Постанова № 42746842, 11.02.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2015 р. Справа№ 911/3093/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Агрикової О.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін:

від позивача -Кича Д.О.представник за довіреністю; Іванчук В.І. директор;

від відповідача - Петрик І.Й. представник за довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"

на рішення господарського суду Київської області від 24.09.2014 року

у справі № 911/3093/14 (суддя - Бацуца В.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київсільелектро"

до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"

про стягнення 2 017 585,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 24.09.2014 року у справі № 911/3093/14 позов задоволено частково.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" подало апеляційну скаргу, в якій просить змінити господарського суду Київської області від 24.09.2014 року у справі № 911/3093/14,відстрочити виконання рішення до 01.01.2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 року апеляційну скаргу підприємства "Регіональні електричні мережі" прийнято до провадження.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 року змінено склад колегії у зв'язку із перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці.

Представник Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд змінити господарського суду Київської області від 24.09.2014 року у справі № 911/3093/14, відстрочити виконання рішення до 01.01.2016 року.

Представник Публічного акціонерного товариства "Київсільелектро" проти апеляціної скарги заперечив, просив суд рішення господарського суду міста Києва від 28.08.2014 року залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

У відповідності до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

19.06.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Київсільелектро" та Державним підприємством "Регіональні електричні мережі" було укладено договір № 15-М про закупівлю робіт, відповідно до якого генпідрядник зобов'язується у 2013 року виконати роботи, зазначені в локальних кошторисах, що додаються до „Договірній ціні на будівельно-монтажні роботи" (Додаток № 1), а замовник прийняти і оплатити такі роботи./а.с.14-18/.

Пунктом 1.2. договору передбачено найменування робіт: реконструкція мереж електропостачання вул. Північноморська, вул. Радянських танкістів, вул. Борців революції з заміною МТП на КТП. Кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт: демонтажні роботи ПЛ-0, 4 кВ - 4, 759 км; монтажні роботи ПЛІ - 0, 4 кВ - 3, 096 км, КТП-100 - 1 шт., КТП - 60-2 шт. визначається за локальним кошторисом, який є невід'ємною частиною договору (Додаток № 1).

Відповідно до п. 3.1. договору сума, визначена у договорі становить 1 610 942, 60 грн, в т.ч. ПДВ 20 % 268 490, 43 грн та складається з: 1) вартості будівельно-монтажних робіт - Додаток № 1 до договору „Договірна ціна" - у сумі 1 304 852, 60 грн, в т. ч. ПДВ - 217 475, 43 грн; 2) вартості обладнання - Додаток № 2 до договору „Специфікація обладнання" - у сумі 306 090, 00 грн, у т. ч. ПДВ - 51 015, 00 грн.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться в безготівковій формі шляхом: перерахування коштів на розрахунковий рахунок генпідрядника протягом десяти банківських днів після підписання Акту приймання виконаних робіт по формі КБ-2в і Довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 та наданням генпідрядником податкової накладної.

Пунктом 4.3. договору визначено, що оплата „Інших витрат", згідно Розрахунку № 8 до Додатку № 1 до даного договору „Договірна ціна на виконання будівельно-монтажних робіт", провадиться замовником разом з актом виконаних робіт при підтвердженні генпідрядником величини фактичних „Інших витрат" в звітному місяці за даними бухгалтерії.

Згідно п. 10.1. договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 р., а в частині фінансових зобов'язань - до повного їх виконання сторонами.

Разом з укладенням договору між сторонами було підписано Договірну ціну на будівництво „Реконструкція мереж електропостачання вул. Північноморська, вул. Радянських танкістів, вул. Борців революції з заміною МТП на КТП в Пролетарському районі м. Донецька" , що здійснюється у 2013 році./а.с.19-20./

На виконання умов договору позивачем протягом вересня-жовтня 2013 р. було здійснено монтаж обладнання та виконано роботи на суму 1 610 203, 87 грн, що підтверджується Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 р. від 30.09.2013 р. на суму 876 353, 88 грн, Додатком до Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 р. від 30.09.2013 р., Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2013 р. від 30.09.2013 р. на суму 38 151, 60 грн, податковою накладною № 809 від 30.09.2013 р., Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 р. від 31.10.2013 р. на суму 427 759, 99 грн, Додатком до Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 р. від 31.10.2013 р., Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 р. від 31.10.2013 р. на суму 267 938, 40 грн, податковою накладною № 989 від 31.10.2013 р./а.с.21-38/.

18.03.2014 року позивачем була направлена на адресу відповідача претензія в якій містилася вимога про сплату заборгованості./а.с.41/.

Доказів оплати заборгованості та реагування на претензію матеріали справи не містять.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 854 цього ж Кодексу передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 530 цього ж Кодексу закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 цього ж Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 1 610 203,87 грн за договором № 15-М про закупівлю робіт від 19.06.2013 року є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 15-М про закупівлю робіт від 19.06.2013 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті виконаних робіт з 15.10.2013 р. по 15.04.2014 р., та з 15.11.2013 р. по 16.05.2014 р. на загальну суму 108 759, 89 грн.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при виконанні робіт за державні кошти генпідрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення виконання зобов'язань, від суми договору.

Згідно ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.01.2013 р. у справі № Б911/46/11/13-г за заявою Державного підприємства „Енергоринок" до Державного підприємства „Регіональні електричні мережі" про банкрутство порушено провадження у справі та прийнято заяву до розгляду і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів./а.с.55/.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягення пені за прострочення відповідачем виконання обов'язку щодо оплати виконаних робіт у заявлений період, а саме з 05.10.2013 р. по 16.05.2014 року у сумі 108 759, 89 грн, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України та не підлягає задоволенню.

Разом з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф за порушення термінів оплати за договором про закупівлю робіт № 15-М від 19.06.2013 р. у розмірі 112 714, 27 грн.

Оскільки, позивач заявив про свою відмову від позову до відповідача в частині позовної вимоги про стягнення штрафу, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про припинення провадження в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 112 714, 27 грн.

Апеллянт просить вістрочити виконання рішення господарського суду Київсько області від 24.09.2014 року у справі 911/3093/14 до 01.01.2016 року, оскільки був відсутній в засіданні суду першої інстанції та не мав можливості подати заяву про відстрочення виконання рішення.

Обґрунтовуючи необхідність відстрочення рішення суду у даній справі, Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" посилається на те, що не має можливості виконати рішення суду від у зв'язку із важким фінансовим становищем підприємства про що свідчать стан розрахунків вугільних підприємств за спожиту електричну енергію за 12 місяців 2014 року та виписки з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, яка підтверджує участь підприємства у процедурі погашення заборгованості згідно з Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005 року.

Разом з цим, Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" є постачальником електроенергії на території ліцензованої діяльності споживачам - вугільним підприємствам України, фінансування яких здійснюється з державного бюджету України, основна частина споживачів знаходиться на території Донецької та Луганської області.

Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. .

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. зазначене знайшло своє відображення у постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанови господарських судів України».

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Київський апеляційний господарський суд заслухавши пояснення представника відповідача та заперечення позивача, розглянувши стан розрахунків вугільних підприємств за спожиту електричну енергію за 12 місяців 2014 року, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, специфіку цього договору, особливий характер умов цього договору на підставі пункту 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе відстрочити виконання рішення господарського суду Київської області від 24.09.2014 року у справі № 911/3093/14 до 01.09.2015 року.

Клопотання позивача про витребування доказів, колегією суддів до уваги не приймається з огляду на те, що воно є необґрунтованим та таким, що спростовується матеріалами справи, оскільки відповідачем було подано стан розрахунків вугільних підприємств за спожиту електричну енергію за протягом 2014 року.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" слід задовольнити в частково.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Київської області від 24.09.2014 року у справі № 911/3093/14 залишити без змін.

3.Відстрочити виконання рішення господарського суду Київської області від 24.09.2014 року до 01.09.2015 року.

4.Матеріали справи №911/3093/14 повернути до господарського суду Київської області.

5. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді О.В. Агрикова

Л.Г. Смірнова