Постанова № 42746832, 17.02.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2015 року Справа № 5013/241/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М.- доповідача,

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.

при секретарі судового засідання: Малику С.О.

За участю представників сторін:

від "Банк "Фінанси та Кредит": Рябовол С.В., довіреність №67 від 26.01.15;

інші учасники провадження у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ліквідатора арбітражного керуючого Дьорко А.М. на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 14.01.2015 року у справі №5013/241/12 за заявою кредитора фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Олександрія Кіровоградської обл. до боржника фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Олександрія Кіровоградської обл. про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області у даній справі від 14.01.2015 року (суддя Деревінська Л.В.) відмовлено в задоволенні клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Дьорко А.М. від 06.11.2014 року №02-01/168 про прийняття рішення про використання коштів, внесених на депозит приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу ОСОБА_6 для сплати суми 6 595 грн.

Суд першої інстанції встановив, що грошові кошти, які внесені на депозит приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу ОСОБА_6, повністю складаються із суми коштів, отриманих від реалізації всього заставного майна лише одного кредитора у даній справі - ПAT "Банк "Фінанси та Кредит", крім того в наявності є нереалізоване інше майно банкрута, яке перебуває в заставі кредитора ТОВ "Кредекс Фінанс", а саме 20 одиниць автотранспорту. Також, суд зазначив, що вимоги ПAT "Банк "Фінанси та Кредит" забезпечені договором іпотеки і якщо боржник не виконає основного зобов'язання, грошові вимоги Банку, забезпечені заставою майна боржника відповідно до частини 6 статті 14 та підпункту "а" пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" будуть включені до реєстру вимог кредиторів окремо і задовольняються у першу чергу. З урахуванням положень ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд дійшов висновку, що задоволення клопотання ліквідатора буде порушенням інтересів заставного кредитора ПAT "Банк "Фінанси та Кредит".

Не погодившись з ухвалою господарського суду, ліквідатор арбітражний керуючий Дьорко А.М. звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити його клопотання. В обґрунтування своїх вимог ліквідатор зазначає, що суд помилково дійшов висновку про задоволення вимог кредитора - ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» у першу чергу на підставі положень статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки судом не враховано особливостей процедури банкрутства фізичної особи - підприємця. Так відповідно до статті 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013 року) вимоги кредиторів за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна громадянина - підприємця погашаються в третю чергу. Отже, ліквідатор вважає, що витрати пов'язані з провадженням у даній справі про банкрутство і виконанням постанови суду про визнання боржника банкрутом, задовольняються позачергово (посилається висновок ВГС України викладений у постанові від 11.12.2013 року у справі №32/71-10-2067).

16.02.2015 року від кредитора - ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник просить відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги та залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

17.02.2015 року в судовому засіданні, що відбулось в режимі відеоконференцзв'язку, згідно ухвали суду від 10.02.2015 року (т.20 а.с.159), прийнято вступну та резолютивну частини постанови. Представник ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» надав пояснення по справі та навів обґрунтування своїх вимог з посиланням на норми законодавства. Інші учасники провадження у справі про банкрутство не з'явились, про дату та час слухання справи повідомлені, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень з відміткою про їх отримання. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд господарської справи в апеляційній інстанції та реалізації ними права судового захисту своїх інтересів (див. п.3.9.2 постанови пленуму ВГС України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваної ухвали, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга арбітражного керуючого Дьорко А.М. не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до частини 1 статті 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла до 19.01.2013 року) до задоволення вимог кредиторів із коштів, внесених на депозит нотаріальної контори або приватного нотаріуса, відшкодовуються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство громадянина-підприємця і виконанням постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом.

Посилаючись на необхідність позачергового відшкодування витрат, понесених у справі про банкрутство, ліквідатор зазначає про необхідність грошових коштів для оплати судового збору.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції про безпідставність поданого ліквідатором клопотання, апеляційний господарський суд додатково зазначає про те, що відшкодування витрат здійснюється тільки тих з них, які реально понесені, а не тих, які плануються на майбутнє. Наразі докази реального понесення витрат у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - відсутні.

З огляду на викладене, господарський суд Кіровоградської області правомірно відхилив клопотання арбітражного керуючого Дьорко А.М. від 06.11.2014 року №02-01/168 про прийняття рішення про використання коштів, внесених на депозит приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу ОСОБА_6 для сплати суми 6 595 грн., у зв'язку з чим, ухвала господарського суду відповідає діючому законодавству, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 106 ГПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні вимог апеляційної скарги ліквідатора арбітражного керуючого Дьорко А.М. на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 14.01.2015 року у справі №5013/241/12 відмовити.

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 14.01.2015 року у справі №5013/241/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст складений 18.02.2015 року

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков