Рішення № 42761395, 16.02.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1904/15

Головуючий у першій інстанції Абухін Р. Д.

Доповідач Мартинова К. П.

Категорія ЦП: 31

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Мартинової К.П.,

суддів - Оверіної О.В., Кравця Ю.І.,

за участю секретаря - Желєзнова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА :

У січні 2014 року ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3, звернулася до суду з позовом, уточнивши його в процесі розгляду справи, та просила стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 85 000 гривень на користь потерпілої ОСОБА_2; стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь потерпілої неповнолітньої дитини ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 400000 гривень; стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 200000 гривень на користь потерпілої - ОСОБА_2

Позивачка посилалася на те, що ОСОБА_4 11 березня 2012 року був скоєний злочин, в результаті якого загинув її чоловік та батько неповнолітньої дитини - ОСОБА_6.

ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння, знаходячись за кермом автомобіля марки Toyota Landcruiser, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, припаркований на проїжджій частині почав рух заднім ходом та здійснив наїзд на ОСОБА_6, в результаті чого останньому були завдані тілесні ушкодження, внаслідок чого ОСОБА_6 помер.

За цим фактом було порушено кримінальну справу відносно відповідача ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були визнані потерпілими по цій кримінальній справі.

Також ОСОБА_2 зазначила, що у зв'язку із отриманими тілесними ушкодженнями були понесені витрати на лікування ОСОБА_6 та згодом на поховання, на що вона була змушена витратити грошові кошти.

Крім того, позивачка вказала, що в результаті вищевказаних злочинних дій відповідача їй та її неповнолітній дитині, інтереси якої вона представляє, завдана моральна шкода, яка полягає у їх фізичних і душевних стражданнях.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2014 року позов ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 30 880, 44 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 200 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь неповнолітньої дитини ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 400 000 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати, тому що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким розмір матеріальної шкоди з 30880,44 грн. зменшити на 16000 грн., які позивачка отримала для лікування та поховання чоловіка і визначити його в розмірі 14880,44 грн., та зменшити розмір морального відшкодування.

ОСОБА_2 рішення суду не оскаржує.

Справа в суді апеляційної інстанції в останньому судовому засіданні розглянута на підставі ч. 2 ст. 197, ч. 2 ст. 305 ЦПК України у відсутності сторін, які повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду, що підтверджується розписками про отримання судових повісток про виклик /розписки в матеріалах справи/.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що вироком Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2013 року ОСОБА_4 засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до позбавлення волі строком на три роки шість місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_3 матеріальну шкоду 14848,81 грн. та моральну шкоду у розмірі 200000 грн.

Ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2013 року вирок Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2013 року змінено. Скасовано вирок в частині розгляду цивільних позовів з направленням справи на новий розгляд в порядку цивільного судочинства.

В решті вирок залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім"ї чи близьких родичів / ч. 2 ст. 23 ЦК/.

Згідно з ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, відшкодовується чоловікові /дружині/, батькам /усоновлювачам/, дітям /усиновленим/ такої особи, а також особам, які проживали з нею.

В даній справі встановлено наявність факту такої шкоди; протиправність діяння її заподіювання; наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача; вини останнього в її заподіянні.

Разом з тим, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, правильно визначивши правові взаємовідносини сторін, стягнув зависокий розмір моральної шкоди.

Колегія суддів вважає, що, враховуючи наявність моральної шкоди, обставини справи, враховуючи характер і тривалість страждань, які отримали позивачі в зв"язку з втратою чоловіка та батька, істотність вимушених змін у життєвих стосунках у зв"язку з втратою близької, рідної людини, матеріальне становище винної особи, розумність, виваженість та справедливість розмір стягнутої моральної шкоди на користь ОСОБА_2 необхідно зменшити до 150 000 гривень, та на користь ОСОБА_3 - до 350 000 грн.

Стосовно часткового задоволення позову ОСОБА_2 в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 30 880,44 грн., то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині.

Доводи апеляційної скарги в частині зменшення розміру матеріальної шкоди на 16000 грн. суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи в цій частині вимог. Копія розписки про отримання ОСОБА_2 коштів у розмірі 16000 грн. від ОСОБА_7, на яку посилається відповідач в апеляційній скарзі та яка додана до апеляційної скарги, не є належним та допустимим доказом для відмови в задоволенні позову про стягнення матеріальної шкоди з відповідача. При визначенні розміру матеріальної шкоди 30880,44 грн. судом першої інстанції враховано всі витрати, понесені потерпілою, які підтверджені документально.

Справа розглянута судом відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які знаходяться в матеріалах справи, належність та допустимість яких перевірена судом та їм надана оцінка в рішенні суду.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 305, 307, 309 ч. 1 п. 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 14 серпня 2014 року в частині розміру стягнутої з ОСОБА_4 моральної шкоди змінити.

Зменшити розмір моральної шкоди, стягнутої з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, до 150000 /сто п"ятдесят тисяч/ гривень.

Зменшити розмір моральної шкоди, стягнутої з ОСОБА_4 на користь неповнолітньої ОСОБА_3, до 350 000 /триста п"ятдесят тисяч/ гривень.

В решті рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2014 року залишити без зміни.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий К.П. Мартинова

Судді О.В. Оверіна

Ю.І. Кравець