Постанова № 42746796, 10.02.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2015 р. Справа№ 910/17391/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Тищенко О.В.

секретар Бурдейна Н.В.

за участю представників:

від позивача: Кульчіцька О.М. (представник за довіреністю)

від відповідача: Норик Н.В. (представник за довіреністю), Сидоренко К.В. (представник за довіреністю)

від третьої особи: не з'явився

від прокуратури: Греськів І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ-2000"

на рішення господарського суду міста Києва

від 04.09.2014 р.

у справі №910/17391/14 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом заступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ-2000"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві

про стягнення 48804,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у місті Києві звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ-2000" про стягнення 48804,75 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства шляхом забору підземних вод при відсутності дозволу на спеціальне водокористування за період з 26.09.2012 по 26.12.2013.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.09.2014 р. у справі №910/17391/14 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ-2000" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у м. Києві 48804 грн. 75 коп. збитків. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ-2000" в дохід Державного бюджету України 1827 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "МАГ-2000" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2014 р. у справі №910/17391/14 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тищенко О.В., Зубець Л.П.) від 08.12.2014 р. прийнято апеляційну скаргу ТОВ "МАГ-2000" на рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2014 р. у справі №910/17391/14 до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 20.01.15 р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 р. змінено склад судової колегії.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) від 19.01.2015 р. прийнято апеляційну скаргу ТОВ "МАГ-2000" на рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2014 р. у справі № 910/17391/14 до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 20.01.15 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) від 20.01.2015 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне управління охорони навколишнього природного середовища в місті Києві; розгляд справи №910/17391/14 відкладено на 10.02.2015 р.

В судове засідання апеляційної інстанції представник третьої особи не з'явився.

Представник позивача зазначила про те, що Державне управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві ліквідовано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №159 від 13.03.2013 р. «Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища».

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2014 р. у справі №910/17391/14 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2014 р. у справі №910/17391/14 - без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник прокуратури заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2014 р. у справі №910/17391/14 - без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокуратури, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Державною екологічною інспекцією у міста Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ-2000", під час якої виявлено, що на підприємстві назнаходиться свердловина (адреса: м. Київ, вул. Радистів, 73); підприємством здійснюється спеціальне водокористування на підставі дозволу №УКР-738 Кіє, виданого 25.09.2009 р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища, термін дії якого закінчився 25.09.2012 р. та не поновлений в установленому законом порядку, чим порушено вимоги ст.ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 44, 49, 93, 110 Водного кодексу України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Згідно ст.ст. 4, 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки, а державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно з ст. 2 Водного кодексу України водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.

Згідно ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно зі ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Згідно зі ст. 50 Водного кодексу України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років).

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 321 від 13.03.2002 р.

Відповідно до п. 4.2. Положення Про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яке затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №429 від 04.11.2011 р. Державна екологічна інспекція у місті Києві здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням підприємствами, установами та організаціями вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів щодо наявності та дотримання умов виданих дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин.

За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією у м. Києві складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами №05/2168а від 27.12.2013 р., яким зафіксовано здійснення самовільного ТОВ "МАГ-2000" забору підземних вод при відсутності дозволу на спеціальне водокористування за період з 26.09.2012 по 26.12.2013.

Державною екологічною інспекцією у місті Києві директору ТОВ "МАГ-2000" вручено припис №05/1110п від 27.12.2013 про усунення виявлених порушень законодавства, згідно якого відповідача зобов'язано в строк до 04.02.2014 отримати дозвіл на спеціальне водокористування свердловиною або розробити робочий проект ліквідаційного санітарно-технічного тампонажу свердловини, надати до Державної екологічної інспекції у м. Києві довідку щодо забору підземних вод за період з 26.09.2009 по 27.12.2013, а в строк до 17.01.2014 - здійснювати первинний облік за формою ПОД-11.

Крім того, відносно керівника ТОВ "МАГ - 2000" Державною екологічною інспекцією у м. Києві складено протокол №004015 про адміністративне правопорушення від 27.12.2013, та винесено постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення та стягнення штрафу у розмірі 136,00 грн.

31.12.2013 р. відповідачем сплачено штраф в розмірі 136,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції 6832.564.1 від 31.12.2013 р.

Державною екологічною інспекцією у місті Києві відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 389 від 20.07.2009 (далі - Методика), та згідно наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 320 від 30.06.2011 "Про затвердження Змін до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 881/19619 від 15.07.2011, здійснено розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного ТОВ "МАГ-2000" забору підземних вод при відсутності дозволу на спеціальне водокористування за період з 26.09.2012 по 26.12.2013, у розмірі 48 804,75 грн.

Згідно ч. 1.7 пункту 17 вищезазначеної Методики самовільне водокористування - це здійснення спеціального водокористування без наявності дозволу на нього.

Приписами ч. 1.7 пункту 19 Методики передбачено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води для скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Державною екологічною інспекцією у м. Києві надіслано на адресу відповідача претензію №43 від 24.03.2014 з пропозицією у місячний строк сплатити в добровільному порядку нараховану суму завданих державі збитків у розмірі 48804,75 грн., яку було отримано відповідачем 26.03.2014 р.

Проте відповідачем завдані збитки державі не відшкодовані.

Згідно зі ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода завдана внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища підлягає компенсації в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у самовільному захопленні водних об'єктів, недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що у ТОВ "МАГ-2000" виникло право здійснення забору підземних вод без отримання дозволу на спеціальне водокористування з 25.09.2012 р., посилаючись на те, що відповідачем 24.09.2012 р. було подано необхідні документи для подальшого отримання дозволу на спеціальне водокористування (реєстраційний №01104-000051167-012); оскільки Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві порушено встановлений законодавством місячний термін на направлення відмови, застосовується принцип мовчазної згоди.

Порядок видачі, переоформлення та анулювання дозволу на спеціальне водокористування (надалі по тексту - Дозвіл) регламентовано Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 p. №2806-IV, а також Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування (постанова КМУ від 31.03.2002р. №321) та Положенням про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів (постанова КМУ від 10.08.1992р. №459) в частині, що не суперечить вказаному Закону.

Статтею 49 Водного кодексу України встановлено, що порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст. 1 Закону України ,,Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Частиною 4 ст. 41 Закону України ,,Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" встановлено, що строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 4 Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002р. №321, клопотання водокористувачів розглядаються, а дозволи видаються в місячний термін з дня подання в установленому порядку клопотання.

Отже, відповідачу необхідно було звернутися до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в місті Києві з відповідною заявою та відповідними документами за місяць до закінчення терміну дії дозволу на спеціальне водокористування №УКР-738-Кіє, виданого товариству "МАГ-2000" Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві 25.09.2009 р. (терміном з 25.09.2009 р. до 25.09.2012 р.). Проте доказів звернення відповідача в дозвільний центр з відповідною заявою та відповідними документами для отримання дозволу на спеціальне водокористування у вищевказані строки не надано.

Таким чином, принцип мовчазної згоди може бути застосований лише в разі подання відповідної заяви в установленому порядку та документів в повному обсязі, що в даному випадку не відбулося.

Колегія суддів зазначає, що в суді апеляційної інстанції представником відповідача як доказ звернення в дозвільний центр з заявою на отримання дозволу 24.09.2012 р. було надано копію опису документів прийнятих від суб'єкта господарювання ТОВ "МАГ-2000" для отримання дозволу на спеціальне водокористування, на якій міститься відмітка про отримання зазначених в описі документів 24.09.2012 р. Андрійчуком О.І., зазначений реєстраційний номер №№01104-000051167-012.

Проте даний опис не містить відомостей щодо посадового становища Андрійчука О.І. - особи, яка зазначена одержувачем вказаних документів, органу, до якого звертався відповідач з відповідними документами.

Також колегія суддів зазначає, що надана відповідачем копія опису документів прийнятих від суб'єкта господарювання ТОВ "МАГ-2000" для отримання дозволу на спеціальне водокористування не приймається судом апеляційної інстанції як додатково поданий доказ, оскільки скаржник не обґрунтував неможливість його подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції в ухвалі про порушення провадження у справі зобов'язано надати суду письмовий відзив на позов з наданням доказів, що підтверджують в ньому обставини. Однак відповідач не виконав вимоги, викладені в ухвалі суду. Натомість товариством було подано суду клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на неможливість забезпечити участь уповноваженого представника відповідача в судовому засіданні, в зв'язку з розглядом справи в Київському апеляційному адміністративному суду, при цьому відповідачем надано повістку-повідомлення Київського апеляційного адміністративного суду адресовану ПАТ "СК Б.Т.С." у справі №826/231/14, з якої вбачається, що ТОВ "МАГ-2000" не є учасником судового процесу у вказаній справі.

Отже, відповідач не скористався процесуальними правами сторони, передбаченими ст. 22 ГПК України, зокрема щодо надання суду письмових пояснень та заперечень проти доводів позивача.

Таким чином, виходячи з обставин, встановлених господарським судом під час розгляду справи, наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, у зв'язку із здійсненням спеціального водокористування без відповідного на те дозволу доведена.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідач всупереч вимог законодавства здійснював використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, позовна вимога заступника прокурора Деснянського району міста Києва про стягнення 48804,75 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства шляхом забору підземних вод при відсутності дозволу на спеціальне водокористування за період з 26.09.2012 по 26.12.2013 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ-2000" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2014 р. у справі №910/17391/14 - без змін.

2. Матеріали справи №910/17391/14 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

О.В. Тищенко