Ухвала суду № 42744047, 05.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

05 січня 2015 року м. Київ В/800/5822/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Юрченко В.П. - головуючого,

Блажівської Н.Є., Кошіля В.В., Рибченка А.О., Федорова М.О.,

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 05 листопада 2014 року у справі № 825/2853/14

за позовом Приватного виробничо-торгівельного підприємства "ДЖІ-ЕН-ЕЛ"

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області

про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 листопада 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року та увалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року у справі №825/2853/14.

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України, пп. 5-6 «Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39.

Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2014 року (Вх. № К/800/13081/13).

Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Згідно із статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

У судовому рішенні, на яке посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №2 "Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України").

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах ухвалу Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2014 року (Вх. № К/800/13081/13), оскільки зазначене судове рішення не підтверджує доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчить про різні обставини справ, за наслідками оцінки яких суд дійшов різних правових висновків.

Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В :

Відмовити в допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 05 листопада 2014 року за заявою Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області у справі № 825/2853/14 за позовом Приватного виробничо-торгівельного підприємства "ДЖІ-ЕН-ЕЛ" до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя В.П. Юрченко

Судді: Н.Є. Блажівська

В.В. Кошіль

А.О. Рибченко

М.О. Федоров