Ухвала суду № 42747715, 12.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 лютого 2015 рокусправа № 808/4687/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЕРКО+ЗАПОРІЖЖЯ" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року у справі № 808/4687/14 за позовом Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Публічного акціонерного товариства "ЕРКО+ЗАПОРІЖЖЯ" про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до відповідача з позовними вимогами стягнути кошти у сумі податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 8898,07 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий з податку на додану вартість у сумі 8898,07 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року адміністративний позов - задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову якою у задоволенні позову відмовити.

Сторони до суду не з'явилися. Про день, місце та час розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є належний доказ, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

У зв'язку з неявкою сторін фіксування судового засідання не здійснювалось, відповідно ч.1 ст. 41 КАС України.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

08 квітня 2014 року Публічне акціонерне товариство "ЕРКО+ЗАПОРІЖЖЯ" подало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 08.04.2014 року в якому самостійно визначив суму, яка сплачується до загального /спеціального фонду державного бюджету у розмірі 8600,00 грн. та суму штрафу, нарахованого платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки у розмірі 258,00грн.

Відповідно до матеріалів справи позивачем проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено Акт про результати камеральної перевірки про несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань до бюджету від 14.05.2014 року № 215/15-03/23879294.Згідно зазначеного вище Акту перевірки Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 15.05.2014 року № 0003621503, яким Публічному акціонерному товариству "ЕРКО+ЗАПОРІЖЖЯ" встановлено граничний строк сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 495,18 грн., та податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 15.05.2014 року № 0003611503 яким Публічному акціонерному товариству "ЕРКО+ЗАПОРІЖЖЯ" встановлено граничний строк сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 287,00 грн.

Матеріали справи містять інформацію особового рахунку відповідача згідно якої залишок по переплаті з податку на додану вартість складає 104,21 грн.(а.с.19), в результаті зменшилась сума заборгованості на 104,21 грн.

Публічному акціонерному товариству "ЕРКО+ЗАПОРІЖЖЯ" за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань нарахована пеня у розмірі 16,54 грн.

Враховуючи викладене, сума податкового зобов'язання відповідача становить 8898,07 гривень.

Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення податкового боргу, а саме: 22.04.2014 року сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 120-25 яка отримана уповноваженою особою Ковікою Т.М.23.04.2014 року (а.с.22) про що свідчить її підпис на корінці податкової вимоги. Доказів оскарження відповідачем в судовому порядку не надано.

Судом встановлено, що на момент звернення ДПІ до суду з позовом про стягнення податкового боргу відповідач має податковий борг (в тому числі і пеня) в розмірі 8898,07 грн., який не був сплачений що підтверджуеться доказами, що містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що заборгованість по сплаті податку є узгодженою.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового Кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги

Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

З огляду на наведене, судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЕРКО+ЗАПОРІЖЖЯ" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року у справі № 808/4687/14 за позовом Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Публічного акціонерного товариства "ЕРКО+ЗАПОРІЖЖЯ" про стягнення коштів за податковим боргом,- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення складено 13 лютого 2015 року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник