Ухвала суду № 42762879, 03.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2015 року м. Київ К/800/33262/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя СуддіМуравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській областіна постанову та ухвалуКіровоградського окружного адміністративного суду від 07.03.2012 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014 рокуу справі№ 1170/2а-564/11за позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Маловисківське хлібоприймальне підприємство»доМаловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській областіпроскасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.03.2012 року у справі № 1170/2а-564/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014 року, позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції від 25.10.2010 року № 0000652310/0 в частині 266 116,00 грн. основного платежу та 108 772,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 0000672310/0 від 25.10.2010 року в частині 174 226,00 грн. основного платежу та 87 113,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині задоволення позову, прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 203, 215, 216, 909 Цивільного кодексу України, Правил перевезення автомобільним транспортом в Україні, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5, пп. 8.3.1 п. 8.3, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, пп. 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

У зв'язку з неявкою представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду касаційної скарги, справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем виїзної планової перевірки ВАТ «Маловисківське ХПП» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року складено акт № 92/2310/00954774 від 12.10.2010, яким зафіксовано порушення: пп. пп. 4.1.1, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5, п. 8.3, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, в сумі 291 662 грн., пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість в сумі 257 955,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000652310/0 від 25.10.2010 року, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 291 662,00 грн. основного платежу та 132 957,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, усього - 424 619,00 грн.

- № 0000672310/0 від 25.10.2010 року, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 257 955,00 грн. основного платежу та 128 978,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, усього - 386 933,00 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що висновки акта перевірки, на підставі якого донараховано податок на прибуток в сумі 266 116,00 грн. основного платежу та 108 772,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та податку на додану вартість в сумі 174 226,00 грн. основного платежу та 87 113,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів, враховуючи наступне.

Виходячи з положень п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

В листопаді 2009 року ТОВ «Лани України» поставило позивачеві 34 285 л пічного палива, що підтверджується видатковою накладною № 16/11 від 16.11.2009 року, податковою накладною № 145 від 16.11.2009 року на суму 120 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 24 000,00 грн. В грудні 2009 року позивач отримав від ТОВ «Лани України» 40 т вугілля СН (13-25), що підтверджується видатковою накладною № 20/12 від 20.12.2009 року, податковою накладною № 755 від 20.12.2009 року на суму 38 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6 333,33 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підтвердження доводів товариства про те, що придбаний товар доставлений позивачеві силами та за рахунок ТОВ «Лани України» та використаний позивачем у власній господарській діяльності, зокрема, рідке пічне паливо використано упродовж жовтня - грудня 2009 року при здійсненні технологічного процесу по сушінню зернових культур, які зберігалися на підприємстві, надано розпорядження та акти на очищення, сушіння зерна, насіння олійних культур та трав, а також акти виконаних робіт. При цьому рідке пічне паливо зберігалося у резервуарах, які перебувають у користуванні позивача на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу № 1 від 01.04.2003 року, укладеного з ЗАТ «Агро-Ком». Придбане у ТОВ «Лани України» вугілля зберігалося на складі позивача та використано ним упродовж січня, лютого, березня 2010 року для обігріву адміністративного приміщення ВАТ «Маловисківське ХПП», обладнаного паровим опаленням, розташованого у м. Мала Виска по вул. Жовтневій, 161.

ТОВ «Лани України» в грудні 2009 року позивачу послуги з технічного обслуговування обладнання, а саме автопідйомника, сушки ДСП-50 та сушки ДСП-32, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000002676 від 03.12.2009 року, податковою накладною № 735 від 03.12.2009 року на суму 88 000 грн., в т.ч. ПДВ - 14 666,67 грн. Наявність у товариства вказаного обладнання підтверджується актом прийому-передачі від 05.01.2004 року до договору оренди цілісного майнового комплексу № 1 від 01.04.2003 року, згідно з якими ВАТ «Маловисківське ХПП» користується автопідйомником УРВС, сушилкою ДСП-50, зерносушилкою ЗСП-8, зерносушилкою ДСП-32.

В січні 2010 року ТОВ «Лани України» надано позивачеві послуги з підготовки складських приміщень до зерна нового урожаю та обслуговування вантажних автомобілів, про виконання яких складено акт від 22.01.2010 року, про що виписано податкову накладну № 1 від 22.01.2010 року на загальну суму 164 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 27 333,33 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу № 1 від 01.04.2003 року та акта прийому-передачі від 05.01.2004 року товариство орендує десять зерноскладів, які підлягають щорічній очистці з метою підтримання належних санітарних та протипожежних вимог та у зв'язку з підготовкою для завезення наступних партій зерна.

Крім того, на підставі укладених із ЗАТ «Агро-Ком» та ОСОБА_4 договорів оренди № 8 від 21.05.2005 року, № 2638 від 14.12.2007 року, № 2639 від 14.12.2007 року, № 2640 від 14.12.2007 року, а також згідно з актом прийому-передачі від 05.01.2004 року до договору оренди цілісного майнового комплексу № 1 від 01.04.2003 року позивач використовує вантажні автомобілі, технічне обслуговування яких проведено ТОВ «Лани України» в січні 2010 року.

На підтвердження розрахунків за господарськими операціями щодо придбання товарів та послуг у ТОВ «Лани України» позивача надано копії квитанцій до прибуткових касових ордерів.

Отже, доводи податкового органу про неправомірність формування (завищення) позивачем валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Лани України» в розмірі 361 667,00 грн. та про заниження у вказані періоди прибутку, що підлягає оподаткуванню, є безпідставними, а донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 56 250,00 грн. - за 4 квартал 2009 року, 34 166,00 грн. - за 1 квартал 2010 року є протиправним.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 цього Закону визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що заявою від 17.12.2009 року попередній засновник ТОВ «Лани України» ОСОБА_5 передав засновницькі права та обов'язки підприємства на користь ОСОБА_6, який своїм рішенням № 1 від 17.12.2009 року звільнив з посади директора ТОВ «Лани України» ОСОБА_7 та призначив себе на вказану посаду.

Проте, податкові накладні № 145 від 16.11.2009 року на суму ПДВ в розмірі 24 000,00 грн., № 735 від 03.12.2009 року на суму ПДВ в розмірі 14 667,67 грн. підписані ОСОБА_6, який не мав відповідних повноважень, а тому не підтверджують право позивача на включення до податкового кредиту суми ПДВ.

Отже, позивачем завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Лани України» в листопаді 2009 року на суму 24 000,00 грн., в грудні 2009 року на суму 14 667,00 грн., що свідчить про правомірність висновків податкового органу про донарахування позивачеві податкових зобов'язань з ПДВ на суму 38 667,00 грн.

Висновки податкового органу про порушення законодавства при формуванні позивачем податкового кредиту з ПДВ за господарськими операціями з вказаним контрагентом в грудні 2009 року в сумі 6 333,00 грн., в січні 2009 року в сумі 27 333,00 грн. спростовуються матеріалами справи.

В травні 2009 року позивачем придбано в останнього ріпак кількістю 8 т, що підтверджується видатковою накладною № 21/05 від 21.05.2009 року, податковою накладною № 355 від 21.05.2009 року на суму 20 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3 333,34 грн., виписаною ПП «Протосс».

У вересні-жовтні 2009 року позивачем придбано у ПП «Протосс» 215,53 т соняшника, що підтверджується накладною № 18/1 від 18.09.2009 року, податковою накладною № 960 від 18.09.2009 року на суму 225 600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 42 600,00 грн., видатковою накладною № 21/10 від 21.10.2009 року та податковою накладною № 999 від 21.10.2009 року на суму отриманого товару в розмірі 271 359,59 грн., в т.ч. ПДВ - 45 226,60 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у зв'язку з тимчасовою відсутністю місця для зберігання придбаного ріпаку та соняшника на території ВАТ «Маловисківське ХПП», придбана сільськогосподарська продукція залишена на відповідальному зберіганні у ПП «Протосс». Згодом продукція доставлена позивачем власними силами на склади, розташовані у м. Мала Виска по вул. Жовтневій, 161, які перебувають у користуванні ВАТ «Маловисківське ХПП» на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу № 1 від 01.04.2003 року, укладеного з ЗАТ «Агро-Ком». На підтвердження переміщення та отримання товарів позивачем надано подорожні листи вантажного автомобіля від 03.12.2009року та 02.12.2010 року, витяги з журналу реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах за 2009 та 2010 роки, реєстри накладних на прийняте зерно за 03.12.2009 року, 02.12.2010 року.

