Рішення № 42750426, 16.02.2015, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/227/15-ц

2/357/966/15

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2015 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Дмитренко А. М. ,

при секретарі - Боженко Т. В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа: Друга Білоцерківська міська державна нотаріальна контора Київської області, про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що вона є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, прийняла спадщину у визначений судом додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, але нотаріусом їй відмовлено в оформленні спадкових прав на нерухоме майно із-за відсутності правовстановлюючих документів, які знаходяться у відповідача, останній ці документи нотаріусу не надає. Позивач просила суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, яка належала на праві власності спадкодавцю.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав та пояснив, що позивач не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 в установлений строк, вона не доглядала спадкодавця, не надавала допомоги в утриманні спадкового майна, у спірній квартирі не проживає, щодо посилань на те, що він не надає оригінал правовстановлюючого документу на квартиру нотаріусу, то відповідач вказав на те, що він не може знайти ці документи, на виклики нотаріуса він не міг з'явитися з поважних причин.

Представник 3-ї особи в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлені належним чином, до суду надіслано клопотання щодо розгляду справи без участі представника Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, по справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_4, що стверджується копією свідоцтва про її смерть.

Як вбачається з матеріалів справи, після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 /в даний час -АДРЕСА_1, яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло від 27.09.1995 року № 12836, що слідує з копії цього свідоцтва, виданого виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради, зареєстровано в МБТІ в книзі 109, реєстровий номер 12620.

Факт належності цієї квартири спадкодавцю підтверджується також довідкою КП Київської обласної ради «Південне бюро технічної інвентаризації» від 2014 року.

В судовому засіданні встановлено, що спадкодавець ОСОБА_4 заповіту не залишила, що вбачається з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру /заповіти/спадкові договори/ від 11.02.2014 року, яку надано Другою Білоцерківською міською державною нотаріальною конторою.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

За ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно зі ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як встановлено судом, позивач та відповідач прийняли спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, а саме: ОСОБА_2 - син спадкодавця згідно довідки КП Білоцерківської міської ради ЖЕК № 1 від 11.02.2014 року на день смерті його матері проживав та був зареєстрований разом з нею АДРЕСА_3; ОСОБА_1 за рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.05.2014 року, яке набрало законної сили 10.06.2014 року, було надано додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 і 05.08.2014 року нею подано до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Наведені обставини стверджуються матеріалами спадкової справи № 82/2014 після смерті ОСОБА_4, копію якої було надано на запит суду.

При цьому позивач є спадкоємцем за правом представлення після смерті своєї матері ОСОБА_5 /дочки ОСОБА_4./, котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

А за положеннями ч.1 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Отже, сторони по справі прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 у встановленому законом порядку.

За ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до норм ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як роз'яснено в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися за правилами позовного провадження.

За ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В судовому засіданні встановлено, що постановою державного нотаріуса Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області від 13.12.2014 року № 3872/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_4, оскільки позивач не надала правовстановлюючий документ на квартиру АДРЕСА_4, що слідує з копії вказаної постанови.

За ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України від 07.02.2002 року за № 7/5, зареєстрованого в Мінюсті України 18.02.2002 року за № 157/6445, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць /п.1.3/.

А відповідно до п.1.4 цього Положення, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно -це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Відповідно до ст.3 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

А згідно ст.4 цього Закону, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Таким чином, виникнення права власності на будинки, квартири, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, в силу приписів вищенаведених правових норм спадкодавець набула права власності на вказану вище квартиру, яке увійшло до складу спадщини, а сторони по справі набули право на спадкування майна після смерті ОСОБА_4

В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, зокрема, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися , якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Як вказано вище, позивач не має можливості оформити своє право на спадщину після смерті ОСОБА_4 із-за відсутності правовстановлюючих документів, на виклики до нотаріуса необхідні документи відповідачем не надані, в судовому засіданні відповідач пояснив, що документи на квартиру у нього також відсутні, по цей час він не може їх знайти.

А згідно відповіді КП Білоцерківської міської ради Служба приватизації житлового фонду від 11.02.2014 року № 13, для отримання дубліката свідоцтва про право власності на житло на ім'я померлої ОСОБА_4 необхідне підтвердження з нотаріальної контори про те, що ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею після померлої.

Оскільки спадщину прийняли два спадкоємці, то позивач також позбавлена можливості отримати дублікат правовстановлюючого документу на нерухоме майно, що є необхідним для оформлення спадщини в нотаріальному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

А тому проаналізувавши все вищенаведене, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, яка належала на праві власності спадкодавцю.

Згідно з п.37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2013 року № 868, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є: в т.ч. і рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір відповідно до ринкової вартості нерухомого майна, на яке вона претендує, в сумі 1511 грн., але представник позивача просив не відшкодовувати вказану суму за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 182,328, 1216, 1217, 1218, 1261,1266, 1267, 1268, 1269, 1270,1296 ЦК України, Законом України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2013 року № 868, ст.ст. 10, 60,88,209, 212-215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_5 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. М. Дмитренко