Справа № 136/2311/14-ц Провадження № 22-ц/772/374/2015Головуючий в суді першої інстанції Мочульська Л. Т.Категорія 27Доповідач Зайцев А. Ю.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" лютого 2015 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Зайцева А.Ю.,
суддів: Денишенко Т.О., Луценка В.В.
при секретарі: Торбасюк О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 08.12.2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИЛА:
ПАТ «Укргазбанк» в особі Вінницької обласної дирекції АБ «Укргазбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 17.08.2006 року ВАТ АБ «Укргазбанк» (правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк) та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 326-Ф/06, за умовами якого позичальник отримав кредит в сумі 78 312,00 грн. зі сплатою 17,9 % річних строком з 17.06.2006 року по 16.08.2012 року. В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 17.06.2006 року між сторонами укладено договір застави транспортного засобу автомобіля марки CHEVROLET, модель LACHETTI NF 196 білого кольору, 2006 року випуску. 07.04.2010 року Староміським районним судом м. Вінниці ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором станом на 28.12.2009 року. 10.06.2014 року Липовецький районний суд Вінницької області ухвалив рішення про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором за період з 11.02.2011 року по 07.10.2012 року. Дані рішення набули законної сили. Відповідач порушив строки повернення кредиту, а тому, згідно п. 5.3 кредитного договору зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу, за період з 23.09.2011 року по 07.10.2012 року в сумі 4 064,70 грн. та за несвоєчасну сплату відсотків за період з 23.09.2011 року по 22.09.2014 року в сумі 12 169,96 грн. Зазначає також, що відповідач не виконує умов договору застави транспортного засобу, щодо страхування заставленого майна, а тому за неналежне виконання п 3.3.1-3.3.5 договору позивачем нараховано штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета, що становить 3 915,60 грн. За таких обставин просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 20 150,26 грн. та судові витрати.
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 08.12.2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість по пені в сумі 4643,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» судові витрати в сумі 56,03 грн. пропорційно до задоволених вимог. В решті позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції ПАТ АБ «Укргазбанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення від 08.12.2014 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, в результаті чого оскаржуване рішення є незаконним та необгрунтованим.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Частина 1 статті 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено, що 17.08.2006 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 326-Ф/06, за умовами якого банк надає позичальнику грошові кошти в розмірі 78 312,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом 17,9% річних строком з 17.08.2006 року по 16.08.2012 року на придбання автомобіля марки CHEVROLET LACHETTI NF 196, 2006 року випуску. Згідно умов кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від ня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності, встановлений п. 5.4 кредитного договору в три роки.
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 17.08.2006 року між сторонами укладено договір застави транспортного засобу - автомобіля марки CHEVROLET, модель LACHETTI NF 196 білого кольору, 2006 року випуску, відповідно до п. 3.3.4 якого позичальник зобов'язаний на період дії договору застрахували заставне майно за свій рахунок на користь заставодержателя та надати банку копію договору страхування в строк не пізніше 10 дів з дати підписання цього договору. За невиконання чи неналежне виконання п. 3.3.1 - 3.3.5 даного договору заставодавець сплачує штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета застави , визначеної у п. 2.2 договору.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 07.04.2010 року було стягнуто з нього заборгованість в сумі 57 562,43 грн. Станом на 08.10.2012 року рішення суду виконано, а заборгованість погашена.
В 2014 році ПАТ АБ «Украгазбанк» звернувся до Липовецького районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по відсотках за користування кредитом. Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 10.06.2014 року позов задоволений частково та стягнуто з відповідача заборгованість по відсотках в сумі 4 634,11 грн. станом на 07.10.2012 року. Вказане рішення виконано відповідачем і станом на 30.07.2014 року заборгованість повністю погашена.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що на час звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків повністю відсутня заборгованість як по кредиту, так і по відсотках, а відтак застосував положення ч. 3 ст. 551 ЦК України щодо зменшення розміру неустойки.
Оскаржуючи рішення суду першої інстанції від 08.12.2014 року апелянт посилається на неправомірне зменшення розміру пені, посилаючись при цьому на постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» щодо можливості зменшення розміру неустойки за заявою відповідача.
Проте з таким твердженням погодитись неможна з огляду на правову позицію Верховного Суду України від 03.09.2014 року у справі № 6-100цс14, що застосування частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки.
Зменшуючи розмір пені районним судом вірно було враховано ступінь виконання зобов'язання боржником, а саме повне погашення заборгованості на день розгляду справи про стягнення пені, що підпадає під ознаки істотних обставин в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України.
У своїй апеляційній скарзі ПАТ АБ «Укргазбанк» стверджує, що суд дійшов неправильного висновку щодо відмови в задоволенні вимог про стягнення штрафу за невиконання умов договору застави, посилаючись на обов'язок щорічного страхування заставного майна, передбаченого умовами кредитного договору.
З таким твердженням апелянта погодитись однозначно не можна. Так, відмовляючи у задоволенні вимог позивача про стягнення штрафу, передбаченого договором застави від 17.08.2006 року, в розмірі 5% від заставної вартості предмета застави, суд першої інстанції вірно застосував строки позовної давності, адже позивачем пред'явлено таку вимогу на підставі п. 4.2 договору застави за невиконання п. 3.3.4 цього договору, по обов'язку відповідача застрахувати заставне майно за свій рахунок на користь позивача та надати банку копію договору страхування в строк не пізніше 10 днів з дати підписання договору застави, а оскільки відповідач заставне майно не застрахував та в строк копію договору не надав, то у позивача починаючи з 28.08.2006 року виникло право вимоги на стягнення 5% штрафу, яким він в межах строку позовної давності не скористався.
Доводи апелянта щодо обв'язку відповідача щорічно укладати договір страхування не відповідає матеріалам справи, адже умови договору не містять такого обов'язку і відповідач мав право застрахувати заставне майно і на весь термін дії договору застави ще у 2006 році.
Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» - відхилити.
Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 08.12.2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбнк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: А.Ю. Зайцев
Судді: В.В. Луценко
Т.О. Денишенко
З оригіналом вірно:
Судове рішення № 42740190, Апеляційний суд Вінницької області було прийнято 12.02.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 136/2311/14-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: