Постанова № 42753055, 17.02.2015, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Україна

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року Справа № 174/79/15-а

п/с № 2-а/174/4/2015

Суддя Вільногірського міського суду, Дніпропетровської області, Шаповал Г.І., в приміщенні суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України (УПФУ) в м. Вільногірську, Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, про спонукання призначити пенсію на пільгових умовах,

У С Т А Н О В И В:

29.01.2015 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому зазначила, що вона з 01.08.1980 року по 10.05.1985 року, працювала на умовах повного робочого дня на Вільногірському заводі електровакуумного скла у якості машиніста кочегара котла в цеху № 10, а з 20.11.2009 року по 03.03.2010 року працювала у товаристві з обмеженою відповідальністю «Вільногірське скло» сушильником сировини та матеріалів, тобто виконувала роботи за Списком № 2 (роботи із особо шкідливими умовами праці).

Згідно нормативно-правових актів Ради Міністрів СРСР, Кабінету Міністрів СРСР, Кабінету Міністрів України, роботи машиніста кочегара котла, і сушильника сировини та матеріалів відносяться до робіт із особливо шкідливими умовами праці. 14.08.2014 року їй виповнилось 53 роки.

Згідно п. б) ч.1 ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком незалежно від останнього місця роботи: працівники зайняті повний робочий день на інших роботах з особливо шкідливими умовами праці, за списком № 2, виробництв, робіт, професій, посад та показників, затверджених Кабінетом Міністрів України і за результатом атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і стажі роботи не менше 20 років, із них не менш 10 років на вказаних роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи - чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам. Її робочий стаж за Списком № 2, на час коли їй виповнилося 53 роки складає 5 років 24 дні, і вона таким чином має право на пільгову пенсію після досягнення віку 53 років.

Згідно ч.1 ст.58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Згідно ч.1 ст.63 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - Виконавчими органами правління Пенсійного фонду є виконавча дирекція Пенсійного фонду та підвідомчі їй територіальні органи.

Згідно ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - Пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Однак коли вона 14 серпня 2014 року звернулася до відповідача-1, Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську з заявою щодо оформлення пільгової пенсії з 14 серпня 2014 року, 20.01.2015 року вона отримала від відповідача-2, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області письмову відповідь у вигляді рішення «Про результати розгляду заяви» від 04.12.2014 року № 5, відповідно до якого, її стаж роботи з 01.08.1980 року по 10.05.1985 року не може бути зарахованим за Списком N 2, оскільки не відомо на якому саме виді палива працювала котельна (котел) в цеху N 10 Вільногірського заводу електровакуумного скла у вищезазначений період.

Вона вважає дії відповідачів неправомірними в частині не призначення їй пільгової пенсії з 14 серпня 2014 року, приймаючи до уваги наступне.

Згідно розділу XIV «Електростанції, енергопоїзди, паросилове господарство для виробничого призначення» Списку № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року, правом на пільгову пенсію користуються - «машиністи (кочегари) котлів і їх помічники, старші машиністи (кочегари) котельних». При цьому вищезазначена норма взагалі не пов'язує право машиніста кочегара котла на пільгову пенсію з видом палива, на якому працює котельна, що свідчить про протиправність відмови їй відповідачами у призначенні пільгової пенсії.

Крім цього, відповідно до розділу 21900000 XVIII «Скляне виробництво, виробництво керамічних, фарфорових і фаянсових виробів» Списку № 2 затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, правом на пільгову пенсію користуються - 2190100а-18986 Сушильники сировини та матеріалів (піску).

Згідно пункту 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

В свою чергу в її трудовій книжці чітко зазначено, що вона працювала у спірний період на Вільногірському заводі електровакуумного скла машиністом кочегаром котла (сторінки 2-5), та працювала у TOB «Вільногірське скло» сушильником сировини та матеріалів (сторінки 10-11), тобто за тими роботами, які відповідають Списку № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року, та Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10.

Тобто вона відпрацювала за Списком № 2, 5 років та 24 дня, що дає їй право на пільгову пенсію з часу досягнення нею віку 53 років.

