Рішення № 42756318, 11.02.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/859/15

Справа № 2011/7819/12 Головуючий І-ої інстанції: Наумова С.М.

Категорія: житлові Доповідач: Коростійова В.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Коростійової В.І.,

суддів: - Гуцал Л.В., Крилової Т.Г.,

за участю секретаря - Бойко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 20 жовтня 2014 року по справі за позовом державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, які діють в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_5, ОСОБА_6, Харківської міської ради, управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_7, управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визнання приватизації недійсною та виселення,-

в с т а н о в и л а:

24 квітня 2012 року державне підприємство "Харківський завод електроапаратури" (далі - ДП "ХЗЕА") звернулося до суду із вказаним позовом, який уточнило 26 листопада 2012 року.

Просило визнати ОСОБА_3, ОСОБА_4 та малолітнього ОСОБА_5 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 у зв'язку з підписанням зобов'язання про її звільнення та отримання взамін неї двокімнатної квартири №145 у цьому ж будинку; визнати незаконною реєстрацію місця проживання та вселення у спірну квартиру ОСОБА_6; визнати недійсними рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №365 від 20 червня 2012 року п.1.27 у частині визнання наймачем квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 у складі сім'ї ОСОБА_3 - наймач, ОСОБА_4 - чоловік, ОСОБА_5 - син, ОСОБА_6 - брат; розпорядження відділу приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради №1049 від 8 серпня 2012 року про передачу цим громадянам у власність вказаної квартири та виданого на підставі цього розпорядження свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за №1-12-292694; виселити вказаних осіб із спірної квартири.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, які діють в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_5, ОСОБА_6, в особі свого представника, проти позову заперечували у зв'язку з його безпідставністю. Крім того, подали письмову заяву про застосування строку позовної давності, посилаючись на те, що зобов'язання про звільнення спірної квартири мало місце у 2005 році, позивач звернувся до суду у 2012 році.

Відповідач - Харківська міська рада та її Департамент економіки та комунального майна, в особі свого представника, проти позову заперечували, посилаючись на його безпідставність. Крім того вважали, що позивач не є власником спірного житлового приміщення, а отже і не має права розпорядження ним.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, до суду не з'явились.

Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 20 жовтня 2014 року ДП "ХЗЕА" у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ДП "ХЗЕА" просе рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким його позов задовольнити у повному обсязі. При цьому посилається на: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального і процесуального права.

Інші особи, які беруть участь у справі, рішення суду першої інстанції не оскаржили, письмових заперечень на апеляційну скаргу не подали.

Перевіряючи законність і обгрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України - у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з підстав, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову ДП "ХЗЕА" у позові з інших підстав.

Оскаржуваним рішенням у позові відмовлено у зв'язку з пропуском ДП "ХЗЕА" строку позовної давності. Також суд першої інстанції вважав, що вимоги позивача про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Харківської міської ради у частині визнання відповідачів наймачами спірної квартири підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Погодитися з таким висновком не можна.

Із матеріалів справи вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 належав до відомчого житлового фонду ДП "ХЗЕА" і використовувався у якості гуртожитку для проживання малих сімей (а.с.5-9 т.1).

Спірною є квартира АДРЕСА_1.

Постановою сумісного засідання адміністрації та профспілкового комітету ДП "ХЗЕА" від 25 серпня 2005 року вирішено надати працівниці ДП "ХЗЕА" ОСОБА_7 двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 на склад сім'ї: вона, дочка ОСОБА_3, чоловік доньки - ОСОБА_4, малолітній онук - ОСОБА_5

Цією є постановою квартиру АДРЕСА_1, в якій проживала сім'я ОСОБА_7, вирішено надати працівнику ДП "ХЗЕА" ОСОБА_8 (а.с.10 т.1).

У зв'язку з наданням двокімнатної квартири №145 ОСОБА_7 25 серпня 2005 року написала зобов'язання про звільнення однокімнатної квартири АДРЕСА_1.

Постановою сумісного засідання адміністрації і профспілкового комітету ДП "ХЗЕА" від 2 березня 2006 року сім'ї ОСОБА_7 відмовлено у наданні двокімнатної квартири АДРЕСА_3.

Вказана квартира надана сім'ї працівника ДП "ХЗЕА" ОСОБА_9

Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 1 липня 2010 року рішення адміністрації і профспілкового комітету ДП "ХЗЕА" від 25 серпня 2005 року у частині надання сім'ї ОСОБА_7 та членам її сім'ї - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_3 визнано правомірним. Визнано неправомірним рішення адміністрації і профспілкового комітету ДП "ХЗЕА" від 2 березня 2006 року у частині скасування рішення про надання двокімнатної квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_7 і надання цієї квартири ОСОБА_9 Знято з реєстрації у квартирі АДРЕСА_3 ОСОБА_9, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які були зареєстровані у ній на підставі ордеру від 17 березня 2006 року Зобов'язано ДП "ХЗЕА" видати ордер на квартиру АДРЕСА_3 на ім'я ОСОБА_7 та членів її родини - ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_5 Визнано право користування квартирою АДРЕСА_3 за ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 У задоволенні позову ДП "ХЗЕА" про визнання неправомірним користування ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 вказаною квартирою та виселення їх з цієї квартири відмовлено (а.с.11-16 т.1).

На виконання рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 1 липня 2010 року сумісною постановою адміністрації і профспілкового комітету ДП "ХЗЕА" від 8 листопада 2010 року скасовано рішення від 2 березня 2006 року про надання квартири АДРЕСА_3 сім'ї ОСОБА_9 та про відмову у наданні цієї квартири сім'ї ОСОБА_7, прийнято нове рішення про надання сім'ї ОСОБА_7 на склад сім'ї чотирьох осіб квартири АДРЕСА_3.

Однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, яку звільнить ОСОБА_7, виділено сім'ї ОСОБА_8 (а.с.17 т.1).

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №218 від 17 червня 2010 року квартири АДРЕСА_1 виключено із числа гуртожитків ДП "ХЗЕА" (а.с.18 т.1).

Рішенням Харківської міської ради №255/10 від 22 вересня 2010 року житловий будинок АДРЕСА_1 передано до комунальної власності і прийнято у комунальну власність міста Харкова (а.с.19-20 т.1).

Рішенням Харківської міської ради №365 від 20 червня 2012 року "Про визнання громадян наймачами житлової площі" у зв'язку з вибуттям наймача ОСОБА_7 визнано наймачем однокімнатної квартири №70 житловою площею 12,73 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3 - наймач, ОСОБА_3 - чоловік, ОСОБА_5 - син, ОСОБА_6 - брат (а.с.79-80 т.1).

Посилання у рішенні суду першої інстанції на те, що вказане рішення підлягає оскарженню у адміністративному порядку, протирічить вимогам ст.15 ЦПК України, оскільки правовідносини виникли із житлових відносин і не є публічними.

Розпорядженням відділу приватизації житлового фонду управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради №1049 від 8 серпня 2012 року квартира АДРЕСА_1 передано у власність ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_6, на підставі якого вказаним громадянам видано свідоцтво про право власності на зазначену квартиру за реєстровим №1-12-292694.

Відповідно до ст.256, ч.4 ст.267 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом вказаних норм у позові може бути відмовлено за сплином строку позовної давності лише у разі порушення цивільного права або інтересу.

Відмовляючи ДП "ХЗЕА" у позові за сплином строку позовної давності, суд першої інстанції ці вимоги закону не врахував і не перевірив, чи порушено цивільне право або інтерес позивача ДП "ХЗЕА".

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Із матеріалів справи вбачається, що ДП "ХЗЕА" звернулося до суду із позовом 24 квітня 2012 року.

На час звернення з позовом до суду ДП "ХЗЕА" уже не було власником житлового будинку АДРЕСА_1, у якому розташована спірна квартира №70.

З 22 вересня 2010 року власником квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.317, ч.ч.1, 2 ст.319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Харківська міська рада, будучи власником квартири АДРЕСА_1, розпорядилась цією квартирою, а саме на підставі розпорядження свого відділу приватизації житлового фонду управління комунального майна та приватизації №1049 від 8 серпня 2012 року передала її у власність відповідачам.

Оскільки ДП "ХЗЕА" з 22 вересня 2010 року не було власником квартири АДРЕСА_1, то у нього відсутнє право вимоги щодо повернення цієї квартири.

ДП "ХЗЕА" не є належним позивачем у справі.

З огляду на це, судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції і відмовляє ДП "ХЗЕА" у позові з зазначених вище підстав.

Посилання ДП "ХЗЕА" на ст.55 ЖК України вказаних висновків не спростовує.

Відповідно до ст..55 ЖК України жилі приміщення, що звільняються в будинках, переданих державними підприємствами, установами, організаціями виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів, а також жилі приміщення, що звільняються в будинках, споруджених із залученням у порядку пайової участі коштів підприємств, установ, організацій, заселяються в першу чергу потребуючими поліпшення житлових умов працівниками цих підприємств, установ, організацій. Зазначений порядок заселення застосовується незалежно від часу передачі або закінчення спорудження жилого будинку.

За замістом вказаної норми житлові приміщення, які звільняються у зазначених у ст.55 ЖК України будинках, можуть бути заселені громадянами, які перебувають на квартирному обліку у виконкомах місцевих рад лише після задоволення потребуючих покращення житлових умов працівників відповідних підприємств, установ, організацій.

Оскільки спірна квартира не є житловим приміщенням, яке звільнилось, право ДП "ХЗЕА" не порушено.

Керуючись ч.1 ст.303, ст.304, п.2 ч.1 ст.307, п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.309, ст.313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 20 жовтня 2014 року скасувати.

Державному підприємству "Харківський завод електроапаратури" у позові відмовити у повному обсязі з інших підстав.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді: