Ухвала суду № 42764805, 11.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2015 р.

м.Одеса

Справа № 821/2263/14

Категорія: 8.3.1

Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого – судді Скрипченка В.О.,

суддів Димерлія О.О., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Приватного підприємства «Жилтранс» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Жилтранс» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

03 липня 2014 року Приватне підприємство «Жилтранс» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 24.04.2013 №0003172200, яким збільшено товариству грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 41825, 00 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 1,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що з 02.04.2013 року по 04.04.2013 року ДПІ у м. Херсоні проводилась документальна виїзна позапланова перевірка ПП «Жилтранс» з питання дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських відносинах з ПП «Фіто Сервіс Плюс» у лютому, березні, квітні 2011 року та їх відображення в податковій звітності, результати якої викладені в акті перевірки від 08.04.2013 року №2169/22.4/31848843. В ході перевірки контролюючим органом було встановлено порушення п. 5.1 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за І квартал 2011 року на суму 31511,00 грн. та п. 138.1 ст. 138, п. 1382.2 ст. 138, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 10 314,00 грн. Також зазначено, що складаючи акт перевірки 08.04.2013 року №2169/22-4/31848843 контролюючий орган, збільшуючи податкові зобов'язання ПП «Жилтранс» з податку на прибуток, керувався висновками акту перевірки скаржника від 01.03.2012 року №38/22-4/31848843, на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення, яке на той момент оскаржувалося у судовому порядку. Крім того, представник позивача щодо відсутності трудових ресурсів, основних фондів у ПП «Фіто Сервіс Плюс» зазначив, що чинним законодавством України не передбачено, як вимогу для здійснення підприємницької діяльності наявності трудових ресурсів, основних фондів тощо. Поставку будь-якого товару може виконати одна особа, яка є представником від виробника до кінцевого споживача, при цьому використовуючи трудові ресурси, транспорт, нерухомість інших суб'єктів господарювання. Вважає прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення необґрунтованим та таким, що винесене із порушенням застосування норм чинного законодавства, у зв’язку з чим просив позов задовольнити в повному обсязі.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року у задоволенні позову ПП «Жилтранс» відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ПП «Жилтранс» подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольни в повному обсязі.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження в зв’язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «Жилтранс» є юридичною особою, види діяльності: інші види з прибирання, комплексне обслуговування об'єктів, вантажний автомобільний транспорт, інші спеціалізовані будівельні роботи.

У період з 02.04.2013 року по 04.04.2013 року відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Жилтранс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських відносинах з ПП «Фіто Сервіс Плюс» у лютому, березні, квітні 2011 року та їх відображення в податковій звітності.

За результатами перевірки складено акт від 08.04.2013 року №2169/22.4/31848843 (далі - акт) (а.с. 12-17).

З наведеного вище акта перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення п. 5.1 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за І квартал 2011 року на суму 31511,00 грн.

Також, встановлено порушення п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 10 314,00 грн.

Підставою для встановлення таких порушень слугувало те, що неможливо підтвердити факт походження послуг придбаних позивачем від ПП «Фіто Сервіс Плюс» з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходженням майна, відсутністю необхідних трудових ресурсів, транспорту та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення господарської діяльності.

На підставі висновків акта перевірки позивача, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.04.2013 року №0003172200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 41826,00 грн. у тому числі за основним платежем 41825,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1,00 грн.(а.с.11).

Не погоджуючись з вищенаведеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову ПП «Жилтранс» суд першої інстанції зазначив про те, що позивачем неправомірно віднесено до складу витрат витрати операційної діяльності за ІІ квартал 2011 року в сумі 44841,00 грн. по придбанню послуг, які не підтверджені наявними первинними документами, що в свою чергу не підтверджує здійснення витрат платником податку.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, та, надаючи правову оцінку його висновкам та встановленим обставинам справи, виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.12.2010 року ПП «Жилтранс» уклало договори про надання послуг з ПП «Фіто Сервіс Плюс» (а.с. 21-23). Предметом даних договорів є те, що «Виконавець» зобов'язується якісно та кваліфіковано надавати послуги за завданням «Замовника», а «Замовник» зобов'язується прийняти та оплатити роботу з прибирання прибудинкової території житлового фонду, надання послуг з поточного обслуговування внутрішньо будинкових мереж тепло-водопостачання та водовідведення, надання послуг з пофарбування мереж зовнішнього газопостачання та очищення дворових туалетів на житловому фонді, який обслуговує ПП «Жилтранс», згідно дислокації.

У якості доказів підтвердження виконання зазначених договорів суду надано: податкові накладні №28 від 02.02.2011 року, №54 від 07.02.2011 року, №247 від 31.03.2011 року, №248 від 31.03.2011 року, №242 від 30.04.2011 року, №241 від 30.04.2011 року, №240 від 30.04.2011 року, №233 від 30.04.2011 року, загальна сума за вищевказаними податковими накладними складає 205065,49 грн., в т.ч. ПДВ 34177,58 грн.; акти приймання виконаних підрядних робіт за лютий - квітень 2011 року та договірні ціни (а.с. 24-48, 56-62).

У якості доказу оплати, відповідно до умов зазначених договорів суду надані прибуткові касові ордери (а.с. 49-55).

Судом першої інстанції обґрунтовано враховано, що з наданих копій документів, в актах здачі-приймання робіт не зазначено прізвищ, ініціалів посадових осіб обох підприємств, які підписали ці акти, неможливо встановити, скільки спеціалістів надавали послуги, скільки часу, вартість цих послуг за годину, в які дні було здійснено надання цих послуг. Адже первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як прізвище осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також судом першої інстанції вірно враховано, що позивач не пояснив, хто саме від підрядника ПП «Фіто Сервіс Плюс» отримував грошові кошти і за якою адресою в м. Херсоні це відбувалось.

На підтвердження доводів про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди ДПІ посилається на відсутність у ПП «Фіто Сервіс плюс» основних засобів, залишків товарно-матеріальних цінностей, відсутність трудових ресурсів (директор), виробничого обладнання, транспорту, сировини, обладнання для здійснення господарської діяльності, що свідчить про відсутність у ПП «Фіто Сервіс Плюс» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам, що підтверджується актом зустрічної звірки ПП «Фіто Сервіс Плюс» від 12.01.12 №13/15-2/36671297, складеним державною податковою інспекцією у м. Херсоні на підтвердження безтоварності господарських операцій.

Ці доводи позивачем не були спростовані, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність можливості встановити, яким чином ПП «Фіто Сервіс плюс» виконувались роботи та які інші суб'єкти господарювання були залучені до виконання робіт.

Таким чином, висновки контролюючого органу, зроблені в акті перевірки, про недоведеність з боку позивача реальності господарських операцій, здійснених між ним та ПП «Фіто Сервіс Плюс», є обґрунтованими.

Також, слід враховувати висновки судів у справі №2а-3055/12/2170, яка розглянута Херсонським окружним адміністративним судом, за позовом ПП «Жилтранс» до ДПІ у м Херсоні Херсонської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2012 року №0002052301, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 34177,58 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 1,00 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року у задоволенні позову зазначеного позову ПП «Жилтранс» відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2014 року апеляційну скаргу ПП «Жилтранс» залишено без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року - без змін (а.с.72-73).

Зазначеними судами надана оцінка господарських відносин між ПП «Жилтранс» та ПП «Фіто Сервіс Плюс», а саме про недоведеність з боку позивача реальності отримання послуг, наявності господарської мети на вчинення відповідних господарських операцій та наявності зв'язку між фактом придбання послуг та господарською діяльністю платника податку, що вказує на недоведеність з боку позивача реальності господарських операцій, здійснених між ПП «Жилтранс» та ПП «Фіто Сервіс Плюс».

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України від 28.12.94 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції Закону України від 22.05.97 року №283/97-ВР зі змінами та доповненнями, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Пунктом 5.2. ст. 5 Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ПП «Жилтранс» неправомірно включено до складу валових витрат вартість товарів на суму 126047,00 грн. у І кварталі 2011 року за відсутності доказів фактично отриманого товару від ПП «Фіто Сервіс Плюс».

Відповідно до пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Пунктом 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не відносяться до складу валових витрат.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ПП «Жилтранс» неправомірно віднесено до складу витрат витрати операційної діяльності за ІІ квартал 2011 року в сумі 44841,00 грн. по придбанню послуг, які не підтверджені наявними первинними документами, що в свою чергу, не підтверджує здійснення платником податку витрат.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на рішення судів в інших справах, у яких зазначається про доведеність реальності здійснення господарських угод між іншими підприємствами та ПП «Фіто Сервіс Плюс», оскільки в цих справах судами перевірялися висновки інших актів перевірки та відповідні рішення податкових органів. Крім того, відповідно до ст. 72 КАС України зазначені рішення не можна покласти в якості доказів правомірності віднесення ПП «Жилтранс» до витрат сум, сплачених ПП «Фіто Сервіс Плюс», оскільки обставини, встановлені у цих рішеннях, стосуються інших підприємств.

Відтак, в даному випадку дії ДПІ по визначенню податкових зобов'язань по податку на прибуток ПП «Жилтранс» є правомірними.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ПП «Жилтранс».

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду довів та обґрунтував. В свою чергу позивач, всупереч наведеним приписам, не довів суду протиправність податкового повідомлення-рішення, прийнятого відповідачем, від 24.04.2013 року №0003172200.

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга Приватного підприємства «Жилтранс» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Жилтранс» – залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.О.Димерлій

Суддя Ю.В.Осіпов