Ухвала суду № 42764938, 17.02.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_______________

У Х В А Л А

17 лютого 2015 р.

Справа № 902/80/15

Господарський суд Вінницької області в складі головуючого судді Яремчука Ю.О., суддів: Колбасова Ф.Ф., Банаська О.О., розглянувши заяву в судовому засіданні №03/12-320 від 04.02.2015 року Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Приходько В.О. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Залузький" в сумі 2831201,48 грн., що містяться на всіх рахунках СВК "Залузький" у справі за позовом: Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Приходько В.О. (14000, м.Чернігів, вул. Комсомольска, 28)

до:Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Залузький" (23806, Вінницька область, Теплицький район, с.Залужжя, вул. Молодіжна, б.1)

про стягнення 2831201,48 грн. заборгованості

При секретарі судового засідання: Головаченко Т.В.

Представники:

позивача : Шевченко О.М.,

відповідача: Хейніс О.Г.

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Банк "Демарк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Приходько В.О. звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Залузький" про стягнення 2831201,48 грн. заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 28.01.2015 року за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/80/15 з призначенням судового засідання на 17.02.2015 року.

Разом з тим, з огляду на складність даної справи на підставі заяви судді Яремчука Ю.О. від 12.02.2015 року розпорядженням керівника апарату господарського суду Вінницької області від 12.02.2015 року для розгляду справи № 902/80/15 створено колегію у складі: головуючого судді Яремчука Ю.О., суддів: Банасько О.О., Колбасова Ф.Ф.

Ухвалою суду від 12.02.2015 року колегією суддів прийнято справу до свого провадження та призначено справу до розгляду на 17 лютого 2015 р.

В судове засідання 17.02.2015 року з"явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні заяву про забезпечення позову від 04.02.2015р. підтримав в повному обсязі та просив накласти арешт на кошти Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Залузький" в сумі 2831201,48 грн., що містяться на всіх рахунках СВК "Залузький".

Представник відповідача в судовому засіданні проти даної заяви заперечив.

Суд дослідивши подану заяву та заслухавши сторін у справі за результатами чого дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначається в п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 32 - 34 ГПК України.

За приписами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Нормами ст. 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, серед іншого, письмовими і речовими доказами. Господарський суд, згідно ст. 34 ГПК України, приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З вищенаведеного випливає, що підставою вжиття заходів із забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення того, що певні дії (бездіяльність) відповідача ускладнить або унеможливить виконання рішення з господарського спору. Таке припущення має бути обґрунтованим, тобто підкріпленим доказами наявності фактичних, отже, реально, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішень господарського суду в майбутньому. Тобто, враховуючи вимоги ст. 33 ГПК, наведення доказів наявності фактичних обставин, з якими позивач пов'язує необхідність застосування заходів до забезпечення позову, є обов'язковим.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи те, що позивач не обґрунтував належним чином необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, не надав належного доказу в підтвердження імовірності вчинення відповідачем дій з метою утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про відхилення заяви (від 04.02.2015р. №03/12-320) останнього про забезпечення позову в повному обсязі.

Відхиляючи заяву позивача про забезпечення позову, суд при цьому зазначає, що заява про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подана вдруге, якщо змінились певні обставини.

Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86, 115 ГПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву №03/12-320 від 04.02.2015 року Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Приходько В.О. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Залузький" в сумі 2831201,48 грн., що містяться на всіх рахунках СВК "Залузький" - відхилити.

Копію ухвали надіслати сторонам рекомендованими листами.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

судді Колбасов Ф.Ф.

Банасько О.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (14000, м.Чернігів, вул. Комсомольска, 28)

3 - відповідачу (23806, Вінницька область, Теплицький район, с.Залужжя, вул. Молодіжна, б.1)