Ухвала суду № 42748181, 17.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 р.Справа № 524/4213/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.11.2014р. по справі № 524/4213/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з поданням про заміну способу і порядку виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука у справі № 524/4213/14-а від 02.06.2014 року, на підставі якої Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області видано виконавчий лист від 14.08.2014 року.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.11.2014 року відмовлено в задоволенні подання про зміну порядку та способу виконання рішення.

Не погоджуючись з ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.11.2014 року, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову - про задоволення подання про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки до суду не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зміни способу та порядку виконання судового рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука у справі № 524/4213/14-а від 02.06.2014, на підставі якого видано виконавчий лист.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.06.2014 року по справі № 524/4213/14-а адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю: визнано незаконними дії Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 в 2012 році матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, як визначено в колективному договорі за 2010-2013 роки в розмірі посадового окладу; зобов'язано Виконавчий комітет Автозаводської районної ради м. Кременчука нарахувати та виплатити позивачу за 2012 рік матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати.

На підставі вказаного судового рішення Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області було видано виконавчий лист № 524/4213/14-а від 14.08.2014 року та 28.08.2014 року відкрито виконавче провадження.

06.11.2014 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшло подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про зміну способу і порядку виконання рішення суду, а саме: стягнути з виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука на користь ОСОБА_1 за 2012 рік матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати - 1824,19 грн.

За приписами пункту другого частини четвертої статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).

Аналіз резолютивної частини постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.06.2014 р. та синтез наведених процесуальних норм дають підстави зробити висновок про те, що зобов'язання, покладені на відповідача цим судом, є позовними вимогами як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, які суд задовольнив.

За таких обставин, державний виконавець просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови. Хоча в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій (ст. 198, 223 КАС України).

Таким чином, необхідно враховувати відмінності між позовною вимогою, як обраним судом видом захисту порушених прав позивача від способу виконання судового рішення як одного з його заходів.

Крім того, частиною першою статті 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його виконання є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.

З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.

Також, колегія суддів наголошує, що "захист порушеного права у судовому рішенні" і "спосіб виконання судового рішення" не є тотожними поняттями (процесуальними інститутами).

Аналіз оскаржуваного рішення суду першої інстанції свідчить про те, що, змінюючи спосіб виконання постанови суду, фактично зміниться її суть, що належить до повноважень суду апеляційної або касаційної інстанції.

Вирішення питання про стягнення коштів як заборгованості невиплаченої пенсії, яка нарахована у разі виконання рішення адміністративного суду, відноситься до юрисдикції цивільних судів.

З огляду на викладені обставини, підстави для зміни способу і порядку виконання рішення шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат відсутні.

У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.11.2014 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.11.2014р. по справі № 524/4213/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 18.02.2015 р.