На підставі договору купівлі-продажу від 25.10.2009 року, укладено між ПП «Протосс» та ВАТ «Маловисківське ХПП» здійснено поставку пічного палива, що підтверджується видатковою накладною № 25/10 від 25.10.2009 року, податковою накладною № 1002 від 25.10.2009 року на загальну суму 296 399,38 грн., в т.ч. ПДВ - 49 399,90 грн. Вказаний товар використано упродовж жовтня - грудня 2009 року при здійсненні технологічного процесу по сушінню зернових культур, які зберігалися на підприємстві.

На підтвердження розрахунків за господарськими операціями щодо придбання позивачем у ПП «Протосс» ріпаку, соняшнику та пічного палива представником позивача надано копії квитанцій до прибуткових касових ордерів, копії виписок банку.

Отже, неправомірними є висновки податкового органу про завищення позивачем валових витрат по взаємовідносинах з ПП «Протосс» за 2 квартал 2009 року на суму 16 667,00 грн., за 3 квартал 2009 року на суму 213 000,00 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 473 132,00 грн. та про заниження прибутку, що підлягає оподаткуванню, у вказані періоди, що свідчить про безпідставність донарахування позивачеві податкових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 4 167,00 грн. за 2 квартал 2009 року, 53 250,00 грн. за 3 квартал 2009 року, 118 283,00 грн. за 4 квартал 2009 року у податковому повідомленні-рішенні № 0000652310/0 від 25.10.2010 року.

Вищенаведене також свідчить про неправомірність висновків відповідача донарахування податку на додану вартість за вказані періоди у відповідних сумах у спірному податковому повідомленні-рішенні № 0000672310/0 від 25.10.2010 року.

Посилання податкового органу на пояснення ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які на його думку є доказом відсутності реального виконання спірних господарських операцій, не можуть бути доказами в адміністративній справі, оскільки згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків письмових і речових доказів, висновків експертів. Перелік засобів (джерел доказів) доказування є вичерпним.

З метою перевірки достовірності письмових пояснень вказаних осіб суд першої інстанції неодноразово викликав останніх в якості свідків в судові засідання, проте, вони до суду не з'явились.

Доводи відповідача щодо постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.06.2011 року у справі № 1170/2а-1100/11, яким припинено юридичну особу ТОВ «Лани України», постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.02.2011 року у справі № 1170/2а-238/11, яким визнано недійсним статут ПП «Протосс» та припинено юридичну особу, підлягають відхиленню, адже не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлена відсутність фактичного виконання господарських операцій позивача з ПП «ТК Інвест» щодо придбання пшениці 3 класу в кількості 56 т на суму 70 000,00 грн. з ПДВ, оскільки товариством не надано документів, які засвідчують фактичну поставку товару (пшениці) від ПП «ТК Інвест» та його використання у господарській діяльності останнім, що має наслідком неправомірне віднесення до складу валових витрат їх вартості в сумі 58 333,33 та до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 11 666,00 грн.

Решта порушень податкового законодавства, що відображені в п. п 3.1, 3.2 акта перевірки, позивачем не оспорюється, доказів на їх спростування суду не надано.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено факт порушень, що стали підставою прийняття податкових повідомлень-рішень Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції від 25.10.2010 року № 0000652310/0 в частині 266 116,00 грн. основного платежу та 108 772,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 0000672310/0 від 25.10.2010 року в частині 174 226,00 грн. основного платежу та 87 113,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги щодо викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.03.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014 року у справі № 1170/2а-564/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надсилання її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак