Ухвала суду № 4275010, 10.06.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“10” червня 2009р.                                                                                           №К-13218/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                                        Сергейчука О.А.

Суддів                                                                     Костенка М.І.

                                                                                  Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

секретар судового засідання                           Сватко А.О.

за участю представників:

позивача: Демченко Я.О.;                     

відповідача: Горбатенко А.О.;

розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

на постанову Господарського суду м. Києва від 12.10.2005 р.

та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2005 р.

у справі №29/33

за позовом               Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Ойл»

до                               Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про                             визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Ойл» (далі по тексту – позивач, ТОВ«Альфа-Ойл») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 10.08.2004 р. №973/23-4/31031180.

Постановою Господарського суду міста Києва від 12.10.2005 р. у справі №29/33 (головуючий суддя – Усатенко І.В., судді Хрипун О.О., Митрохіна А.В.), яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2005 р. (головуючий суддя – Шипко В.В., судді Нечитайло О.М., Борисенко І.В.), позовні вимоги задоволено повністю; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 10.08.2004 р. №973/23-4/31031180.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, не погоджуючись з постановою Господарського суду міста Києва від 12.10.2005 р. та ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2005 р. у справі №29/33 звернулась з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.08.2004 р. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №973/23-4/31031180, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 8089584 грн., в тому числі: 7354167 грн. основного платежу та 735 417 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами неодноразового адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, ДПА у м. Києві, зазначене податкове повідомлення – рішення залишено без змін.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято ДПІ у Шевченківському районі на підставі акту «Про результати позапланової перевірки ТОВ«Альфа-Ойл» з питань взаємовідносин з ТОВ «ПІІ «Нафтотранспортна компанія» за період березень 2004 р.» від 06.08.2004р. №480123-4131031180 (далі по тексту – Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки, позивачем в порушення вимог п.п. 7.2.6. п. 7.2., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» безпідставно віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість за березень 2004 р. у розмірі 7354 167,00 грн., оскільки не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат, що не підтверджені податковими накладними, що призвело до заниження податку на додану вартість за березень 2004 р. у сумі 7354 167,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.01.2004 р. між ТОВ «Оптима Трейд» та ТОВ«Альфа-Ойл» укладено договір купівлі-продажу №80/2004-АО та підписано додаткові угоди до нього, за умовами яких ТОВ «Оптима Трейд» зобов’язується передати у власність, а позивач – прийняти та сплатити сиру нафту у кількості 43 тони.

Позивачем 27.01.2004 р. здійснено часткову оплату нафти за вказаним договором у сумі 4250 000 грн., в тому числі ПДВ у сумі 708 333,33 грн., підтвердженням чого слугує податкова накладна №01/80-АО від 27.01.2004 р.

23.03.2004 р. ТОВ«Альфа-Ойл» на підставі вказаного договору купівлі-продажу придбало 43 тони сирої нафти у ТОВ «Оптима  Трейд», що підтверджується підписаним представниками сторін за договором актом приймання-передачі та видатковою накладною №1 від 23.03.2004 р. на загальну суму 48375 000 грн., в тому числі ПДВ у сумі 8062 500 грн.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що в супереч вимогам діючого законодавства ТОВ «Оптима Трейд» не надало ТОВ«Альфа-Ойл» податкову накладну на суму 44125 000 грн.. в тому числі ПДВ у сумі 7354 167 грн.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).  

Враховуючи те, що факт існування податкових накладних на загальну суму 44125 000 грн., в тому числі ПДВ у сумі 7354167 грн., підтверджується актом  Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська від 09.11.2004 р. «Про результати зустрічної перевірки ТОВ «Оптима Трейд» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Альфа-Ойл», суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що позивач мав всі підстави для отримання від ТОВ «Оптима Трейд» податкових накладних за наслідком проведених 23.03.2004 р. господарських операцій і саме з цієї дати у позивача виникло право на податковий кредит.

Приписами п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податкова накладна видається в разі поставки товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та/або прийняття платежу із зазначенням суми податку.

У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця згідно з пунктом 7.2.6 цього Закону покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» звітність за звітний період, що дорівнює календарному місяцю подається протягом 20 календарних днів, наступних за останнім днем звітного (податкового) місяця.

Беручи до уваги те, що позивач 21.04.2004 року звернувся до податкового органу за своїм місцезнаходженням з відповідною заявою про порушення порядку виписування контрагентом податкових накладних, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в тому, що позивачем пропущено встановлений Законом строк звернення до контролюючого органу на 1 день, проте вказане порушення не впливає на правомірність віднесення суми ПДВ до податкового кредиту у червні 2004 року з вищенаведених підстав.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що Закон України «Про податок на додану вартість» не ставив в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від’ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставило цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Якщо контрагенти позивача не виконали свого зобов’язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За вказаних обставин, посилання судів попередніх інстанцій на те, що головною підставою для віднесення сум податків до податкового кредиту є сплата контрагентами цих сум до Державного бюджету України зроблено судами попередніх інстанцій помилково, але помилковість мотивів постанови Господарського суду міста Києва від 12.10.2005 р. та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2005 р. у справі №29/33 не може бути підставою для скасування правильних по суті судових рішень.

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

           Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом першої та апеляційної інстанції належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду м. Києва від 12.10.2005 р. та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2005 р. у справі №29/33 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 12.10.2005 р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2005 р. у справі №29/33 залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м. Києва від 12.10.2005 р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2005 р. у справі №29/33 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.А. СергейчукСудді(підпис)М.І. Костенко(підпис)Л.В. Ланченко(підпис)Н.Г. Пилипчук(підпис)О.І. СтепашкоЗ оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                              А.О. Сватко