. (розмір прожиткового мінімума) * 50,20% (величина приросту індекса споживчих цін) = 575,79 грн. (сума індексації);

квітень - 1147,00 грн. (розмір прожиткового мінімума) * 50,20% (величина приросту індекса споживчих цін) = 575,79 грн. (сума індексації);

травень - 494,15 грн. (розмір прожиткового мінімума) * 50,20% (величина приросту індекса споживчих цін) = 248,06 грн. (сума індексації);

червень - 1147,00 грн. (розмір прожиткового мінімума) * 50,20% (величина приросту індекса споживчих цін) = 0 грн.

липень - 1147,00 грн. (розмір прожиткового мінімума) * 50,20% (величина приросту індекса споживчих цін) = 575,79 грн. (сума індексації);

серпень - 1147,00 грн. (розмір прожиткового мінімума) * 50,20% (величина приросту індекса споживчих цін) = 575,79 грн. (сума індексації);

вересень - 1147,00 грн. (розмір прожиткового мінімума) * 50,20% (величина приросту індекса споживчих цін) = 575,79 грн. (сума індексації);

жовтень - 1147,00 грн. (розмір прожиткового мінімума) * 50,20% (величина приросту індекса споживчих цін) = 575,79 грн. (сума індексації);

листопад - 1147,00 грн. (розмір прожиткового мінімума) * 50,20% (величина приросту індекса споживчих цін) = 30,17 грн. (сума індексації);

грудень - 1218,00 грн. (розмір прожиткового мінімума) * 50,20% (величина приросту індекса споживчих цін) = 30,17 грн. (сума індексації) та всього за 2013рік - 4914,76 грн.

із розрахунку індексації за 2014 рік:

січень - 1218,00 грн. (розмір прожиткового мінімума) * 50,20% (величина приросту індекса споживчих цін) = 30,17 грн. (сума індексації);

лютий - 1218,00 грн. (розмір прожиткового мінімума) * 50,20% (величина приросту індекса споживчих цін) = 30,17 грн. (сума індексації);

березень - 1218,00 грн. (розмір прожиткового мінімума) * 50,20% (величина приросту індекса споживчих цін) = 30,17 грн. (сума індексації);

квітень - 1218,00 грн. (розмір прожиткового мінімума) * 50,20% (величина приросту індекса споживчих цін) = 30,17 грн. (сума індексації);

із розрахунків відпускних за періоди відпустки:

з 16.07.2012 року по 31.08.2012 року - 46 днів відпустки в сумі 282,49 грн.;

з 25.02.2013 року по 07.03.2013 року - 11 днів відпустки в сумі 190,99 грн.;

з 10.06.2013 року по 27.06.2013 року - 17 днів відпустки в сумі 360,19 грн.;

з 05.08.2013 року по 09.08.2013 року - 5 днів відпустки в сумі 104,66 грн.;

з 16.02.2014 року по 03.03.2014 року - 15 днів відпустки в сумі 264,47 грн.;

з 02.06.2014 року по 25.06.2014 року - 23 дні відпустки в сумі 229,73 грн.;

грошова компенсація за невикористану відпустку - 15 днів в сумі 149,83 грн.

розрахунку лікарняних за періоди лікарняного:

з 17.04.2013 року по 07.06.2013 року - 34 дні лікарняного в сумі 985,17 грн.;

з 02.09.2013 року по 11.09.2013 року - 8 днів лікарняного в сумі 279,17 грн.

Дані розрахунки відповідають наданими документами до суду апеляційної інстанції, а саме: наказу про встановлення посадових окладів СДПІ ВПП у м. Харкові від 14.03.2008 року № 15-Ф; витягів з наказів про надання відпустки працівникам інспекції від 26.06.2012 року № 76-В, від 05.02.2013 року № 30-В, від 17.05.2013 року № 114-В, від 09.08.2013 року № 30-В, від 12.05.2014 року № 96-В та наказу про надання відпустки від 11.02.2014 року №29-В.

З приводу частини позову про стягнення витрат на правову допомогу, то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно до ст. 90 КАС України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Статею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» зазначено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Матеріали справи свідчать про укладання позивачем угоди про надання правової допомоги від 27.04.2014 року з адвокатом ОСОБА_2 та сплату нею суми за надання допомоги у розмірі 2500 грн.

Крім цього, надані до суду акти №1 від 30.06.2014 року, №2 від 03.09.2014 року виконаних робіт щодо надання правової допомоги, та процесуальні документи додані до матеріалів справи підтверджують вказаний позивачем розмір компенсації витрат на правову допомогу.

Стягнення витрат на правову допомогу слід здійснити з Державного бюджету України.

Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2014р. по справі №820/11483/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Межрегіонального Головного управління Міндоходів щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 сум індексації, відпускних та допомоги з тимчасової непрацездатності за період часу з березня 2012 року по травень 2014 року.

Стягнути з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на користь ОСОБА_1 суми індексації її заробітної плати за період часу з березня 2012 року по травень 2014 року у розмірі 10237,46 грн., відпускних у розмірі 1582,36 грн., суми допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 1264,34 грн., всього - 13 084,16 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України 2500 грн. -витрати на правову допомогу.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бартош Н.С. Кононенко З.О. Повний текст постанови виготовлений 09.02.2015 р.