Відносно того, проводилася чи не проводилася атестація її робочого місця під час її праці у TOB «Вільногірське скло» сушильником сировини та матеріалів, то у даному випадку слід виходити з наступного.

Згідно пункту 10 оглядового листа Вищого адміністративного суду України від 14.08.2008 року, N91406/100/13-08 «Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення», Вищий адміністративний суд України зазначив наступне.

Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року N 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Частиною другою пункту 4 зазначеного Порядку, встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її непроведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», сума пенсії, не одержана своєчасно з вини органу, що призначає або сплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії не одержана своєчасно з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Доказами по справі є: її трудова книжка, спірне рішення відповідача-2, архівна виписка від 01.09.2014 року про список професій, які мають право у відповідність з діючим законодавством на пільгове пенсійне забезпечення по Вільногірському заводу електровакуумного скла, архівна довідка від 01.09.2014 року про підтвердження її трудового стажу, архівна довідка від 01.09.2014 року про її заробітну плату за 1980-1985 роки.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 6,9,17,18,19 КАС України, позивачка прохає:

1. Визнати недійсним та скасувати рішення комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області від 04.12.2014 року № 5 про відмову їй у зарахуванні до пільгового стажу за Списком № 2, її періоду роботи з 01.08.1980 року по 10.05.1985 року.

2. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську Дніпропетровської області, призначити їй пільгову пенсію відповідно до п. б) ч.1 ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", з 14 серпня 2014 року.

3. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську Дніпропетровської області, нарахувати та виплатити їй пенсію на пільгових умовах відповідно до п. б) ч.1 ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", починаючи з 14 серпня 2014 року.

Відповідачі надали письмові заперечення на позов, з яких витікає наступне.

Відповідно до трудової книжки, ОСОБА_2 працювала на Вільногірському заводі електровакуумного скла, який було перейменовано у ВАТ «Завод «ЕКМА»: з 01.08.1980 по 10.05.1985 - машиністом кочегаром котла 2, (3,4) розряду в цеху № 10; з 11.05.1985 - переведена оператором котельної по 4 розряду в цьому ж цеху.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, за Списком №2 виробництв, робіт, професій посад і показників, затверджуваними КМУ. Жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, в тому числі на пільгових роботах не менше 10 років.

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій посад і показників при обчислені пенсій за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

На період роботи заявниці, діяли Списки затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173.

Згідно розділу XIV «Електростанції, енергопоїзди, паросилове господарство для виробничого призначення» Списку №2, затвердженого вказаною постановою, правом на пільгову пенсію користуються машиністи (кочегари) котельних.

Відповідно до роз'яснень по застосуванню Списків № 1 і № 2, пенсійне забезпечення цій категорії робітників було встановлено в зв'язку з тим, що на момент складання Списків подрібнення палива, навантаження топки, а також очищення топок котлів, піддувал від золи, шлаку і сажі в котельних здійснювалось в основному вручну, що потребувало великих фізичних навантажень. Крім того, в якості палива використовувались буре вугілля, до складу якого (до 25-30 відсотків) входили домішки кварцу і силікатів.

Згодом кількість котельних, які працювали на рідкому і газовому паливі значно збільшувалась. Управління обладнанням на таких котельних установках здійснювалось з пульту управління за допомогою автоматики і контролю, як правило із відокремлених приміщень. Робочі місця кочегарів таких котельних характеризуються нормальними умовами праці.

Згідно постанови Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 27.11.1984 № 342/22-123, якщо котельні працюють на рідкому і газовому паливі, відповідно характеру виконуваних робіт працівники повинні мати найменування професії "оператор котельні" та "оператор теплового пункту". Пільговим пенсійним забезпеченням такі працівники не користуються.

В трудовій книжці заявниці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме: не зазначено про характер виконуваної роботи та про те, що ОСОБА_2 була зайнята на роботах передбачених Списком повний робочий день.

Відповідно до п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

В довідці Державного реєстратора зазначено, що ВАТ "Завод "ЕКМА" ліквідовано 16.11.2001 на підставі рішення арбітражного суду Дніпропетровської області у зв'язку з банкрутством. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців записів про проведення реєстраційних дій ВАТ "Завод "ЕКМА" не знайдено.

У такому випадку, відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років» підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями.

Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної інспекції України з питань праці.

Відповідно до п.6 даної Постанови, основними завданнями Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку.

Комісія при головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, за вислугу років розглянувши заяву ОСОБА_2 встановила наступне.

В довідці архівного відділу виконкому Вільногірської міськради від 01.09.2014 № 09-14/404 та в копії особової картки ф. П-2 про роботу ОСОБА_2 (дівоче прізвище) зазначені такі відомості: з 01.08.1980 (наказ № 441 від 31.07.1980) - машиніст котла по 2 розряду в цеху № 10; з 11.05.1985 (наказ № 274 від 11.05.1985) - оператор котельні в цьому ж цеху.

Заробітна плата заявниці із серпня 1980 року по травень 1985 року нараховувалась щомісяця, в особових рахунках по заробітній платі посада вказана: цех № 7- машиніст котла, цех № 10 - машиніст (архівна довідка від 01.09.2014 №09-14/408).

Архівним відділом виконкому Вільногірської міськради надані архівні витяги:

- із Списку професій і посад, які згідно діючого законодавства мають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 (затверджено директором заводу 17.03.1981). В цьому Списку значиться посада машиніста (кочегара) котельної, що обслуговують парові і водонагрівальні котли різних систем, які працюють на твердому, рідкому і газовому паливі;

- з Колективного договору на 1983 рік. В Переліку професій, оплачуваних по підвищеним тарифним ставкам, встановленим для робітників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, зазначено посаду машиніста (кочегара) котельної;

- із штатної розстановки чисельності робочих по цеху № 10 на 1984 рік (затверджено директором заводу 27.01.1984). На дільниці паросилового господарства в котельні значиться посада оператора котельної (архівні довідки від 01.09.2014 № 09-14-407, від 07.10.2014 № 09-23/80 та № 09-23/81.

Основою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах являються: наявність професії і виробництва в Списках №1 і №2; підтвердження шкідливих умов праці робітника безпосередньо на робочому місці результатами атестації; зайнятість робітника на роботах, передбачених Списками №1 або №2, не менше 80% робочого часу, встановленого для цього виробництва.

Відсутність хоч би однієї з цих умов не надає права робітникові на пенсію за віком на пільгових умовах. З наданих документів неможливо встановити: на якому саме виді палива працювала котельна (котел) в цеху №10 Вільногірського заводу електровакуумного скла в період роботи заявниці з 01.08.1980 по 10.05.1985.

Враховуючи зазначене, комісією прийнято рішення від 04.12.2014 № 5, що для підтвердження періоду роботи з 01.08.1980 по 10.05.1985, для зарахування до пільгового стажу за Списком № 2, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» немає підстав. Інші періоди роботи в шкідливих умовах за списком № 2 зараховані позивачці у повному обсязі.

Зважаючи на викладене, на підставі статей 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачі прохають, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі, судові витрати покласти на позивачку.

Перевіряючи обґрунтованість доводів позивачки, щодо незаконності дій відповідачів, стосовно відмови у призначенні пільгової пенсії та у невизнанні періоду роботи в шкідливих умовах праці, та доводи відповідачів, якими обґрунтовуються заперечення проти позову; відповідно до змісту позовної заяви, оцінивши в сукупності та взаємозв'язку надані письмові докази, на які також є посилання в позові, в запереченнях відповідачів та в рішенні комісії № 5 від 04.12.2014 р., керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Суд вважає встановленим, що, згідно копії трудової книжки, та копії архівної виписки із Списку професій і посад, зайнятість на яких, у відповідності з діючим законодавством, надає право на пільгове пенсійне забезпечення у Вільногірському заводі електровакуумного скла, затвердженого керівником підприємства 17.03.1981 р., ОСОБА_2 працювала в Вільногірському заводі електровакуумного скла, який було перейменовано у ВАТ "Завод "ЕКМА", в період з 01.08.1980 по 10.05.1985 - машиністом кочегаром котла 2, (3, 4) розряду в цеху № 10; з 11.05.1985 - була переведена оператором котельної по 4 розряду в цьому ж цеху; при цьому на підприємстві була посада машиніста (кочегара) котельної з обслуговування парових і водогрійних котлів різних систем, працюючих на твердому, рідкому та газообразному паливі, робота в умовах високих температур, що передбачено Списком № 2 розділ ХХХІІ - загальні професії: кочегари виробничих а також в хімічній промисловості; кочегари виробничих котельних і виробничих печей.

На час досягнення позивачкою віку 53 років, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_1, вона має загальний трудовий стаж - більше 30 років, пільговий стаж за Списком № 2 складає 5 років 22 дні, враховуючи, що в період з 20.11.2009 року по 03.03.2010 року позивачка працювала у товаристві з обмеженою відповідальністю «Вільногірське скло» сушильником сировини та матеріалів, тобто виконувала роботи за Списком № 2, що не оспорюється відповідачами, і, вона таким чином, має право на пільгову пенсію після досягнення віку 53 років, враховуючи положення п. б) ч.1 ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", згідно яких на пільгових умовах мають право на пенсію за віком незалежно від останнього місця роботи: працівники зайняті повний робочий день на інших роботах з особливо шкідливими умовами праці, за списком № 2, виробництв, робіт, професій, посад та показників, затверджених Кабінетом Міністрів України і за результатом атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і стажі роботи не менше 20 років, із них не менш 10 років на вказаних роботах; працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи - чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Посилання відповідачів в своїх запереченнях на розділ XIV «Електростанції, енергопоїзди, паросилове господарство для виробничого призначення» Списку № 2, де передбачено право на пільгову пенсію машиністів (кочегарів) котлів і їх помічники, старших машиністи (кочегарів) котельних, тільки підтверджує те, що зазначена професія за шкідливістю умов праці передбачена в різних галузях промисловості та виробництва, при цьому незалежно від того, на якому паливі працює той чи інший котел.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад, і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. В зазначений період роботи позивачки діяли Списки № 1 і № 2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173.

Посада та виконувана робота позивачкою у вказаний період повністю відповідає вимогам, зазначеним в Списку № 2, при цьому, є докази того, що позивачка була зайнята на роботі, передбаченою Списком №2, повний робочий час, про що свідчить, архівна довідка про заробітну плату позивачки за період з серпня 1980 р. по грудень 1985 р.

Таким чином, суд доходить висновку, що прийняте комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області рішення № 5 від 04.12.2014 р., про відсутність підстав для зарахування позивачці до пільгового стажу за Списком № 2 періоду її роботи з 01.08.1980 р. по 10.05.1985 р., що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», слід визнати необгрунтованим і незаконним, тобто таким, що підлягає скасуванню.

З таких же підстав слід визнати незаконним відмову Управління Пенсійного фонду України у м. Вільногірську у призначенні позивачці пільгової пенсії, відповідно до Списку № 2 та відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Заперечення відповідачів, що, «Відповідно до роз'яснень по застосуванню Списків № 1 і № 2, пенсійне забезпечення цій категорії робітників було встановлено в зв'язку з тим, що на момент складання Списків подрібнення палива, навантаження топки, а також очищення топок котлів, піддувал від золи, шлаку і сажі в котельних здійснювалось в основному вручну, що потребувало великих фізичних навантажень. Крім того, в якості палива використовувались буре вугілля, до складу якого (до 25-30 відсотків) входили домішки кварцу і силікатів. Згідно постанови Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 27.11.1984 № 342/22-123, якщо котельні працюють на рідкому і газовому паливі, відповідно характеру виконуваних робіт працівники повинні мати найменування професії "оператор котельні" та "оператор теплового пункту". Пільговим пенсійним забезпеченням такі працівники не користуються.», - суд не приймає, оскільки позивачка, фактично, була переведена на іншу роботу, а саме, оператором котельної по 4 розряду 11.05.1985 р., згідно наказу по підприємству № 274 від 11.05.1985 р., тобто тільки з цієї дати в неї зупинився пільговий стаж. Окрім того, стосовно проведення атестації робочого місця, то це не входило в обов'язок позивачки, як працівника, а було обов'язком адміністрації підприємства, тому відсутність атестації робочого місця позивачки не може бути підставою для позбавлення її пільгового стажу.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за пільговим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Відповідно до п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України», Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку територіальні управління.

Згідно ч. 2 ст. 87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», сума пенсії, не одержана своєчасно з вини органу, що призначає або сплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Згідно ч. 2 ст. 85 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» (з наступними змінами та доповненнями), виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.

Згідно ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; - з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; - обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); - безсторонньо, (неупереджено); - добросовісно; - розсудливо; - з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; - пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); - з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; - своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно вимог ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно висновку Європейського Суду з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року у справі «Кечко проти України», зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», від 23 лютого 2006 року N 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Враховуючи невідповідність дій відповідачів вимогам законів та Конституції України, з метою захисту прав позивачки від порушень з боку відповідачів, суд дійшов висновку про необхідність захисту цих прав шляхом визнання неправомірною відмову відповідача-1 здійснити призначення, нарахування та виплату позивачу пільгової пенсії по Списку № 2 та шляхом зобов'язання відповідача-1 здійснити призначення, нарахування та виплату позивачці пільгової пенсії за Списком № 2, відповідно до вимог п. б) ч.1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто з моменту подачі позивачкою заяви про призначення пільгової пенсії, з виплатою заборгованості по нарахованій пенсії за період з ІНФОРМАЦІЯ_1 по лютий 2015 року, включно; та шляхом визнання недійсним та скасування рішення № 5 від 04.12.2014 р. відповідача-2.

Відповідно до п.8 ч.6 ст. 183-2, та п.1 ч.1 ст.256 КАС України, постанова в частині призначення, нарахування та виплати заборгованості по пенсії позивачу - підлягає негайному виконанню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, керуючись ст. 94 КАС України, ЗУ «Про судовий збір», дійшов висновку, що судові витрати слід покласти на Державний бюджет України, стягнувши з нього на користь позивачки - 73.08 грн., які були нею сплачені в якості судового збору, згідно квитанції від 29.01.2015 р.

Керуючись ст.ст. 2-15,86,87,94,158-163,167, 183-2, 185,186,254,255 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

1. Визнати недійсним та скасувати рішення комісії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 21910427, юридична адреса: 49123, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 26, від 04.12.2014 року № 5, про відмову ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2., уродженці м. Вільногірська, Дніпропетровської області, ІПН № НОМЕР_1, зареєстрованій за місцем проживання по АДРЕСА_1, у зарахуванні до пільгового стажу за Списком № 2, періоду її роботи з 01.08.1980 року по 10.05.1985 року.

2. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 21928924, юридична адреса: 51700, м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, вул. Жовтнева, буд. 14, призначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2., уродженці м. Вільногірська, Дніпропетровської області, ІПН № НОМЕР_1, зареєстрованій за місцем проживання по АДРЕСА_1, пільгову пенсію за Списком № 2, відповідно до п. б) ч.1 ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", з 14 серпня 2014 року, з виплатою заборгованості по нарахованій пенсії за період з ІНФОРМАЦІЯ_1 по лютий 2015 р., включно.

Відповідно до п.8 ч.6 ст. 183-2, та п.1 ч.1 ст.256 КАС України, зобов'язати відповідача, Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську Дніпропетровської області, виконати постанову негайно в частині призначення, перерахунку та виплати заборгованості по пенсії ОСОБА_2.

Стягнути з Державного бюджету України на користь, позивачки, ОСОБА_2, - 73.08 грн., для відшкодування судових витрат в виді судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то 10 денний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копію постанови, не пізніше наступного дня з дня її постановлення, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення сторонам.

Суддя Г.І. Шаповал