Ухвала суду № 42758304, 18.02.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/1324/15 Головуючий у 1-й інстанції: Дмитрюк О.В.

Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

Воробйової І.А.,

При секретарі: Книш С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Акцент Банк» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2014 року ПАТ «Акцент Банк» (далі -Банк) звернувся до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що відповідно до умов кредитного договору № б\н від 09 вересня 2008 року відповідач ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 3 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом зі строком повернення, що відповідає строку дії картки. Посилаючись на те, що свої зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконав, кошти Банку не повернув, просив стягнути всю заборгованість в судовому порядку, розмір якої станом на 19 березня 2014 року становить 22 847,87 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом - 3000 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 11248,69 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом - 7035 гри.; штраф (фіксована частина) - 500 грн.; штраф (процента складова) - 1064,18 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про задоволення позову Банк посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що Банком пропущений строк позовної давності, про застосування якого просив відповідач, подавши суду відповідну заяву.

Так, місцевим судом встановлено, що відповідно до договору від 9 вересня 2008 року б/н, укладеному між сторонами, банк надав відповідачу кредит у розмірі 3 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Зазначені умови викладені у заяві позичальника при отриманні кредиту, яка містить ознаки кредитного договору, відповідач був ознайомлений з усіма істотними умовами договору, про що свідчить його підпис (а. с. 7). Як зазначено у пам'яткі клієнта, яка являється складовою кредитного договору, розмір щомісячного платежу на погашення кредиту становить 420 грн., термін внесення платежу - до 25 числа кожного місяця, строк кредиту - 12 місяців (а.с.49, 66). Відповідно до наданого позивачем розрахунку, у зв'язку з невиконанням умов договору заборгованість відповідача станом на 19 березня 2014 року становила 22 847 грн. 87 коп., із яких: 3 000 грн. - заборгованість за кредитом; 11 248 грн. 69 коп. - заборгованість за відсотками, 7 035 грн. заборгованість за комісією, а також штрафи: 500 грн. - фіксована частина і 1064 грн. 18 коп. - процентна складова.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1 ст. 626 , ст.627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з Умовами та правилами надання банківських послуг наданими позивачем, мінімальний обов'язковий платіж - це розмір боргових зобов'язань позичальника, які щомісячно підлягають сплаті позичальником протягом строку дії картки. Згідно з п. 3.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, строк дії картки вказаний на лицьовій стороні картки (місяць та рік). Картка дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця.

Жодного платежу на погашення кредиту відповідач не здійснював, строк погашення кредиту - вересень 2009 року. З позовом до суду позивач звернувся у травні 2014 року.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14 (далі - постанова), відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою, кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Вирішуючи спір, районний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин й нормами матеріального права, які підлягають застосуванню; з'ясував питання щодо строку позовної давності й правильно вважав, що він був пропущений позивачем. До того ж про застосування такого строку було заявлено клопотання відповідача під час розгляду справи в суді першої інстанції (а. с.34).

Звернення відповідача до суду із зустрічним позовом про зменшення суми боргу не являється підставою для висновку про переривання перебігу позовної давності, оскільки вказані дії були вчинені боржником після спливу позовної давності.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги про неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права безпідставні.

Керуючись ст. ст.307,308,313,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акцент Банк» відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2014 року по цій справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: