Ухвала суду № 42754920, 16.02.2015, Рубіжанський міський суд Луганської області

У Х В А Л А

16.02.2015 Провадження №2-н/425/701/13

Справа №425/3244/13-ц

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області, у складі головуючого - судді Коваленка Д.С., секретар: Томко Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Рубіжанського міського суду Луганської області, заяву приватного акціонерного товариства «МТС Україна» про приведення виконавчого документа у відповідність до закону,

в с т а н о в и в :

Представник приватного акціонерного товариства «МТС Україна» звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області із заявою, якою з посиланням на положення статті 369 Цивільного процесуального кодексу України, просив привести судовий наказ цього суду від 11 жовтня 2013 року №2н/425/701/13 у відповідність із вимогами Закону України «Про виконавче провадження».

У призначений день, час і місце проведення судового засідання, стягувач та боржник не з'явились. Тому, в силу положень частини 2 статті 197 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), розгляд питання про приведення виконавчого документа у відповідність до закону, здійснювався за їх відсутності, а фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтовуючи необхідність приведення судового наказу у відповідність із законом України «Про виконавче провадження», представник стягувача вказував на те, що при видачі судового наказу, суд не зазначив у ньому індивідуального ідентифікаційного номеру боржника, що є обов'язковим елементом будь-якого виконавчого документу. При цьому, оскільки індивідуальний ідентифікаційний номер фізичної особи є конфіденційною інформацією, стягувач не маючи такої інформації вимагав суд витребувати її в державній податковій інспекції, але суд залишив цю вимогу поза своєї уваги. Як наслідок, постановою від 07 травня 2014 року, державний виконавець ВДВС Рубіжанського міського управління юстиції, відмовив стягувачу у відкритті виконавчого провадження на тій підставі, що судовий наказ від 11 жовтня 2013 року №2н/425/701/13 не відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема не містить ідентифікаційного номера боржника.

Вирішуючи поставлене перед судом питання щодо приведення судового наказу у відповідність із законом, суд дійшов наступних висновків, керуючись такими законами та з наступних мотивів:

Дванадцятого вересня 2013 року, представник приватного акціонерного товариства «МТС Україна» звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за телекомунікаційні послуги у розмірі 1361 гривня 24 копійки, та судового збору. При цьому даних про індивідуальний ідентифікаційний номер боржника, стягувачем надано не було (а.с.1-3).

Рубіжанський міський суд Луганської області, 11 жовтня 2013 року, видав судовий наказ №2-н/425/701/13, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «МТС Україна» заборгованість за телекомунікаційні послуги у розмірі 1361 гривня 24 копійки, та судовий збір. При цьому, вказавши у судовому наказі всі дані щодо боржника, які знаходились в матеріалах справи на момент прийняття судового наказу (а.с.1-28).

Разом із видачею судового наказу, представник стягувача просив суд звернутись із запитом до державної податкової інспекції з метою отримання індивідуального ідентифікаційного номеру боржника (а.с.3). Однак суд таке прохання залишив без розгляду, оскільки норми процесуального закону, що регулюють порядок здійснення наказного провадження (статті 95-106 ЦПК України) не передбачали та не передбачають розгляд будь-яких інших вимог, ніж тих, що передбачені статтею 96 названого кодексу. Як і збір будь-яких доказів на підставі заяв, клопотань чи вимог стягувача, у тому числі щодо індивідуального ідентифікаційного номеру боржника.

Суд погоджується з доводами представника стягувача в тій частині, що 26 лютого 2013 року Державна судова адміністрація України та Державна податкова служба України прийняли спільний наказ «Про затвердження Порядку надання судам загальної юрисдикції інформації про реєстраційні номери облікових карток платників податків боржників та стягувачів». Але з огляду на положення пункту 2 названого порядку, суди загальної юрисдикції можуть отримувати інформацію про реєстраційні номери облікових карток (індивідуальний ідентифікаційний номер) платників податків боржників за умови, що ними приймаються такі судові рішення, після набрання законної сили якими, суд видає виконавчі документи.

Особливістю судового наказу є те, що після його прийняття, виконавчі документи не оформлюються, оскільки сам судовий наказ стає таким документом, після набрання ним законної сили. Тож, представником стягувача не враховано, що в силу положень статті 103 ЦПК України, всі дані щодо боржника вносяться у судовий наказ вже під час його видачі, тобто до того моменту, як він набирає законної сили, що унеможливлює застосування положень названого спільного наказу ДСА України та ДПС України, на чому наполягав представник стягувача, а також внесення у судовий наказ будь-яких додаткових даних після того як він набрав законної сили, крім відомостей, які вносяться до судового наказу у день його видачі стягувачу.

Разом з цим, суд вважає неможливим застосування положень статті 369 ЦПК України, якими керувався представник стягувача через те, що вказана норма процесуального права передбачає можливість внесення виправлень до виконавчого листа, якщо у ньому є помилки, але судовий наказ виконавчим листом не являється, а наявність помилки при його видачі стягувачем не доведено і судом не встановлено.

При цьому, здійснення такої процесуальної дії, як приведення судового наказу у відповідність із законом України «Про виконавче провадження», про що просив представник стягувача, взагалі не передбачено процесуальним законодавством.

Суд вважає слушними, доводи представника стягувача в тій частині, що судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» якою передбачено, що у виконавчому документі потрібно зазначати індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи), а пунктом 6 частини 1 статті 26 цього Закону встановлено, що у разі невідповідності змісту виконавчого документу вимогам статті 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Однак представником заявника не враховано, що положення статті 18 та пункту 6 частини 1 статті 26 названого закону, в силу положень статті 360-7 ЦПК України, підлягають застосуванню всіма суб'єктами владних повноважень, а тому і державними виконавцями, з урахуванням висновків Верховного Суду України, наданих ним у постанові від 21 травня 2014 року по справі №6-45цс14.

Зважаючи на викладене, суд констатує, що представник стягувача звернувшись до суду із заявою з вимогами про приведення у відповідність до закону України «Про виконавче провадження» судового наказу, який не містить індивідуального ідентифікаційного номеру боржника та вимогою про звернення до податкової інспекції з метою отримання таких відомостей, обрав не належний спосіб захисту свого порушеного права, а також неправильно визначив особу, що таке право порушує.

Тому, у задоволенні заяви стягувача, слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись статтями 208-210,212,219 Цивільного процесуального кодексу України,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви приватного акціонерного товариства «МТС Україна» про приведення виконавчого документа у відповідність до закону, а також про звернення до податкового органу із запитом щодо отримання інформації про індивідуальний ідентифікаційний номер ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Рубіжанським міський суд Луганської області протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя - Д.С. Коваленко