Ухвала суду № 42747709, 12.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 лютого 2015 рокусправа № 808/5312/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року у справі №808/5312/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и В:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод» та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення форми «В-1» від 11.08.2014 № 0001781503, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 118839 грн. (по декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року у сумі 79775 грн. та за травень 2014 у сумі 39064 грн.) та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 59419 грн. 50 коп.

Постанова суду мотивована відсутністю правових підстав для прийняття спірного рішення, з огляду на не встановлення контролюючим органом обставин, які б свідчили про допущені підприємством порушення вимог податкового законодавства, щоб вказувало на неправомірність визначення позивачем від'ємного значення з ПДВ.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (правонаступником якого є Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області) подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обгрунтована висновками, які зроблено в акті перевірки, що став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення та, яким на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалам справи, що повноважними особами ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області в період з 08.07.2014 року по 18.07.2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» з питань достовірності нарахування сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за квітень 2014 року, травень 2014 року та правомірності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2014 року, квітень 2014 року, травень 2014 року.

За результатами зазначеної перевірки складено Акт № 104/1503/33920601 від 25.07.2014 року, в якому вказано на порушення підприємством вимог:

- підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, розділу V, VI Наказу Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2014 року на суму 79775 грн. та за травень 2014 року на суму 39064 грн.;

- пункту 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, розділу V, VI Наказу Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», а саме: встановлено заниження залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду, у тому числі за березень 2014 року у сумі 165181 грн., за квітень 2014 року у сумі 244956 грн. та за травень 2014 року у сумі 284020 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001781503 від 11.08.2014 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 118839 грн. (по декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року у сумі 79775 грн. та за травень 2014 у сумі 39064 грн.) та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 59419 грн. 50 коп.

Висновки ДПІ щодо завищення підприємством сум бюджетного відшкодування, з огляду на акт перевірки, ґрунтуються на наступному.

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «ЗСЗ» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року № 90283296010 від 19.05.2014 та уточнюючі розрахунки від 02.06.2014 № 9031352014 та від 17.06.2014 № 9034397850, а також розрахунки суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відповідно до яких сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів задекларована у розмірі 79775 грн..

Відповідно до даних розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року) залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахування суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду задекларований у розмірі 173138 грн., частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена одержувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) задекларований у розмірі 79775 грн., сума, що підлягає відшкодуванню, задекларована у розмірі 79775 грн..

Поданою ТОВ «ЗСЗ» податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2014 року № 9035136005 від 19.06.2014 та розрахунком суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у розмірі 39064 грн.

Відповідно до даних розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року), залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду задекларований у розмірі 132427 грн., частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена одержувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) задекларований у розмірі 39064 грн., сума, що підлягає відшкодуванню задекларована у розмірі 39064 грн.

Досліджуючи право підприємства на бюджетне відшкодування у заявлених сумах, ДПІ виходила з того, що право платника на бюджетне відшкодування залежить від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету його постачальниками. Тобто, за позицією ДПІ, право платника на бюджетне відшкодування залежить від належного виконання своїх обов'язків, у тому числі сплата податку до бюджету, постачальниками товарів і у разі не встановлення податковим органом фактичної сплати податку до бюджету постачальниками, покупець не набуває права на бюджетне відшкодування сум ПДВ, сплачених у вартості поставленого товару (робіт, послуг).

Під час проведення перевірки не було встановлено фактичну сплату постачальниками ТОВ «ЗСЗ» податку до бюджету, оскільки на адресу ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя не надійшли від інших податкових служб результати проведення зустрічних звірок постачальників ТОВ «ЗСЗ».

Тобто, відсутність права ТОВ «ЗСЗ» на бюджетне відшкодування ДПІ пов'язує з тим, що на час проведення перевірки не було підтверджено фактичну сплату податку до бюджету, у зв'язку з не проведенням зустрічних звірок постачальників.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення відповідача є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, виходячи зі змісту пунктів 200.1-200.4 статті 200 Податкового кодексу України, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

При цьому, Податковий Кодекс України не ставить право платника на бюджетне відшкодування в залежність від фактичної сплати постачальниками своїх податкових зобов'язань до бюджету.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість висновків ДПІ, які зроблено в акті перевірки.

Крім цього, як вбачається з акту перевірки, ДПІ навіть не було встановлено того, чи сплачували постачальники позивача свої грошові зобов'язання до бюджету, оскільки на момент проведення перевірки позивача не надійшли відповіді від інших податкових служб на запити відповідача щодо проведення зустрічних звірок постачальників позивача.

Враховуючи те, що будь-яких інших обставин, з якими б ДПІ пов'язувала відсутність права позивача на бюджетне відшкодування, акт перевірки не містить, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів України у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року по справі № 808/5312/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 16.02.2015р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк