Вирок № 42759096, 06.11.2014, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.11.2014 Справа №607/19791/13-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ломакіна В.Є.

за участю секретаря Репетівської В.Р.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження № 12013210010003702 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернополя, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, без постійного місця проживання, раніше судимого:

- 16 січня 1995 року Тернопільським міським судом за ст. 94 КК України (1960 року) у вигляді позбавлення волі на строк 10 років;

- 19 листопада 2001 року Тернопільським міським судом за ст. 15, ч.3 ст. 185КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки;

- 05 грудня2008 року Тернопільським міськрайонни судом за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців;

- 24 січня 2012 року Тернопільським міськрайонни судом за ч.2 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Сідорова В.М., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2,-

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що в 27 вересня 2013 року близько 01.00 год., у ОСОБА_1, який перебував в під'їзді №11 будинку №12 по вул. Карпенка в м. Тернополі виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення майна ОСОБА_1, 27 вересня 2013 року близько 01.00 год., скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, перебуваючи в приміщенні під'їзду №11 будинку №12 по вул. Карпенка в м. Тернополі таємно з корисливих мотивів викрав велосипед «atom» вартістю 1150 гривень, який належить ОСОБА_2 Після цього ОСОБА_1, з місця вчинення злочину втік, чим спричинив ОСОБА_2шкоду на суму 1150 грн.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

25 жовтня 2013 року між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 укладено угоду про примирення, згідно якої ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, та сторонами узгоджено покарання, яке повинен понести обвинувачений, а саме, у виді арешту строком на 3 (три) місяці.

Розглядаючи в підготовчому судовому засіданні, питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Обвинувачений ОСОБА_1, якому роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, дав згоду на призначення узгодженого покарання.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. А також, відповідно до ч.5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення або визнання винуватості може ініціватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Злочин (кримінальне правопорушення), у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілим є ОСОБА_2 17 жовтня 2013 року обвинуваченого, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України

В статті 471 КПК України, визначені основні вимоги до змісту угоди про примирення. Надана суду угода про примирення від 25 жовтня 2013 року у вказаному провадженні відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.

Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, які підтримують та просять затвердити угоду про примирення, думку прокурора, який не заперечував проти затвердження угоди, вивчивши обвинувальний акт, матеріали кримінального провадження, перевіривши угоду про примирення, яка відповідає вимогам ч. 3 ст. 469, ст. 471 КПК України, з'ясувавши у обвинуваченого, що він розуміє викладені в ч. 5 ст. 474 КПК України обставини, зокрема, те, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують та має права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, з'ясувавши у потерпілого, що він розуміє наслідки укладання угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне винести у даному провадженні вирок відносно ОСОБА_1, яким затвердити угоду про примирення від 25 жовтня 2013 року, укладеною між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2, та визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, за викладених в угоді обставин, та призначити узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, та санкції ч.2 ст. 185 КК України, у виді у виді арешту строком на 3 (три) місяці.

У справі є процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної експертизи №17/297/13 від 08.10.2013 року в розмірі 428,26 грн. (чотириста двадцять вісім гривень двадцять шість копійок), товарознавчої експертизи №6-401/13 віл 15.10.2013 року в розмірі 342,30 грн. (триста сорок дві гривні тридцять копійок), всього на загальну суму 770,56 грн. (сімсот сімдесят гривень п'ятдесят шість копійок), які суд вважає слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Враховуючи схильність обвинуваченого до вчинення злочинів, що вказує на наявність обґрунтованого ризику вчинення ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень, а також з метою забезпечення можливості виконання судового рішення, суд вважає необхідним застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши останнього під варту в залі суду.

Керуючись ст.ст. 368, 475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 25 жовтня 2014 року між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12013210010003702, відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді арешту строком на 3 (три) місяці.

Застосувати до засудженого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши останнього під варту негайно в залі суду.

Строк відбування покарання обвинуваченим ОСОБА_1, рахувати з 11 год. 00 хв. 06 листопада 2014 року.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної експертизи №17/297/13 від 08.10.2013 року в розмірі 428,26 грн. (чотириста двадцять вісім гривень двадцять шість копійок), товарознавчої експертизи №6-401/13 віл 15.10.2013 року в розмірі 342,30 грн. (триста сорок дві гривні тридцять копійок), всього на загальну суму 770,56 грн. (сімсот сімдесят гривень п'ятдесят шість копійок) в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін