Ухвала суду № 42761553, 17.02.2015, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1476/14-к

1-кп/583/36/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2015 р. м. Охтирка Сумська область

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого Олійник О.В.,

за участю секретаря Наливайкіної Н.Л.

прокурора Ольховського Б.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014200060000020 від 07.01.2014 року,

встановив:

До початку судового розгляду представник потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 заявив клопотання про забезпечення позову, в якому просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, мотивуючи тим, що обвинувачений добровільно не відшкодував завдану шкоду.

Прокурор у судовому засіданні вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник у судовому засіданні заперечували проти заявленого клопотання з підстав, що у справі немає доказів винуватості обвинуваченого, відсутні докази завдання потерпілому моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України,арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що клопотання представника потерпілого підлягає задоволенню, оскільки в рамках даного кримінального провадження в ході досудового слідства заходи забезпечення позову не вживалися, а в судовому засіданні до початку судового розгляду заявлено цивільний позов потерпілим на суму 70 тисяч гривен до обвинуваченого, який обґрунтовують тим, що потерпілому від ДТП завдані тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок чого завдана моральна шкода. Тому маються законні підстави для накладення арешту на майно, що належить обвинуваченому, а саме, квартири, для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, при цьому суд вважає, що даний спосіб арешту не є обтяжливим для обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 170-173 КПК України,

Ухвалив:

Клопотання представника цивільного позивача задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, проживаючому за адресою АДРЕСА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В. Олійник