Рішення № 4273954, 27.07.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" липня 2009 р. Справа № 20/99

Суддя Василишин А.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Любомирський вапняно-силікатний завод”

до відповідача Приватної фірми “ВІД”

про стягнення заборгованості за отримані будівельні матеріали в сумі 44 357 грн. 58 коп..

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Калаур А.В. (дов. № 684 від 26.05.09р.);

Конончук І.М. (дов. № 1148 від 21.12.08р.).

Від відповідача: не з’явився.

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України роз’яснені.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Любомирський вапняно-силікатний завод” (надалі –Позивач) звернулося, в господарський суд Рівненської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Приватної фірми “ВІД” (надалі –Відповідач) на свою користь заборгованість за поставлені будівельні матеріали в сумі 39 986 (тридцять дев’ять тисяч дев’ятсот вісімдесят шість) грн. 60 коп., інфляційні в сумі 3 769 (три тисячі сімсот шістдесят дев’ять) грн. 63 коп. та річні в сумі 601 (шістсот одна) грн. 35 коп. Представники Позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні від 23 червня 2009 року представник Відповідача заперечив проти позовних вимог та вказав, що даної заборгованості у Відповідачем перед Позивачем не існує.

Відповідач в судове засідання від 27 липня 2009 року не з’явився, відзиву на позов не подав, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 4980346 (а.с. 142) Враховуючи те, що Відповідачу надавалося достатньо часу для подачі своїх доводів та заперечень, а також те, що 27 липня 2009 року закінчується двомісячний строк вирішення спору (частина 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України), суд вважає можливим розгляд справи без участі представника Відповідача за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення. При цьому суд виходив з наступного.

Судом, встановлено, що відповідно до видаткових накладних (а.с. 13-17, 19-26, 28-32, 34-35, 37-48, 50-56, 58-62) Відповідачем, на підставі довіреностей (а.с. 12, 18, 27, 33, 36, 49, 57), отримано від Позивача будівельні матеріали на загальну суму 185 856 (сто вісімдесят п’ять тисяч вісімсот п’ятдесят шість) грн. 60 коп..

Відповідач частково розрахувався з Позивачем за поставлені будівельні матеріали в сумі 145 870 (сто сорок п’ять тисяч вісімсот сімдесят) грн. 00 коп., що підтверджує виписками з банку за 14 травня 2008 року та 16 червня 2008 року (а.с. 63-65).

Позивачем було направлено Відповідачу претензію № 943 від 30 жовтня 2008 року (а.с. 120; докази направлення претензії Відповідачу а.с. 121), в якій Позивач пропонував Відповідачу повністю провести розрахунок за поставлені будівельні матеріали. Дана претензія залишена Відповідачем без відповіді.

Таким чином, на момент подачі заяви до суду та станом на 27 липня 2009 року, за Відповідачем рахується перед Позивачем заборгованість в сумі 39 986 (тридцять дев’ять тисяч дев’ятсот вісімдесят шість) грн. 60 коп..

Доказів сплати заборгованості Відповідач суду не подав.

Суд зауважує, що в судовому засіданні від 23 червня 2009 року представник Відповідача вказав на відсутність у Відповідача боргу перед Позивачем. Однак, протягом двох місяців вирішення спору в справі № 20/99 Відповідачем не надовго, а ні письмового відзиву (що витребовувався судом), а ні будь-яких фактичних доказів, які б підтверджували твердження представника Відповідача про відсутність у Відповідача боргу перед Позивачем. Відповідно, в силу дії статтей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України, Відповідачем не доведено відсутність боргу перед Позивачем.

Враховуючи вищевказане, на основі статтей 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198 Господарського Кодексу України, позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості в сумі 39 986 (тридцять дев’ять тисяч дев’ятсот вісімдесят шість) грн. 60 коп. ґрунтуються на законі, та підлягають до задоволення.

У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем Відповідачу нараховано 3 769 (три тисячі сімсот шістдесят дев’ять) грн. 63 коп. інфляційних та 601 (шістсот одна) грн. 35 коп. річних, (розрахунок а.с. 11).

Господарський суд погоджується з вірністю проведеного Позивачем розрахунку інфляційних та річних.

Відповідно 625 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 3 769 (три тисячі сімсот шістдесят дев’ять) грн. 63 коп. інфляційних та 601 (шістсот одна) грн. 35 коп. річних.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватної фірми “ВІД”, 33027, м. Рівне, вул. Грушевського, буд. 38, кв. 139, код 13988510 на користь Відкритого акціонерного товариства “Любомирський вапняно-силікатний завод”, 35321, Рівненська область, Рівненський район, с. Нова Любомирка, вул. Промислова, 1, код 05467240 –39 986 (тридцять дев’ять тисяч дев’ятсот вісімдесят шість) грн. 60 коп. заборгованості, 3 769 (три тисячі сімсот шістдесят дев’ять) грн. 63 коп. інфляційних, 601 (шістсот одна) грн. 35 коп. річних, 443 (чотириста сорок три) грн. 58 коп. витрат по держмиту та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 30.07.2009р.

Суддя