Ухвала суду № 42762793, 03.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" лютого 2015 р. м. Київ К/800/50507/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого судді Малиніна В.В.,суддів Ситникова О.Ф., Швеця В.В. розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року за його позовом до Дзержинського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Дзержинського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, в якому просить: визнати дії старшого державного виконавця та начальника відповідача у виконавчому провадженні № 34688475 нечинними; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.10.2012 року; постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.11.2012 року; постанову про розшук майна боржника від 10.11.2012 року; постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 11.03.2013 року; постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 11.03.2013 року, стягнути понесені матеріальні та моральні збитки.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року у задоволені позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування постанов відповідача по виконавчому провадженні № 34688475 від 10.11.2012 року про розшук майна боржника та від 01.11.2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. В цій частині прийнято нову постанову, якою позов задоволено. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року по справі № 820/2147/13-а - залишено без змін.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його змінити шляхом задоволення його позову у повному обсязі.

Відповідач у письмових запереченнях на касаційну скаргу, які надійшли до Вищого адміністративного суду України просить її залишити без задоволення, а оскаржене нею рішення - без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга заявника підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що на виконанні у відповідача знаходилось виконавче провадження № 34688475 про примусове виконання постанови ВДАІ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області № 090947 від 13.08.2012 року (сума штрафу була оплачена добровільно позивачем того ж місяця - копія квитанції, що знаходиться в матеріалах справи). 10.10.2012 року державним виконавцем була ухвалена постанова про відкриття даного виконавчого провадження. 01.11.2012 року постановою державного виконавця було накладено арешт на транспортний засіб боржника. 10.11.2012 року постановою державного виконавця було оголошено розшук майна боржника. 11.03.2013 року постановою було поновлено виконавче провадження. 11.03.2013 року постановою державного виконавця було стягнуто з боржника витрати на проведення виконавчих дій. 11.03.2013 року постановою державного виконавця з боржника було стягнуто виконавчий збір. 11.03.2013 року постановою державного виконавця було закінчено виконавче провадження.

Не погоджуючись із вказаними постановами відповідача, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач, приймаючи спірні постанови, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині протиправності постанови про розшук та арешт майна боржника, суд апеляційної інстанції зазначив, що державний виконавець не вжив всіх передбачених законом заходів, які мали б передувати спірним рішенням.

З даними висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не погоджується вважає їх передчасними, з огляду на наступне.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» 21.04.1999 року № 606-XIV (у відповідній редакції) (далі - Закон) встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Положеннями статті 25 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої, третьої та четвертої статті 31 Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

За умови авансування стягувачем у порядку, передбаченому цим Законом, витрат на організацію та проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися його учасникам рекомендованими листами.

За письмовою заявою учасників виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою, вважаються врученими за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.

Судами попередніх інстанції даних обставин не встановлювали, що унеможливлює дослідити питання законності оскаржуваних позивачем постанов, в частині надіслання та отримання боржником таких постанов, зокрема постанови про відкриття виконавчого провадження.

В даному разі не свідчить на користь відповідача наявні в матеріалах справи копії реєстрів наданих ТОВ «УКРКУРЬЕР» про можливе надіслання відповідних постанов держаного виконавця позивачу, так як вони не місять належної інформації предмета надіслання, в тому числі належних доказів отримання відповідної поштової кореспонденції адресатом, якому такі направлялись.

Дане питання має бути дослідження в поєднанні з фактом добровільної сплати позивачем суми штрафу (копія квитанції від 27 серпня 2012 року), який накладений на нього Постановою в справі про адміністративне правопорушення від 13.08.2012 року № 090947.

Крім того, матеріали справи не містить всіх матеріалів виконавчого провадження, включаючи аркуш внутрішнього опису, що позбавляє можливості їх дослідити та прийняти рішення.

Згідно з вимогами статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У зв'язку із зазначеним колегія суддів вважає, що справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції для з'ясування цих питань в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року у цій справі скасувати, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.В. Малинін

Судді: О.Ф. Ситников

В.В. Швець